Рішення

від 23.01.2013 по справі 5011-14/16768-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  5011-14/16768-2012 23.01.13 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дом "Євромет" до             Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромбуддеталь"         про           стягнення 8 614,53 грн. Суддя: Мельник С.М. Представники сторін: від позивача:           не з'явився. від відповідача:           не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дом "Євромет" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромбуддеталь" про стягнення 8 614,53 грн. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого позивачем товару. Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.12.12 р. 24.12.12р. через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника. Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.12.12 р. розгляд справи відкладено на 23.01.13 р. 22.01.13р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали на виконання вимог ухвал суду та клопотання про розгляд справи без участі представника. 22.01.13р. через відділ діловодства суду позивачем подано уточнення до позовної заяви в якій просить стягнути 7  712,00 грн основної заборгованості, 131,33 – 3% річних, 771,20 інфляційних. Представник відповідача в судове засідання 23.01.13 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило. Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. В судовому засіданні 23.01.13 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд   ВСТАНОВИВ: Товариство  з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Євромет» (надалі – позивач) поставило Товариству з обмеженою відповідальністю  "Агропромбуддеталь"  (надалі – відповідач) товар за видатковою накладною № 0515004 від 15.05.12 р. 25.04.12 р. відповідачу було виставлено рахунок-фактуру № 0425001 на суму 17 712,00 грн. Відповідач поставлену продукцію оплатив частково у розмірі 10  000,00 грн., у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 7  712,00 грн. 26.09.12 р. позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою №92, у якій просив протягом 7 днів з моменту отримання вимоги сплатити суму заборгованості за поставлений товар, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Станом на час розгляду справи заборгованість за триманий товар не сплачена та становить 7  712,00 грн. доказів зворотнього та будь-яких заперечень відповідачем не надано. Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами. В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України,  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частинами 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Статтею 530 Цивільного кодексу України  передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.             Перевіривши відповідні розрахунки Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення з Відповідача 131,33 грн. 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі, а позовна вимога про стягнення інфляційних втрат задоволенню не підлягає, оскільки Позивачем не враховано від'ємний інфляційний показник за спірний період при здійснення розрахунку. Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 771,20 грн. відмовити. Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин та керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд В И Р І Ш И В: 1.  Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОМБУДДЕТАЛЬ» (02088,  м. Київ, вул. Леніна, 31, оф.7; код ЄДРПОУ 37258018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДОМ «ЄВРОМЕТ» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 4-А; код ЄДРПОУ 34330281) 7 712 (сім тисяч сімсот дванадцять ) грн. 00 коп. заборгованості, 131 (сто тридцять одну) грн. 33 коп. 3 % річних, 1 465 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 41 коп. судового збору. 3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили. Повне рішення складено 24.01.13 р. Суддя                                                                                                    С.М. Мельник