Рішення

від 14.01.2013 по справі 5011-41/16832-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/16832-2012 14.01.13

За позовомПриватного підприємства "Торговий дім Поляков" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" Простягнення 2 571,14 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Іванченко І.М. - дов. № 340 від 27.08.12р.;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Торговий дім Поляков" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранссервіс" про стягнення 10 303,22 грн.

Ухвалою від 19.11.2012 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 24.12.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 24.12.2012 року надав документи на виконання вимог ухвали суду та заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 2 431,62 грн. - основного боргу, 253,62 грн. - 20% річних, 185,83 грн. - пені. Також в даному судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 24.12.2012 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача судом відкладено розгляд справи на 14.01.2013 року.

В судовому засіданні 14.01.2013 року представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 2 131,62 грн. основного боргу, 253,69 грн. - 20 % річних, 185,83 грн. - пені, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01- 08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.01.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.08.2012 року між Приватним підприємством «Торговий дім Поляков» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» (надалі - покупець, відповідач) було укладено Договір поставки № 3169 (у подальшому - Договір), відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукти харчування та інші товари, надалі по тексту «товар», а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах даного Договору відповідно до виписаних накладних.

Пунктом 1.2. Договору сторони узгодили, що сума товару, що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника, на протязі 21 (двадцять один) календарного дня з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100 % вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника на протязі 21 (двадцять один) календарного дня з моменту отримання товару.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 10311,78 грн., що підтверджується видатковими накладними № КФ-00177332 від 04.09.2012 на суму 1883,92 грн., № КФ-0017331 від 04.09.2012 року на суму 525,18 грн., № КК-0553076 від 28.08.2012 року на суму 1 663,08 грн., № КК-0579701 від 25.09.2012 року на суму 654,66 грн., № КК-0565623 від 11.09.2012 року на суму 1 212,78 грн., № КК-0553090 від 28.08.2012 року на суму 1341,12 грн., № КК-0565452 від 11.09.2012 року на суму 866,58 грн., № КК-0565354 від 11.09.2012 року на суму 338,40 грн.; № КК-0571600 від 18.09.2012 року на суму 1 619,34 грн., № КК-0572877 від 18.09.2012 року на суму 206,72 грн. (копії містяться в матеріалах справи).

У свою чергу, відповідач суму боргу за поставлений товар за Договором сплатив частково, у зв'язку з чим у останнього перед позивачем виникла заборгованість у сумі 2 131,62 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не повернув, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 131,62 грн.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 2 131,62 грн.

У п. 5.2. Договору сторони узгодили, що при порушенні покупцем п. 4.2. Договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу до дня фактичного розрахунку.

Позивач за прострочення строків оплати поставленого товару185,83 грн.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, здійснених поставок, проплат, порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 185,38 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2. Договору, передбачено, що при порушенні покупцем п. 4.2. Договору, покупець, крім пені, сплачує 20% річних від суми боргу за весь час прострочення.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 20 % річних у сумі 253,69 грн.

Здійснивши перерахунок 20% річних в межах періодів визначених позивачем, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 20 % річних підлягають задоволенню частково в сумі 252,34 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс» (місцезнаходження: 04073, м. Київ, вул. Петра Дегтяренка, буд. 14, код ЄДРПОУ 31176155) на користь Приватного підприємства «Торговий дім Поляков» (місцезнаходження: 18030, м. Черкаси, вул. Чехова, 41, код ЄДРПОУ 32268131) 2 131 (дві тисячі сто тридцять одну) грн. 62 коп. основного боргу, 185 (сто вісімдесят п'ять) грн. 38 коп. - пені, 252 (двісті п'ятдесят дві) грн. 34 коп.- 20 % річних та 1 608 (одну тисячу шістсот вісім) грн. 37 коп. судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

21.01.2013 року

Суддя О.М. Спичак