Рішення

від 24.01.2013 по справі 905/279/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.01.13 р. Справа № 905/279/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунов Е.В.

при секретарі судового засідання Павленко М.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: приватного підприємства "Донуглеторг" , м. Донецьк

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Брянківська вугільна компанія", м. Донецьк

відповідача 2: Комунальне підприємство "Бершадське житлово-комунальне господарство", м. Бершадь

про стягнення заборгованості

За участю представників сторін:

від позивача: Стадник В.В. за дов. від 23.01.2013 року

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, приватне підприємство "Донуглеторг" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Брянківська вугільна компанія" (відповідач 1) та комунального підприємства "Бершадське житлово-комунальне господарство" (відповідач 2) про стягнення матеріального збитку у розмірі 664,05 грн. та заборгованості за поставлений товар (вугілля) у розмірі 1868123,81 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на постачання вугілля на адресу відповідача 2, що підтверджується видатковими накладними, відповідно до яких приватне підприємство "Донуглеторг" поставило, а Комунальне Підприємство "Бершадське ЖКГ" прийняло у власність вугілля кам'яне марки ГР (0-200) на загальну суму 2528123,81 грн., а також підтверджується актами приймання - передачі від 06.12.2012р. та 10.12.2012р. року, підписаними та скріпленими печатками підприємств.

Відповідачем 2 було частково сплачено суму боргу у розмірі 660000 грн., у звязку з чим сума його заборогованості на час звернення до суду складає 1868123,81 грн.

Також позивач зазначає про несвоєчасну поставку вагонів для постачання вугілля на адресу Комунального Підприємства "Бершадське ЖКГ" у вересні 2012 року відповідачем 1, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 1 штраф у розмірі 10 відсотків від вартості послуг за завантаження вагонів, що складає 664,05 грн.

Відповідач 1 надав суду письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що поставка вагонів була здійснена відповідно до умов договору про надання послуг від 06.01.2012р.

Відповідач 2 у судове засідання з'явився. Надав письмову заяву від 22.01.2013р., якою позовні вимоги про стягнення 1868123,81 грн. за невиконання умов договору №2 від 04.09.2012р. визнав у повному обсязі.. Порушення господарських зобовязань пояснив відсутністю коштів для оплати отриманого вугілля. Просив розглянути справу без його участі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Судом встановлено, що 04.09.2012 року між Приватним підприємством «Донуглеторг» (Учасник) та Комунальним підприємством "Бершадське ЖКГ" (Замовник) було укладено договір №2 на закупівлю товарів за державні кошти (а.с. 11-15).

Відповідно до умов зазначеного Договору, ПП «Донуглеторг» зобов'язалось поставити у вересні -грудні 2012 року вугілля кам'яне (марки ДГР-0-200) в кількості 2500 тонн, а КП "Бершадське ЖКГ" прийняти та оплатити товар на умовах договору (пункт 1.1 Договору).

Пунктом 3 Договору встановлено, що ціна Договору становить 2495000 грн. з ПДВ, у тому числі вартість навантаження, розвантаження та доставки.

Згідно до пункту 4 Договору, розрахунки за фактично поставлений товар проводяться у безготівковій формі щомісячно протягом 30 банківських днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Замовника) з дати надання Учасником Замовнику належним чином оформленого рахунку на відвантажений товар, підписаний керівником та головним бухгалтером підприємства.

14 грудня 2012 року між Приватним підприємством «Донуглеторг» та Комунальним підприємством "Бершадське ЖКГ" укладено додаткову №2 угоду до договору №2 на закупівлю товарів за державні кошти. Зазначеною угодою сторони домовились доповнити Договір №2 від 04.09.2012 року наступними пунктами:

П.1.5 Замовник бере бюджетні зобов'язання згідно даного Договру в межах бюджетного призначення, що становить 660000 грн. з урахування ПДВ;

П.1.6 випадку збільшення бюджетних призначень Замовник збільшує бюджетні зобов'язання в межах вартості договору;

П.4.3 у випадку збільшення бюджетних призначень на оплату товарів, поставлених згідно даного договору, розрахунки за поставлений Товар здійснюються у безготівковій формі на підставі п.1 ст.49 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу до 10 календарних днів з моменту надходження коштів з відповідним цільовим призначенням на рахунок замовника.

Договір вступає в силу з 04.09.2012 та діє до 31.12.2013 року, а в частині поставки товару та розрахунку за поставлений товар до повного їх виконання згідно договору №2 Про закупівлю товарів за державні кошти від 04.09.2012 року.

В період з вересня по грудень 2012 року позивач поставив КП "Бершадське ЖКГ" вугілля кам'яне (марки ДГР-0-200) на загальну суму 2528123,81 грн.(з урахуванням ПДВ), що підтверджується видаткоими накладними та актами приймання - передачі від 06.12.2012р. та 10.12.2012р. року, підписаними уповноваженими особами та скріпленими печатками підприємств (а.с.17-60).

Згідно вищезазначеної додаткової угоди, відповідач 2 перерахував 20.12.2012 року на рахунок позивача 660000 грн.

Оскільки Відповідач 2 не здійснив оплату на отримане вугілля в повному обсязі, Позивач 28.12.2012 року звернувся до КП "Бершадське ЖКГ" з вимогою про сплату боргу. Проте, КП "Бершадське ЖКГ" відповідь на вказану вимогу позивачу не надав.

В порушення умов Договору, товар, поставлений відповідачу 2 був оплачений частково на суму 660000 грн., у зв'язку з чим залишилась заборгованість в розмірі 1868123,81 грн.

Розмір основної заборгованості підтверджується актом звіряння розрахунків, складеного станом на 26.06.2012р. та визнанням відповідачем основної суми заборгованості.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення основної суми боргу у розмірі 1868123,81 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони є доказаними, обґрунтованими.

Щодо посилань відповідача на відсутність бюджетного фінансування, то суд зазначає, що ця обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє боржника від виконання зобов'язання.

Так, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України прямо передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.05) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.04) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності.

Про помилковість позиції відповідача про те, що відсутність бюджетного асигнування є підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, викладено також у постанові Вищого господарського суду України від "27" жовтня 2011 р. у справі № 11/446 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Тітал" до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Щодо позовних вимог до відповідача 1 - товариства з обмеженою відповідальністю "Брянківська вугільна компанія", судом встановлено наступне.

06.01.2012 року між Приватним Підприємством "Донуглеторг" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брянківська вугільна компанія" (відповідач 1) було укладено договір про надання послуг за № 5 (а.с.62).

Згідно до умов зазначеного договору (пункт 1 "Предмет договору") відповідач 1 приймає на себе зобов'язання надати послуги з відправлення залізничних вагонів з залізничних станцій; з замовлення та відправлення залізничних вагонів для завантаження вугілля, а також з обліку номерів вагонів, а позивач бере на себе зобов'язання сплатити зазначені послуги, згідно рахунків-фактур наданих відповідачем 1, після підписання актів приймання - передачі. Згідно з пунктом 3 договору ("Зобов'язання Сторін") позивач повинен своєчасно здійснити оплату залізничного тарифу та додаткового збору, надавати відповідачу 1 первинні документи.

Відповідно до пункту 3.1 договору, відповідач 1 повинен своєчасно надавати залізничні вагони для завантаження вугілля.

Пунктом 4 договору встановлено, що за неналежне виконання своїх зобов'язань Сторони несуть матеріальну відповідальність на підставі діючого в Україні законодавства.

В обґрунтування позовних вимог до відповідача 1, позивач зазначає, що відповідачем 1 у вересні 2012 року несвоєчасно були подані залізничні вагони для завантаження вугілля, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 1 штраф у розмірі 10 відсотків від вартості послуг за завантаження вагонів, що складає 664,05 грн.

Суд не погоджується з зазначеною позовною вимогою до відповідача 1, оскільки матеріали справи містять заявку позивача від 21.09.2012 року на подання трьох вагонів у вересні 2012 року, без визначення конкретної дати завантаження та відправки вагонів.

Відповідно до вказаної заявки, відповідач 23.09.2012 року завантажив три полувагони, про що свідчить відмітка на залізничній накладній.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що відповідачем 1 не допущено порушень умов договору в частині несвоєчасного надання вагонів для завантаження вугілля, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів у повному обсязі заявлену до стягнення суму, а відтак позовні вимоги не визнаються судом повністю обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги приватного підприємства "Донуглеторг" до товариства з обмеженою відповідальністю "Брянківська вугільна компанія", комунального підприємства "Бершадське житлово-комунальне господарство" про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Комунального Підприємства "Бершадське Житлово - Комунальне Господарство" (24400, Вінницька область, м.Бершадь, вул.Картвешвілі, б.44, ЄДРПОУ 33837215) на користь Приватного Підприємства "Донуглеторг" (83027, м.Донецьк, вул.Пожарського, 5/5, ЄДРПОУ 34384432 ) суму боргу у розмірі 1868123 (один мільон вісімсот шістдесят вісім тисяч сто двадцять три) грн. 81 коп. та судовий збір у сумі 37360 (тридцять сім тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 82 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 24 січня 2013 року.

Повний текст рішення складено та підписано 25 січня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.