Рішення

від 15.01.2013 по справі 5011-9/11304-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/11304-2012 15.01.13 За позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Віталмар Агро"

До Аграрного фонду

Третя особа

без самостійних вимог

на стороні відповідача Державна казначейська служба

про стягнення 105 144,86 грн.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Бондаренко Г.П.

Суддя Ковтун С. А.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники сторін:

Від позивача Орехівська Л.М. (директор, довідка АА №615591)

Від відповідача Пронін О. А. (дов. № 249 від 04.12.2012 р.)

Від третьої особи не з'явився

Відповідно до положень ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 15.01.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Підприємство з іноземними інвестиціями "Віталмар Агро" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Аграрного фонду (далі по тексту -відповідач) про стягнення 105144, 86 грн., з яких 82701,13 грн. заборгованості за Контрактом №1687 АБ від 23.07.2009р., 15299, 71 грн. інфляційних збитків, 7144, 02 грн. трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/11304-2012, розгляд справи призначено на 16.10.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2012 року продовжено строк розгляду справи в порядку ст. 69 ГПК України, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну казначейську службу України, розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 01.11.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2012 року розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 08.11.2012 року на підставі ст. 77 ГПК України, в зв'язку з неявкою відповідача та за його клопотанням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2012 року розгляд справи № 5011-9/11304-2012 призначено у колегіальному складі суддів.

Розпорядженням від 09.11.2012 року Голови Господарського суду міста Києва було призначено здійснення розгляду справи №5011-9/11304-2012 колегіально у складі: головуючий суддя - Бондаренко Г.П.; суддя Котков О. В.; суддя Спичак О. М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2012 року справу № 5011-9/11304-2012 прийнято до провадження колегії суддів: головуючий суддя Бондаренко Г. П., суддя Котков О. В., суддя Спичак О. М., розгляд справи призначено на 04.12.2012 року.

26.11.2012 року суддя Бондаренко Г.П. звернулася до Голови Господарського суду міста Києва з заявою для визначення складу колегії для розгляду справи №5011-9/11304-2012, в зв`язку з відрядженням судді Коткова О.В.

Розпорядженням від 26.11.2012 року Голови Господарського суду міста Києва було призначено здійснення розгляду справи №5011-9/11746-2012 колегіально у складі: головуючий суддя- Бондаренко Г.П.; суддя Спичак О. М.; суддя Мандриченко О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2012 року справу № 5011-9/11304-2012 прийнято до провадження колегії суддів: головуючий суддя Бондаренко Г. П., суддя Спичак О. М., суддя Мандриченко О. В.

04.12.2012 року суддя Спичак О. М. звернувся до Голови Господарського суду міста Києва з заявою, для визначення іншого складу колегії для розгляду справи №5011-9/11304-2012, в зв`язку з великою завантаженістю судді Спичака О. М.

Розпорядженням від 04.12.2012 року Голови Господарського суду міста Києва було передано справу №5011-9/11304-2012 на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Бондаренко Г.П.; суддя Ковтун С. А.; суддя Мандриченко О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 року справу № 5011-9/11304-2012 прийнято до провадження колегії суддів: головуючий суддя Бондаренко Г. П., суддя Ковтун С. А., суддя Мандриченко О. В.

В судовому засіданні 04.12.2012 року ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи відкладено на 15.01.2013 року на підставі ст. 77 ГПК України, в зв'язку з неявкою третьої особи в судове засідання, необхідністю надання додаткових пояснень по справі.

В судове засідання 15.01.2013 року представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представником позивача в судовому засіданні надано усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримано, представником відповідача заперечено проти задоволення позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем біржового контракту аграрної біржі № 1687 АБ від 23.07.2009 року, а саме недопоставкою позивачу на умовах передплати 67, 003 тонн пшениці на загальну вартість 82 701, 13 грн., та не поверненням коштів сплачених за непоставлену пшеницю. Позовні вимоги ґрунтуються на нормах ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 623, 625 ЦК України.

Заперечення відповідача, обґрунтовані тим, що кошти передплати за біржовим контрактом аграрної біржі № 1687 АБ від 23.07.2009 року на його рахунок не поступали, в порядку передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2009 року № 86 «Про затвердження порядку придбання у 2009-2010 роках суб'єктами господарювання (експортерами сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів), зазначеної у групах 1-24 УКТЗЕД) зерна, борошна пшеничного і житнього з державного інтервенційного фонду та аміачної селітри», вказані кошти передплати були одержані Державним казначейством України; згідно умов біржового контракту між позивачем та відповідачем було складено акт приймання -передачі від 23.09.2009 року, відповідно до якого взаємних претензій по укладеному біржовому контракту від 23.07.2009 року № 1687 сторони не мають; вина відповідача у недопоставці 67, 003 тонн пшениці відсутня, що підтверджено Актом -розрахунком № 1 від 23.09.2009 року.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.07.2009 року між Підприємством з іноземними інвестиціями "Віталмар Агро" (далі за текстом - довіритель) та Брокерською конторою №65 Приватним підприємством "Ванк" (далі за текстом - брокер) було укладено Договір-доручення №23/1, відповідно до умов якого довіритель доручає, а брокер зобов'язується від імені за винагороду і за рахунок довірителя надати послуги з питань вивчення попиту та поліпшення умов купівлі - товару, консультування з питань комерційної діяльності та оформлення необхідної документації з метою укладення біржових контрактів на Аграрній біржі щодо купівлі товару (пшениці 4 класу, ДСТУ-3768:2004, у кількості 10 000, 33 тонн), згідно з додатком №1, який є невід'ємною частиною даного договору.

23.07.2009 року між Аграрним фондом (далі за текстом - продавець) та Підприємством з іноземними інвестиціями "Віталмар Агро" (далі за текстом - покупець) було укладено біржовий контракт аграрної біржі №1687 АБ (далі за текстом -контракт), відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив товар -пшениця 4 клас, згідно ДСТУ-3768:2004 (урожаю 2008 року) у кількості 10 000, 33 тонн; ціна за одиницю товару з ПДВ - 1 234,29 грн./тонна.

Відповідно до п. 1.7. контракту, сума оплати за контрактом (вартість товару): 12343307,32 грн.

Згідно з п. 1.9. контракту, форма оплати: оплата здійснюється на реєстраційний рахунок Аграрного фонду. Біржовий реєстраційний збір та брокерська винагорода -за рахунок покупця.

Пунктом 2.1. контракту передбачено, що продавець забезпечує наявність товару на базисі поставки: EXW АНВП «Візит», Хмельницька обл.

У п. 2.2. контракту зазначено, що негайна поставка -згідно пункту 2.10 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" протягом 5-ти робочих днів.

Після проведення біржових торгів продавець протягом 10-ти робочих днів надає покупцю:

- акт передавання-приймання товару на дату оплати товару;

- складський документ;

- податкову накладну;

- картку аналізу зерна або посвідчення (п. 2.3. контракту).

Відповідно до п. 4.1. контракту, оплата коштів за контрактом згідно п. 1.7. здійснюється покупцем протягом 10-ти банківських днів після реєстрації контракту на Аграрній біржі на реєстраційних рахунок Аграрного фонду:

р/р 26009003061200, АБ «Інг Банк Україна» у місті Києві, МФО 300539.

Згідно з п. 6.3. контракту, у разі відсутності товару на базисі поставки або невідповідності кількості обумовленої цим контрактом, винна сторона зобов'язана відшкодувати іншій стороні понесені збитки та виплатити штраф у розмірі 3% від суми угоди.

Оплата за пшеницю згідно контракту в рахунок отриманого бюджетного відшкодування податку на додану вартість по Постанові КМУ № 86 від 04.02.2009 року, в розмірі 12 343 307, 32 грн. була здійснена позивачем 16.09.2009 року, платіжним дорученням № 4 (копія якого наявна в матеріалах справи) .

23 вересня 2009 року між сторонами було підписано акт передачі-приймання, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв, у відповідності до біржового контракту № 1687 АБ від 23.07.2009 року пшеницю 4 класу 2008 року урожаю в кількості 9933, 37 тонн, загальною вартістю 12 260 606, 2 грн., що знаходяться на зберіганні на АП НВП «Візит». Після підписання даного акту передачі -приймання покупець та продавець взаємних претензій не мають.

Також 23 вересня 2009 року оформлено складську квитанцію на зерно № 14 на пшеницю 4 класу, 2008 року врожаю, вагою 9933, 37 тонн.

Позивач неодноразово звертався ло відповідача з проханням повернути кошти за недопоставлений товар за контрактом, в розмірі 82 701, 12 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Між відповідачем та позивачем станом на 31.12.2009 року та 15.11.2011 року були підписані Акти звірки взаємних розрахунків відповідно до яких заборгованість відповідача перед позивачяем по контракту станом на зазначені дати складає 82 701, 12 грн., копії вказаних актів містяться в матеріалах справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Відповідно до п. 4.1. контракту, оплата коштів за контрактом згідно п. 1.7. здійснюється покупцем протягом 10-ти банківських днів після реєстрації контракту на Аграрній біржі на реєстраційних рахунок Аграрного фонду.

Судом встановлено, що позивач, на виконання умов контракту перерахував на вказаний в розділі 9 контракту рахунок відповідача, кошти в розмірі 12 343 307, 32 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4 від 16.09.2009 року.

Згідно з п. 6.1. контракту, сторони біржового контракту несуть відповідальність за достовірність вказаних реквізитів.

Відповідно до акту передачі-приймання від 23.09.2009 року, Аграрний фон передав, а Підприємство з іноземними інвестиціями прийняло об'єкт державного цінового регулювання: пшеницю 4 класу в кількості 9933, 327 тонн на загальну вартість 12 260 606, 2 грн.

23.09.2009 року був складений акт-розрахунок №1, яким підтверджено недостачу 67, 003 тонн пшениці, що виникла внаслідок всихання, зменшення засміченості при механізованій подачі із силосу в силос та при вантажно-розвантажувальних роботах. Однак, вказаний акт, на думку суду, не може вважатися належним доказом у справі, адже підписаний особами без зазначення юридичної особи, працівниками якої вони є, представники позивача при цьому не були присутніми і не зрозуміло, яке відношення має цей акт до біржового контракту № 1687 АБ.

Тобто, враховуючи вищевикладене, відповідач свої зобов'язання за контрактом виконав частково.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач направляв листи №305 від 01.12.2011 року, №03 від 05.01.2012 року, №32 від 14.02.2012 року з проханням повернути заборгованість, однак, на момент звернення до господарського суду кошти в розмірі 82, 701, 12 грн. повернуті позивачеві не були.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, обов'язок відповідача повернути сплачені кошти виник у останнього з моменту отримання вимоги, тобто з 01.12.2011 року та починаючи з 08.12.2011 року відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначає, що ні фактично, ні юридично позивач не здійснював перерахування коштів на рахунок Аграрного фонду. Однак, вказане твердження спростовується наступним.

Вказаний факт спростовується тим, що кошти позивач перераховував на розрахунковий рахунок відповідача, вказаний в розділі 9 контракту, саме як рахунок Контрагента по контракту -Аграрної біржі, адже в п. 4.1. контрактусторонами замість реєстраційного рахунку Аграрного фонду, вказаного у п. 9 контракту, помилково зазначено платіжні реквізити Підприємства з іноземними інвестиціями "Віталмар Агро".

Відповідно до вимог пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку придбання у 2009-2010 роках суб'єктами господарювання (експортерами сільськогосподарської продукції (сільськогосподарських товарів), зазначеної у групах 1-24 УКТЗЕД"зерна, борошна пшеничного і житнього з державного інтервенційного фонду та аміачної селітри, перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість суб'єкта господарювання, який придбаває зерно, борошно пшеничне і житнє з державного інтервенційного фонду та аміачну селітру в рахунок такого відшкодування, підтвердженого органами державної податкової служби, здійснюється відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість"та інших нормативно-правових актів у межах суми, визначеної договором, що укладається між суб'єктами господарювання та Аграрним фондом. Для проведення зазначеного перерахування суб'єктам господарювання відкриваються рахунки в органах Державного казначейства за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання за балансовим рахунком 3712 "Рахунки інших клієнтів Державного казначейства".

Позивач відкрив у Державному казначействі рахунок №37120001005211 з метою отримання на нього коштів у рахунок відшкодування сум ПДВ та наступного перерахування їх за пшениць згідно контракту №1867АБ від 23.07.2009 року, що і було здійснено.

Згідно з п. 4 постанови, протокол суб'єкт господарювання подає після погодження відповідному органові Державного казначейства разом з платіжним дорученням на перерахування коштів з рахунка, відкритого йому в органі Державного казначейства, на рахунок з обліку надходжень до спеціального фонду державного бюджету від повернення коштів, наданих Мінагрополітики для формування державного інтервенційного фонду Аграрним фондом та здійснення державних форвардних і заставних закупівель, товарних та фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку, відкритий в Державному казначействі. У графі платіжного доручення "Призначення платежу" додатково зазначається "в рахунок отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість".

Орган Державного казначейства перераховує протягом одного операційного дня на підставі висновку відповідного органу державної податкової служби кошти на рахунок суб'єкта господарювання, відкритий в органах Державного казначейства, а із зазначеного рахунка на підставі платіжного доручення такого суб'єкта -на рахунок з обліку надходжень до спеціального фонду державного бюджету від повернення коштів, наданих Мінагрополітики для формування державного інтервенційного фонду Аграрним фондом та здійснення державних форвардних і заставних закупівель, товарних та фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку, відкритий в Державному казначействі (п. 5 постанови №86 від 04.02.2009 року).

Кошти в розмірі 12 343 307, 32 грн. надійшли на рахунок з обліку надходжень до спеціального фонду державного бюджету від повернення коштів, наданих Мінагрополітики для формування державного інтервенційного фонду Аграрним фондом та здійснення державних форвардних і заставних закупівель, товарних та фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку, відкритий в Державному казначействі.

Вказаний факт не заперечується відповідачем, тобто досягнуто кінцевої цілі здійснення вказаних грошових операцій.

Крім того, в графі "Призначення платежу"платіжного доручення № 4 від 16.09.2009 року зазначалося "оплата за пшеницю зг. біржового контракту №1867 АБ від 23.07.09 р. в рахунок отриманого бюджетного відшкодування податку на додану вартість по постанові №86 від 04.02.2009 року в т. ч. ПДВ (20%) 2 057 217, 89 грн.".

Лише після вказаної оплати товару 23.09.2009 року відбулося переоформлення з облікової картки Агропромислового науково-виробничого підприємства «Візит»зерна на облікову картку позивача у обсязі 9933, 327 тонн, що зерновий склад здійснив, видавши складську квитанцію №АС №849222 № 4 від 23.09.2009 року.

Уклавши біржовий контракт, Аграрний фонд погодився з усіма його положеннями та прийняв на себе господарське зобов'язання, яке належним чином не виконав, в результаті чого позивач звернувся до господарського суду з вимогою стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 82 701, 12 грн., 15 299, 71 грн. інфляційних втрат, 7 144, 02 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми.

При цьому, посилання відповідача на те, що положеннями чинного законодавства, зокрема постановою КМУ № 86 та Бюджетним кодексом України, не передбачає можливість повернення суб'єктам господарювання коштів, перерахованих Державним казначейством за придбання зерна з державного продовольчого резерву, суд вважає безпідставним, виходячи з наведеного.

Правовідносини, що виникли між сторонами спору не регулюються бюджетним законодавством, та з моменту укладення біржового контракту та отримання коштів відповідачем по біржовому контракту (навіть якщо ці кошти були отримані позивачем в рахунок відшкодування ПДВ), між сторонами спору склалися суто господарські правовідносини, які підпадають під регулювання положень про виконання зобов'язань, встановлених ЦК України та умови біржового контракту.

Даний висновок підтверджується аналогічними висновками постанови Вищого господарського суду України від 25.12.12 року у справі № 5011-72/8560-2012 ( роздруківка постанови з ЄДРСР міститься в матеріалах справи).

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Між сторонами було підписано два акти звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2009 року та станом на 15.12.2011 року, якими підтверджується розмір заборгованості відповідача і вказана сума не заперечується відповідачем.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу 82701,13 грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних витрат, то суд приходить до висновку, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до довідки Державної казначейської служби України №14-08/429-9002 від 13.07.2012 року, вказаний рахунок не належить Аграрному фонду і, як вже зазначалося, кошти перераховані на рахунок з обліку надходжень до спеціального фонду державного бюджету від повернення коштів, наданих Мінагрополітики для формування державного інтервенційного фонду Аграрним фондом та здійснення державних форвардних і заставних закупівель, товарних та фінансових інтервенцій на організованому аграрному ринку, відкритий в Державному казначействі.

В даному випадку, господарський суд погоджується з доводами відповідача про те, що кошти в сумі 12 343 307, 32 грн., які перераховані платіжним дорученням №4 від 16.09.2009 року, надійшли на рахунок №31233463700028, зазначений сторонами в контракті, однак даний рахунок є спеціальним рахунком фонду Державного бюджету України.

За таких обставин, фактично Аграрний фонд не мав можливості користуватися коштами в розмірі 82 701, 13 грн. і, відповідно у нього не виникає обов'язку сплатити вказаний позивачем у позовній заяві розмір інфляційних втрат і трьох відсотків річних, оскільки необхідною умовою для застосування ст. 625 ЦК України є саме факт користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної спеціалізованої бюджетної установи "Аграрний фонд"(01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 33642855, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями "Віталмар Агро" (01011, м. Київ, вул. П. Мирного, 16/13, літ. "А", код ЄДРПОУ 30855748) 82701 (вісімдесят дві тисячі сімсот одну) грн. 13 коп. заборгованості, 1 654 (одну тисячу шістьсот пятдесят чотири) грн. 02 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 21.01.2013 року.

Головуючий суддя Бондаренко Г. П.

Суддя Ковтун С. А.

Суддя Мандриченко О. В.