Рішення

від 23.01.2013 по справі 5011-3/19101-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/19101-2012 23.01.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма

«КОРДОН»

до Державного підприємства - державне спеціалізоване видавництво

«Техніка»

про стягнення 84 000,00 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Кравцова Е.В. - по дов. №25/1-02 від 22.01.2013р.

від відповідача: Бабарико М.А. - по дов. №17 від 18.01.2012р.

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «КОРДОН» про стягнення з Державного підприємства - державне спеціалізоване видавництво «Техніка» основного боргу в розмірі 84 000,00 грн., відповідно до договору №13 від 30.03.2012р. про надання послуг охоронних послуг. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов вищезазначеного договору щодо сплати за послуги охорони.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2012 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.01.2013 р. за участю представників сторін.

У судовому засіданні 23.01.2013р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 84 000 грн. визнав повністю, але зазначив, що у зв'язку з відсутністю грошових коштів не може сплатити

У судовому засіданні 22.10.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

30.03.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «КОРДОН» (далі - позивач ) та Державним підприємством - державне спеціалізоване видавництво «Техніка» (далі - відповідач) укладено договір №13 про надання охоронних послуг.

Відповідно до п. 1.1. договору відповідач доручив ,Ю а позивач зобов'язався надати охоронні послуги відповідно до умов договору за плату забезпечити схоронність об»єкту відповідача, а саме: узяти під охорону об'єкт відповідача - будівлю, що знаходиться за адресою: м. київ, вул.. Обсерваторна, 25.

Щомісячна вартість охоронних послуг, що надаються відповідачу, складає 12 000, 00 грн. Щомісячно до 05 числа поточного місяця відповідачу виставляється рахунок - фактура (п.4.1 договору).

Оплата вартості охоронних послу за даним договором повинна бути здійсненна шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача впродовж 10 календарних днів з моменту виписки рахунку - фактури (п.4.2 договору).

Згідно з п. 6.1. договору, цей договір набуває чинності з 01 квітня 2012 року та строк закінчується 31 жовтня 2012року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору позивачем виконані послуги з охорони, зокрема, за квітень-жовтень 2011р., що підтверджується підписані сторонами актами здачі-прийняття послуг № ОУ - 0000015 від 30.04.2012 р., № ОУ-0000017 від 31.05.2012 р., № ОУ-0000026 від 30.06.2012 р, № ОУ - 0000030 від 31.07.2012 р., № 0000038 від 31.08.2012 р., № ОУ - 0000047 від 30.09.2012 р., № 0000049 від 31.10.2011р. на загальну суму

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач від 30.03.2012 р. щодо сплати за послуги охорони, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 84 000,00 грн. за квітня-жовтень 2012 р.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача відповідно до договору № 13 про надання охоронних послуг основний борг в розмірі 84 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного договору № 13 про надання охоронних послуг від 30.03.2012 р., суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором про надання послуг, який відповідає вимогам статті 901 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 13 про надання охоронних послуг від 30.03.2012 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача відповідно до договору № 13 про надання охоронних від 30.03.2012 р. заборгованості в розмірі 84 000,00 грн. за квітень - жовтень 2012 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, зокрема судовий збір, то зазначені витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства - державне спеціалізоване видавництво "Техніка" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 25; код ЄДРПОУ

№ 02473145) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «КОРДОН» (02156, м. Київ. вул. Кіото, 25, код ЄДРПОУ 35975647) основний борг в розмірі 84 000 грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 1 680 грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.01.2013р.

Суддя Трофименко Т.Ю.