Рішення

від 21.01.2013 по справі 5010/1450/2012-15/72

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2013 р. Справа № 5010/1450/2012-15/72

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.,

при секретарі судового засідання Червак Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Прокредит Банк", юридична адреса: проспект Перемоги, 107-А, м. Київ, 03115, поштова адреса: вул. О.Басараб, 3, м. Львів, 79017,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларіо", вул. Тролейбусна, 9/35, м. Івано-Франківськ, 76008,

про стягнення коштів в сумі 56506 грн. 91 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: Жулінський А.А. - представник, довіреність б/н від 09.03.2011 року,

від відповідача: представники не з"явилися,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Прокредит Банк" звернувся в суд із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларіо" про стягнення коштів в сумі 56506 грн. 91 коп., втому числі: 38873 грн. 20 коп. заборгованості за капіталом кредиту, 1112 грн. 09 коп. заборгованості за відсотками по графіку, 2014 грн. 89 коп. відсотки за фактичне користування кредитними коштами, 14506 грн. 73 коп. пені за неналежне виконання кредитного договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору про надання овердрафту № 1301.42437 від 29.03.2012 року відповідачем не cплачено в повному обсязі прострочену заборгованість по кредиту, відсотки та пеню.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.11.2012 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 04.12.2012 року.

Ухвалами суду від 04.12.2012 року та від 09.01.2013 року відкладено розгляд справи відповідно на 09.01.2013 року та на 21.01.2013 року.

Представник позивача, в судовому засіданні 21.01.2013 року, позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання овердрафту № 1301.42437 від 29.03.2012 року, в частині сплати заборгованості по кредиту, відсотків та пені, в зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 38873 грн. 20 коп. заборгованості за капіталом кредиту, 1112 грн. 09 коп. заборгованості за відсотками по графіку, за період з 01.05.2012 року по 02.10.2012 року, 2014 грн. 89 коп. відсотків за фактичне користування кредитними коштами, за період з 24.07.2012 року по 31.10.2012 року, 14506 грн. 73 коп. пені за неналежне виконання кредитного договору, за період з 24.07.2012 року по 31.10.2012 року, та покласти на відповідача судові витрати.

Представник відповідача, в судове засідання 21.01.2013 року, повторно не з"явився. Вимоги ухвал суду від 23.11.2012 року, від 04.12.2012 року та від 09.01.2013 року відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду.

Разом з тим, відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року N 75 (v0075600-02 ) (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

30.11.2012 року з Головного управління статистики в Івано-Франківській області на адресу суду (вх. № 8020/2012-свх) надійшов витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларіо", відповідно до даних якого станом на 27.11.2012 року місцезнаходженням відповідача є: 76008, м. Івано-Франківськ, вул. Тролейбусна, 9/35.

Згідно листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Відповідачем письмових заяв або повідомлень щодо причин невиконання вимог вищевказаних ухвал суду не подано.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами.

За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

29.03.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Прокредит Банк" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ларіо" (Позичальник) укладено договір про надання овердрафту № 1301.42437 (далі Договір), відповідно до умов якого Кредитор на підставі цього Договору зобов'язався надати Позичальнику кредит, шляхом здійснення протягом строку дії овердрафту переказів грошей згідно з розрахунковими документами Позичальника понад залишок коштів на рахунку у межах ліміту овердрафту.

Відповідно до п. 1.2. Договору встановлено строк дії овердрафту з 29.03.2012 року по 01.10.2012 року включно.

Як вбачається із меморіального ордеру № 137418549/144994930/400636122/7045 від 29.03.2012 року на рахунок Позичальника, зазначений у Договорі, встановлено ліміт овердрафту в розмірі 40000 грн.

Тобто, ПАТ "Прокредит Банк" свій обов'язок щодо надання кредитних коштів виконано в повному обсязі.

Згідно п. 3.3 Договору за користування овердрафтом Позичальник у перший банківській день кожного календарного місяця, а у випадку повного погашення овердрафту - у день повного погашення сплачує Кредитору проценти з розмірі вказаному в п. 1.2 цього Договору - 24% річних, виходячи із 360 календарних днів у році.

Оскільки вказана умова щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами виконана не була, Кредитором за період із травня 2012 року по дату закінчення Договору овердрафту нараховано відсотки, у розмірі 1112 грн. 09 коп.

В порушення умов Договору Позичальником допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, яке полягає у неповерненні суми овердрафту понад встановлений ліміт, за весь період такого прострочення Кредитором нараховано відсотки за фактичне користування кредитом, виходячи із простроченої суми капіталу, за період з 24.07.2012 року по 31.10.2012 року, в розмірі 2014 грн. 89 коп.

Відповідно до п. 6.1. Договору, при порушенні встановлених цим Договором строків погашення грошових зобов'язань Позичальник сплачує штрафну пеню у розмірі 0,5 % від суми непогашеної заборгованості, але не менше ніж 15 гривень у еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення, включаючи день повного погашення заборгованості. При цьому, відповідно до п. 6.3. Договору нарахування та сплата пені проводиться за весь час існування заборгованості, без застосування встановлених законодавством обмежувальних строків та припиняється у день повного погашення заборгованості.

У зв'язку з невиконанням Відповідачем умов Договору, Позивачем направлено Відповідачу претензію № 31-2/12/34 від 23.08.2012 року, яка останнім залишена без розгляду (а.с. 11).

Окрім цього, Позивачем направлено Відповідачу вимогу про повне дострокове погашення кредиту № 31-2/12/45 від 26.09.2012 року, яка також залишена без розгляду (а.с. 12).

Згідно поданого Позивачем розрахунку, заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 38873 грн. 20 коп. заборгованості за капіталом кредиту, 1112 грн. 09 коп. заборгованості за відсотками по графіку, за період з 01.05.2012 року по 02.10.2012 року, 2014 грн. 89 коп. відсотків за фактичне користування кредитними коштами, за період з 24.07.2012 року по 31.10.2012 року, 14506 грн. 73 коп. пені за неналежне виконання кредитного договору, за період з 24.07.2012 року по 31.10.2012 року.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позичальником, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як встановлено ч. 3 ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків передбачених законом.

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов"язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов"язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається.

Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобовязань за Договором через порушення умов останнього, є письмовими доказами невиконання Відповідачем зобовязань, взятих ним, відповідно до Договору.

Заборгованість Відповідача перед Позивачем, згідно умов договору про надання овердрафту № 1301.42437 від 29.03.2012 року, становить 38873 грн. 20 коп. заборгованості за капіталом кредиту, 1112 грн. 09 коп. заборгованості за відсотками по графіку, за період з 01.05.2012 року по 02.10.2012 року, 2014 грн. 89 коп. відсотків за фактичне користування кредитними коштами, за період з 24.07.2012 року по 31.10.2012 року, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідальність у вигляді пені встановлюється сторонами у договорі, а також може бути визначена Законом.

В даному випадку, договором сторін передбачено відповідальність відповідача у вигляді пені за порушення терміну оплати.

Проте відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами.

Згідно положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З врахуванням вищевказаного, зважаючи на приписи чинних Цивільного та Господарського кодексів, спеціальних норм Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", судом самостійно здійснено перерахунок заборгованості Відповідача по сплаті пені за неналежне виконання кредитного договору, з врахуванням чого обгрунтований розмір пені, за період з 24.07.2012 року по 31.10.2012 року, становитиме 1577 грн. 23 коп. В решті стягнення заборгованості за нарахованою пенею слід відмовити.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів сплати заборгованості в сумі 43577 грн. 41 коп., що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

За наведених вище обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості згідно умов договору про надання овердрафту № 1301.42437 від 29.03.2012 року, становить 38873 грн. 20 коп. заборгованості за капіталом кредиту, 1112 грн. 09 коп. заборгованості за відсотками по графіку, за період з 01.05.2012 року по 02.10.2012 року, 2014 грн. 89 коп. відсотків за фактичне користування кредитними коштами, за період з 24.07.2012 року по 31.10.2012 року, 1577 грн. 23 коп. пені, за період з 24.07.2012 року по 31.10.2012 року, є обгрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 1241 грн. 22 коп. витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 216, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Прокредит Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларіо" про стягнення коштів в сумі 56506 грн. 91 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларіо", вул. Тролейбусна, 9/35, м. Івано-Франківськ, 76008, (ідентифікаційний код 36733997), на користь Публічного акціонерного товариства "Прокредит Банк", проспект Перемоги, 107-А, м. Київ, 03115, (ідентифікаційний код 21677333), 38873 (тридцять вісім тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 20 коп. заборгованості за капіталом кредиту, згідно умов договору про надання овердрафту № 1301.42437 від 29.03.2012 року, 1112 (тисячу сто дванадцять) грн. 09 коп. заборгованості за відсотками по графіку, за період з 01.05.2012 року по 02.10.2012 року, 2014 (дві тисячі чотирнадцять) грн. 89 коп. відсотків за фактичне користування кредитними коштами, за період з 24.07.2012 року по 31.10.2012 року, 1577 (тисячу п"ятсот сімдесят сім) грн. 23 коп. пені, за період з 24.07.2012 року по 31.10.2012 року, 1241 (тисячу двісті сорок одну) грн. 22 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.01.13

Суддя Деделюк Б. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"