ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-12/11976-2012 23.11.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

До Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в м. Києві

Про стягнення 107 590,85 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Марковська В.В. -представник (дов. № 93/2012/02/12-19 від 13.02.2012)

Від відповідача Побілець Ж.О. -представник (дов. № 65/12/1801 від 12.09.2012)

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в м. Києві про стягнення 107590,85 грн.

Ухвалою суду від 29.08.2012 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 5011-12/11976-2012 та призначено розгляд справи на 25.09.2012.

24.09.2012 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано відзив на позовну заяву відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову в частині оплати пені 8824,09 грн., інфляційної складової боргу в сумі 385,75 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 1 747,94 грн.

В судовому засіданні 25.09.2012 оголошено перерву до 03.10.2012.

13.11.2012 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про припинення провадження в частині основного боргу в зв'язку із сплатою заборгованості, що підтверджується копіями платіжних доручень від 10.10.2012 № 564 на суму 4000,00 грн., від 22.10.2012 № 274 на суму 60452,00 грн. та копіями актів від 30.08.2012 та від 30.09.2012.

В судовому засіданні 13.11.2012 представник позивача з'явився, надав суду довідку про надходження коштів за договором № 7560718 станом на 01.11.2012.

В судовому засіданні 13.11.2012 оголошено перерву до 21.11.2012.

19.11.2012 відділом діловодства суду віл представника відповідача отримано клопотання .

В судовому засіданні 21.11.2012 оголошено перерву до 23.11.2012.

В судовому засіданні 23.11.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення..

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.04.2011 між позивачем та відповідачем був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 7560718, предметом якого є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах передбачених Договором.

Згідно з пп. 2.2.1. та 2.3.1. Договору позивач зобов'язаний постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року в кількості та обсягах згідно з Додатком 1 до Договору, тоді, як відповідач зобов'язаний дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені в додатку 1, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 2Додатку 4 до Договору Відповідач щомісячно з 12 по 15 число отримує у районному відділі теплозбуту платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно п. 4 Додатку 4 до Договору, сплату за вказаними в п.2цього Додатку документами, "Абонент" виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Відповідно до пояснень позивача, ним належним чином виконувалися зобов'язання за Договором, тоді як відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.01.2012 по 01.08.2012 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.08.2012 р. становить 96 633,07 грн., що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії, обліковими картками (табуляграмами) та довідкою про надходження коштів за спожиту відповідачем теплову енергію, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 96 633,07 грн. основного боргу385,75 грн. - інфляційної складової боргу, 1 747,94 грн. - 3% річних, 8 824,09 грн пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 7560718 від 05.04.2011 про постачання теплової енергії у гарячій воді.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, але підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідач порушив умови договору стосовно оплати послуг у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 96633,07 грн.

Однак з матеріалів справи вбачається, що відповідачем заборгованість була погашена, а саме на суму 96633,07 грн. станом на дату винесення рішення., що підтверджується довідкою про надходження коштів за спожиту від АК "Київенерго" теплоенергію станом на листопад 2012 року (копія якої міститься в матеріалах справи).

Враховуючи те, що відповідачем заборгованості в сумі 96 633,07 грн. була сплачена, то відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України провадження в цій частині підлягає припиненню.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.

Таким чином, станом на день розгляду справи сума основної заборгованості погашено.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України.

Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 385,75 грн. - інфляційної складової боргу, 1 747,94 грн. - 3% річних, 8 824,09 грн пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 7560718 від 05.04.2011 про постачання теплової енергії у гарячій воді.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п.4.5 Додатка 4 до Договору зазначено, що за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення до моменту його повного погашення.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до частини 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п. 2.4. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань». Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Виходячи із зазначеного вище, суд дійшов висновку про можливість зменшення пені, оскільки відповідач є державною організацією.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, керуючись ч. 1 ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до 441,20 грн. (5 % від заявленої позивачем суми пені).

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума інфляційної складової боргу 385,75 грн та 3% річних складає 1 747,94грн., що відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційної складової боргу в сумі 385,75 грн та 3% річних у розмірі 1 747,94 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34,49, п. 1-1 ст. 80 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2 Припинити провадження у справі № 5011-12/11976-2012 в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 96 633,07 грн.

2. Стягнути з Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 08588754) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 441,20 (чотириста сорок одну ) грн. 20 коп. пені, 3% річних, 1 747 (одну тисячу сімсот сорок сім) грн.94, 385 (триста вісімдесят п'ять) грн.. 75 коп. інфляційну складову боргу та 2 151 (дві тисячі сто п'ятдесят одну) грн. 82 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко

Повне рішення складено 03.12.2012

Дата ухвалення рішення 23.11.2012
Зареєстровано 24.01.2013
Оприлюднено 25.01.2013

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Відстежувати судові рішення та засідання

Додайте Опендатабот до улюбленного месенджеру

Вайбер Телеграм

Опендатабот для телефону