Рішення

від 22.01.2013 по справі 4145-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.01.2013Справа №5002-11/ 4145-2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго»

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Южцентрострой»

про стягнення 25 847,88 грн.

Суддя С.С. Потопальський

Представники:

від позивача - Антюфєєв І.О., довіреність № 693-Д від 26.12.12, юрисконсульт, представник;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Южцентрострой», в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 12 356,60 грн., 13 491,28 грн. перевищення договірної величини споживання електроенергії за порушення умов Договору про постачання електричної енергії №1009 від 06.12.2004, укладеного між сторонами.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем умов договору № 1009 від 06.12.2004 про постачання електричної енергії. Так, товариство з обмеженою відповідальністю «Южцентрострой», будучи споживачем електроенергії, зобов'язався щомісячно і своєчасно проводити розрахунки за електроенергію, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами договору і додатками до нього. В результаті споживання електричної енергії за період з січня 2012 по 23.10.2012 за відповідачем склалась заборгованість у розмірі 12 356,60 грн. та в результаті перевищення споживання електричної енергії за період з січня по квітень 2012 заборгованість відповідача склала 13 491,28 грн. На вказану заборгованість позивачем були виставлені рахунки, які не були оплачені відповідачем, що і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

Позивач в судовому засіданні доводи, викладені в позовній заяві, підтримав в повному обсязі.

Відповідач, втретє, без поважних причин, повноважного представника в судове засідання не направив, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованою поштою.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, приймаючи до уваги неодноразове відкладення розгляду справи, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів, та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також ту обставину, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Крименерго», в подальшому перейменованим в ПАТ «ДТЕК Крименерго», (далі-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Южцентрстрой" (далі-Споживач) укладений договір про постачання електричної енергії № 1009 від 06 грудня 2004 року, (а.с. 7-12).

Відповідно до розділу 1 Договору, Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додаткам до Договору, які є його невід'ємними частинами.

Згідно з пунктом 2 договору на постачання електричної енергії під час виконання вимог дійсного договору, а також при вирішені всіх питань, обумовлених дійсним договором, сторони зобов'язалися керуватися діючим законодавством України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричної енергії (далі - ПКЕЕ), затвердженими у встановленому порядку.

Пунктом 2.2.3., укладеного між сторонами договору споживач зобов'язується сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатків № 4.1. або № 4.2. "Порядок розрахунків".

Відповідно до п.1 додатку до договору, розрахунки за електричну енергію здійснюються згідно до п.6.6 ПКЕЕ. Розрахункова дата, (день коли Споживач надає «Акт про об`єми споживання електроенергії», а Постачальник виставляє остаточний рахунок) встановлюється 7 числа кожного місяця, відповідно розрахунковим вважається період з 7 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Показники розрахункових засобів згідно з переліком об'єктів та точок комерційного обліку фіксуються 7 числа кожного місяця та оформлюються «Актом про об`єми переданої Споживачу електричної енергії» в двох екземплярах, по одному для кожної сторони.

Згідно до п.2 додатку до договору, Споживач к 12 числу, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період в сумі вартості 100 % заявленого об`єму споживання електричної енергії.

Частиною 4 п.3 додатку до договору, якщо Постачальник електричної енергії не отримав у вказаний строк даних про об`єми споживаної електричної енергії, визначення об`єму споживаної електричної енергії здійснюється по середньодобовому об`єму споживання за попередній розрахунковий період, з подальшим перерахуванням у випадку надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Як свідчать матеріали справи, позивачем було розраховано об`єми споживаної електричної енергії по середньодобовому об`єму споживання за попередній розрахунковий період, в зв`язку з неподанням даних відповідачем про об`єми спожитої електричної енергії.

Як зазначає позивач, у зв'язку з порушенням термінів та обсягів оплати, у відповідача виникла заборгованість за активну електричну енергію за період з січня 2012 року по 23 жовтня 2012 року у розмірі 12356,60 грн.

Позивачем виставлялись рахунки, на загальну суму 12 356,60 грн., (а.с.16-22), які не були оплачені відповідачем.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Враховуючи вищенаведене, заявлена позивачем сума у розмірі 12 356,60 грн., заборгованості за спожиту активну електричну енергію за період з січня 2012 по 23.10.2012 заявлена обґрунтована та підлягає стягненню у повному обсязі.

Що стосується стягнення 13 491,28 грн. за перевищення договірної величини споживання електроенергії, слід зазначити наступне.

В пункті 2.2.2 договору вказано, що Споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору.

Згідно п. 4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначеної згідно розділу 5 даного договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується з споживача з приєднаною потужністю 150 кВт та більше.

Пунктом 5.1 договору зазначено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 15 числа поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії

(додаток № 1 "Об'єми постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам"). У випадку ненадання споживачем вказаних відомостей в установлений строк розміру очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік встановлюється постачальником на рівні фактичних показників відповідних періодів поточного року.

Відповідно до п. 5 додатку № 4 до договору про постачання електричної енергії, перевищення договірної величини споживання електричної енергії здійснюється під час проведення підсумків розрахункового періоду на підставі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акту приймання - передачі електричної енергії.

Споживач має право на протязі розрахункового періоду звернутися до постачальника за корегуванням договірної величини споживання електричної енергії.

Споживач сплачує постачальнику двократну вартість величини перевищення згідно зі ст.26 Закону України "Про електроенергетику".

Відповідно до акту про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період з 08.01.2012 по 07.04.2012, договірна величина споживання електричної енергії 1000 кВт/г, згідно актів про перевищення електричної енергії, витрати електроенергії складають 13386 кВт/г, тобто відповідачем допущено перевищення договірної величини споживання електроенергії у розмірі 12386 кВт/г, (а.с14-15).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем був виставлений рахунок - накладна №1009/45/0312Л2 від 07.08.2012 на суму 13 491,28 грн.

Проте, в порушення умов договору, відповідач не сплатив кошти,у зв'язку з чим за останнім склалась заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у розмірі 13 491,28 грн.

Відповідно до п.п. 2 п. 10.2. ПКЕЕ, споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Стаття 193 Господарського кодексу України також встановлює, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, договору.

Згідно статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Враховуючи те, що відповідач не представив суду належних доказів сплати заборгованості та не надав контррозрахунок суми позову, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 22.01.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 24.01.2013 р.

Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Южцентрострой», (вул. 1-й Кінної армії, 17б, кв.70, м.Сімферополь, ідент. код 31213893) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго», (вул.Київська, 74/6, м.Сімферополь, ідент. код 00131400) заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 12 356,60 грн., 13 491,28 грн. за перевищення договірної величини споживання електроенергії, 1609,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Потопальський