Рішення

від 17.01.2013 по справі 5011-13/16001-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа №5011-13/16001-2012 17.01.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінетик ЛТД", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Протока", м. Київ

про стягнення 6 293,70 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники :

Від позивача Єлєазаров О.П. -пред. по довір.

Від відповідача Христенко Н.В. -пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 6 293,70 грн. заборгованості, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за Договором № 2 від 02.01.2010р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2012р. порушено провадження у справі № 5011-13/16001-2012 та розгляд справи призначено на 27.11.2012р.

27.11.2012р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

27.11.2012р. від відповідача надійшли витребувані судом документи та відзив на позовну заяву. Відповідач зазначив у відзиві, що не погоджується з вимогами позивача, оскільки ним було повернуто товар та сплачено залишок боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2012р. розгляд справи було відкладено на 04.12.2012р., у зв'язку з неявкою представників позивача.

04.12.2012р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012р. розгляд справи було відкладено на 15.01.2013р., у зв'язку з неявкою представників позивача, та продовжено строк вирішення спору, відповідно до ст. 69 ГПК України за клопотанням відповідача.

14.01.2013р. від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи, витребуваних судом документів.

15.01.2013р. від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких відповідач зазначив про застосування строку позовної давності та просив залишити позовну заяву без розгляду.

В судовому засіданні 15.01.2013р. представники сторін надали суду заяву про затвердження мирової угоди та надали суду текст мирової угоди.

В судовому засіданні 15.01.2013р. було оголошено перерву до 17.01.2013р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

У позовній заяві викладено прохання забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачеві.

Розглянувши подані на розгляд суду матеріали суд прийшов до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі виходячи з наступного.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не було наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не наведено суду належних доказів, також з матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати кошти, наявні на банківських рахунках.

Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача щодо забезпечення позову не підлягає задоволенню.

17.01.2013р. від позивача надійшла заява про відмову від позову, повернення судового збору, у зв'язку з досягненням згоди про укладення мирової угоди, згідно до якої сторони домовились про те, що відповідач зобов'язується оплатити суму боргу в розмірі - 2 302,15 грн. та відшкодувати витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1 677 грн. до 15.03.2013р., а позивач відмовився від стягнення з відповідача пені в розмірі - 1 282,31 грн., індексу інфляції в розмірі - 259,80 грн. та трьох відсотків річних в розмірі - 250 грн..

В судовому засіданні 17.01.2013р. представник позивача надав суду пояснення на відзив.

В судовому засіданні представник відповідача надав суду платіжне доручення № 16 від 16.01.2013р.на суму 2 302,15 грн.

Також, сторони надали суду Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.03.2008р. по 16.01.2013р., з якого вбачається, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем.

Суд дослідивши заяву про затвердження мирової угоди та текст мирової угоди, встановив, що вона не відповідає вимогам ст. 78 ГПК України та не підлягає затвердженню.

Щодо заяви про відмову від позову, суд визнав її частково обґрунтованою та прийняв відмову в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат, відповідно до вимог ст.ст. 22, 78 ГПК України.

В судовому засіданні 17.01.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін , Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2010 року між сторонами було укладено Договір № 2 поставки спортивних товарів, відповідно п. 1.1. якого позивач як постачальник, зобов'язався постачати відповідачу, як покупцю, товар у кількості, комплектності, асортименті та у терміни, узгоджені сторонами, а покупець зобов'язався приймати цей товар та здійснювати його оплату на умовах розділу 6 даного Договору.

Як стверджує позивач, на виконання умов Договору, протягом березня 2008 року по вересень 2010 року, позивач поставляв відповідачу товар, втім повного комплекту всіх необхідних документів на підтвердження наведеного суду не представлено.

Позивач зазначає, що 07 квітня 2010 року відповідачем було отримано по видатковій накладній № РН-0000021 спортивні товари - ковзани роликові в асортименті, в кількості 24 пари на суму 8 692,85 грн., 14 вересня 2010 року відповідачем було отримано по видатковій накладній № РН-0000082 спортивні товари в асортименті, в кількості 69 штук на суму 23 437,24 грн.

Всього за вказаними накладними відповідачем було отримано товар на загальну суму - 32 130,09 грн.

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за товари здійснюється по мірі реалізації отриманого товару покупцем на розрахунковий рахунок постачальника. Натомість, покупець повинен виконати свої зобов'язання до закінчення дії вищезазначеного Договору. Договір вступив в силу з 02 січня 2010р. та діяв до 31 грудня 2010р.

Позивач зазначає, що відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання по вищезазначеним видатковим накладним та його заборгованість складає - 5 302,15грн.

Відповідач заперечував проти доводів позивача та наголошував на тому, що ним було повернуто товар, що підтверджується видатковими накладними № 0000000034 від 23.03.2010р. на суму 3 300,72 грн. та № 0000000089 від 14.09.2010р. на суму1 035,32 грн.

В подальшому позивачем було зазначено, що заборгованість відповідача складає - 2 302,15 грн.

Відповідач надав суду платіжне доручення № 16 від 16.01.2013р. на суму 2 302,15 грн., що підтверджує факт перерахування відповідачем грошових коштів на рахунок відповідача.

Належним чином засвідчені копії вищевказаних документів, залучені до матеріалів справи.

Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наявна станом на час подання позову заборгованість у розмірі - 2 302,15 грн.

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі - 1 448,51 грн.

В ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В Договорах сторін відсутня згода щодо нарахування та сплату пені, у випадку прострочення оплати відповідачем заборгованості за отриманий від позивача товар.

Таким чином, вимоги щодо стягнення пені є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Також, на суму боргу позивач нарахував три відсотка річних у розмірі - 283,24 грн. та інфляційні втрати у розмірі - 259,80 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач відмовився від вимог щодо стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Суд, дослідивши обставини справи, прийняв відмову від позову в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат, з врахуванням вимог ст.ст. 22,78 ГПК України.

Щодо стягнення суми боргу у розмірі - 2 302,15 грн., то провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач не надав суду належних доказів, що підтверджують право стягнення з відповідача пені та заборгованості у розмірі - 2 000 грн., за таких обставин, позов в цій частині визнається судом недоведеним, не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати щодо сплати судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 712 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, п.п. 1-1, 4 ч. 1ст. 80 ГПК України 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі щодо стягнення суми боргу у розмірі - 2 302,15 грн., трьох відсотків річних у розмірі - 283,24 грн. та інфляційних втрат у розмірі - 259,80 грн., припинити.

2. В решті позову відмовити.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Протока" (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 9, код ЄДРПОУ 19117265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінетик ЛТД" (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, буд. 15-а, код ЄДРПОУ 23738412), -з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10- денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 22 січня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук