Рішення

від 17.01.2013 по справі 5011-4/15722-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/15722-2012 17.01.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Молоко» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Основний інстинкт» Простягнення 188 854,42 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Онищенко Б.Г. - по дов.

Від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «основний інстинкт» 184 305,16 грн. оренди з урахуванням встановленого індексу інфляції, 2 286,43 грн. 3% річних, 2 262,83 грн. пені, а всього 188 854,42 грн. заборгованості за договором суборенди № 02-06/т від 14.06.2011р.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розгляд справи на прохання відповідача неодноразово відкладався, за клопотанням позивача, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Основний інстинкт» було укладено договір суборенди № 02-06/т.

Відповідно до предмету договору, позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування частину площі нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 51/53.

13.07.2011р., позивач передав, а відповідач прийняв приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі приміщення від 13.07.2011р.

Відповідно до п.3.1. договору, що місячна орендна плата за користування приміщенням складає 40 425,00 грн.

Орендна плата за договором здійснюється відповідачем щомісячно, до 5-го числа поточного місяця.

Відповідно до п.3.3. договору, для забезпечення виконання відповідачем зобов'язань по оплаті платежів, передбачених договором або відшкодуванню можливих збитків та шкоди, завданих приміщенню чи позивачу, відповідач, протягом 5 днів з моменту укладення договору, сплачує позивачу суму, що становить 100% розміру орендної плати за один календарний місяць, яка визначена на момент платежу, у випадку відсутності у відповідача будь-якої заборгованості перед позивачем згідно умов цього договору, буде зарахована як часткова орендна плата за користування приміщенням протягом останнього місяця користування приміщенням.

У випадку виникнення заборгованостей відповідача по будь-якому зобов'язанню (платежу), передбаченому цим договором, позивач має право утримати розмір такої заборгованості за рахунок внесеної відповідачем суми, до дорівнює орендній платі за один місяць користування приміщенням, письмово повідомивши про це відповідача, а останній зобов'язується протягом десяти днів з моменту отримання такого повідомлення поповнити вартість оплати за користування приміщенням за останній місяць до попереднього розміру.

Матеріали справи свідчать, що починаючи з 17.06.2011р. в порушення взятих на себе обов'язків відповідач не здійснював розрахунок орендної плати у строки та сумах, передбачених умовами договору.

За розрахунком Позивача, станом на 31.10.2012р., внаслідок неналежного виконання відповідачем обов'язку із внесення орендної плати, у останнього виникла заборгованість в розмірі 183 896,46 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Договір суборенди № 02-06/т від 14.06.2011 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Молоко» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Основний інстинкт» є договором суборенди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Статтею 774 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору піднайму (суборенди) застосовуються положення про договір найму (оренди).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі Позивачем приміщення в суборенду Відповідачу, користування ним Відповідачем, а також існування у Відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів за користування наданим в суборенду нежитловим приміщенням за період з 17.06.2011р. по 31.10.2012р. у розмірі 183 896,46 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Розділом 3 Договору встановлено, що розмір щомісячної орендної плати за користування об'єктом оренди становить 40425,0 грн.

Умовами Договору передбачено, що відповідач вносить орендну плату позивачу шляхом здійснення безготівкового платежу на рахунок, вказаний в Договорі, за кожен календарний місяць користування об'єктом оренди не пізніше 5-го числа.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте матеріали справи свідчать, що Відповідач свого обов'язку зі спати орендних платежів належним чином не виконав, у зв'язку із чим заборгованість відповідача по орендній платі становить 183896,46 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у Відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 183 896,46 грн. на підставі Договору суборенди, Відповідачем вказана заборгованість не спростована, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, Позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню 408,70 грн. індексу інфляції та 2286,43 грн. 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 2262,83 грн. не задовольняється судом з наступного.

Відповідно до ст.547 ЦК України угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному разі пені.

Сторони не надали доказів укладення угоди про неустойку у письмової формі за несвоєчасну сплату орендних платежів, відповідно до ст. 547 ЦК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині основного боргу, індексу інфляції та 3% річних.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 183896,46 грн. основного боргу, 408,70 грн. індексу інфляції та 2286,43 грн. 3% річних. В частині стягнення пені суд відмовляє з вищевказаних підстав.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Основний інстинкт» (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 52, код ЄДРПОУ 37025193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Молоко» (01030, м. Київ, вул.. Б.Хмельницького, 31, код ЄДРПОУ 19490490) 183896 (сто вісімдесят три тисяч вісімсот дев'яносто три) грн.. 46 коп. основного боргу, 408 (чотириста вісім) грн. 70 коп. індексу інфляції та 2286 (дві тисячі двісті вісімдесят шість) грн.. 43 коп. 3% річних, 3731 (три тисячі сімсот тридцять одну) грн.. 83 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 22.01.2013р.