Постанова

від 14.01.2013 по справі 2а-6603/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

ПОСТАНОВА

Іменем України

14.01.2013 р. Справа № 2а-6603/12/1470

м. Миколаїв

09:40

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Зощак В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, доДержавного підприємства "Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів і технологій Національної академії наук України", простягнення податкової заборгованості, В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС звернулась до адміністративного суду з позовом про стягнення з ДП «Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів і технологій НАН України» податкового боргу в сумі 77671,00 гривень.

Позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Свої заперечення обґрунтував тим, що по-перше, підприємство перебуває в стадії банкрутства, а за таких обставин всі вимоги кредиторів належить розглядати в порядку розгляду справи про банкрутство, по-друге, в теперішній час відсутня діюча вимога податкового органу, оскільки по виставленій вимозі 2001 року, пройшло вже більше ніж 1095 днів, а за таких обставин податковий орган вважається списаним.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів і технологій Національної академії наук України» зареєстроване в якості юридичної особи державним реєстратором виконавчого комітету Миколаївської міської ради та знаходиться на обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва з 13.04.1994 року за № 00201105.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до податкової служби було подано декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року № 9073154861, декларацію з податку на прибутоки за II-III квартал 2012 року № 9070290002 від 09.11.12 та розрахунок чистого прибутку № 9069981110 від 08.11.12 року, у яких самостійно визначив суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в загальній сумі 77671,00 гривень (21962 грн. - з ПДВ, 47849 грн. - з податку на прибуток та 7860 грн. - частина чистого прибутку за розрахунком).

У відповідності з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України позивачем направлялася на адресу Державного підприємства «Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів і технологій Національної академії наук України» перша податкова вимога № Ю-1/126 від 16.10.2001 року та друга податкова вимога від 29.11.2001 року № Ю-2/518 про сплату податкового боргу 22208,76 гривень (арк.спр.12).

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

В порушення вимог податкового законодавства відповідач у добровільному порядку не сплатив у бюджет узгоджені податкові зобов'язання.

Відповідно до п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 27.04.07 господарським судом Миколаївської області відкрито провадження у справі про банкрутство ДП «Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів і технологій Національної академії наук України», де ініціюючим кредитором є ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва.

Щодо заперечень відповідача, то суд виходить з того, що по-перше, відповідно до ст.ст.1, 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються стягнення у звичайному порядку.

По-друге, податковий борг в сумі 22208,76, який виник ще у 2001 році, відповідачем не було погашено, та позивачем не приймалося рішення про визнання податкового боргу безнадійним. Навпаки, з приводу у тому числі і цього податкового боргу, позивач ініціював банкрутство ДП «Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів і технологій Національної академії наук України». А за таких обставин друга податкова вимога не вважається відкликаною у розуміння ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст.60 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та їх належить задовольнити в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Експериментальне виробництво інституту імпульсних процесів і технологій Національної академії наук України» (код ЄДРПОУ 05540190) податковий борг на користь Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби до Державного бюджету України 77671,00 гривень.

3. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд, протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко