Рішення

від 16.01.2013 по справі 5011-52/15495-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-52/15495-2012 16.01.13

Суддя господарського суду міста Києва Чебикіна С.О., розглянувши справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічні технології енергетики» до Публічного акціонерного товариства «Компанія Росток» про витребування майна, що знаходиться на зберіганні на загальну суму 42 762, 24 грн. та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Компанія Росток» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічні технології енергетики» про стягнення 72 499, 40 грн. витрат на зберігання продукції та 7 500, 60 грн. упущеної вигоди, за участю представників позивача за первісним позовом - Волкова А.Ю., довіреність від 19.04.2012 року, відповідача за первісним позовом - Оцоколіч В.О., довіреність від 09.07.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про витребування майна, що знаходиться на зберіганні на загальну суму 42 762, 24 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з повернення переданого на зберігання майна за актами приймання-передачі продукції на відповідальне зберігання від 02.04.2010 року та 01.10.2010 року, укладених на підставі договору № 30/03 від 30.03.2010 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.10.2012 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 21.11.2012 року.

У судовому засіданні 21.11.2012 року оголошувалась перерва на 10.12.2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2012 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Компанія Росток» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічні технології енергетики» про стягнення 72 499, 40 грн. витрат на зберігання продукції та 7 500, 60 грн. упущеної вигоди.

10.12.2012 року відповідач (за первісним позовом) через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позов, відповідно до якого заперечував проти первісних позовних вимог та просив суд відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні 10.12.2012 року оголошувалась перерва на 19.12.2012 року.

У судовому засіданні 19.12.2012 року відповідачем (за зустрічним позовом) поданий відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого він заперечував проти зустрічних позовних вимог.

У судовому засіданні 19.12.2012 року оголошувалась перерва на 16.01.2013 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що первісні позовні вимоги підлягають задоволенню, а у зустрічних позовних вимогах слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 березня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Екологічні технології енергетики» (постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Компанія Росток» (покупець) було укладено договір № 30/03, за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача), а відповідач зобов'язався оплатити і прийняти продукцію, у відповідності зі специфікаціями, попередньо узгодженими сторонами і є невід'ємною частиною договору. Специфікації складені на підставі заявок відповідача і містять найменування продукції, її кількість, номенклатуру і ціну. Нумерація специфікацій наскрізна, починаючи з № 1 (п. 1.1., п. 1.2. договору).

Поясненнями сторін та актом прийому-передачі продукції на відповідальне зберігання від позивача до відповідача від 02 квітня 2010 року, позивач передав, а відповідач прийняв продукцію належної якості, а саме: відліковий пристрій KLS-КQ03C в кількості 19 200 одиниць на загальну суму 200 448, 00 грн. у тому числі ПДВ 33 408, 00 грн.

Відповідачем відібрано та оплачено продукції загальною кількістю 15 104 одиниць, на загальну суму 157 685, 76 грн. у тому числі ПДВ 26 280, 96 грн., про що свідчить наявний у матеріалах справи акт прийому - передачі продукції з відповідального зберігання від 01 жовтня 2010 року, і після цього у відповідача залишилось 4 096 (19 200 - 15 104) одиниць на загальну суму 42 762, 24 грн.

24 червня 2011 року позивач звернувся до відповідача з претензію № 24-06-2 з вимогою повернути залишки переданої на відповідальне зберігання продукції або оплати її вартості.

01.09.2011 року відповідач листом № 1161-06 у відповідь на претензію повідомив позивача про те, що визнає суму заборгованості у розмірі 49 161, 96 грн. та зобов'язується сплачувати її протягом 10 календарних місяців шляхом перерахування на поточний рахунок позивача.

Проте, відповідач залишки 4 096 одиниць переданої на відповідальне зберігання продукції не повернув .

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимої цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Статтею 938 ЦК України визначено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Доказів передачі відповідачем позивачу отриманої продукції вартістю 42 762, 24 грн. або оплати заборгованості матеріали справи не містять.

За таких обставин, позовні вимоги про витребування майна, що знаходиться на зберіганні (продукції KLS-KQ03С в кількості 4 096 одиниць ) на загальну суму 42 762, 24 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Предметом зустрічних позовних вимог є вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення 72 499, 40 грн. витрат на зберігання продукції та 7 500, 60 грн. упущеної вигоди у зв'язку з зберіганням продукції і на підставі ч. 3 ст. 390 та п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України.

Частиною 3 статті 390 ЦК України передбачено, добросовісний або недобросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів.

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, юридичною підставою для усіх видів цивільно-правової чи господарсько-правової відповідальності є наявність певних умов, що у своїй сукупності утворюють склад цивільного (господарського) правопорушення. Необхідними умовами цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності за загальним правилом є: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина правопорушника. Перші три елементи розглядаються як об'єктивні умови відповідальності, доведення наявності на яких покладається на кредитора. Четвертий складовий елемент правопорушення - вина є суб'єктивною умовою цивільно-правової відповідальності особи, яка порушила зобов'язання. Тому кредитор має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, але й сам факт порушення боржником його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушення і шкодою. Навпаки, щоб звільнитись від відповідальності, боржник має довести відсутність своєї вини.

Отже, умовами відповідальності у вигляді відшкодування збитків є встановлення факту їх наявності, порушення стороною зобов'язання та причинний зв'язок між порушеннями зобов'язання і завданими збитками. При цьому на кредитора покладається обов'язок доведення факту порушення зобов'язання, наявності збитків і їх розміру та причинно-наслідкового зв'язку між порушенням зобов'язання й понесеними збитками.

Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач не надав суду доказів наявності понесених витрат на утримання та збереження майна та доказів, які б свідчили про наявність умов для покладення на відповідача обов'язку відшкодування збитків в заявленому розмірі та 7 500, 60 грн. упущеної вигоди, і тому зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а тому в зустрічному позові слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача за первісним позовом, а за зустрічним позовом покладаються на позивача за цим позовом.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Витребувати у Публічного акціонерного товариства «Компанія Росток» (03067, м. Київ, б-р Івана Лепсе, 4; код 00227560) та передати за актом приймання-передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Екологічні технології енергетики» (03124, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, буд. 8; код 35249656) продукцію KLS-KQ03С в кількості 4 096 (чотири тисячі дев'яносто шість) одиниць, на загальну суму разом з ПДВ 42 762 (сорок дві тисячі сімсот шістдесят дві) грн. 24 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Компанія Росток» (03067, м. Київ, б-р Івана Лепсе, 4; код 00227560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екологічні технології енергетики» (03124, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, буд. 8; код 35249656) 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

У зустрічному позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 21.01.2013р.

Суддя С.О. Чебикіна