Рішення

від 21.01.2013 по справі 12/75/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 січня 2013 р. Справа № 12/75/2012/5003

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервіс" (01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 21 а, к.44, код ЄДРПОУ 32826239)

до : Приватного підприємства "Фінансова-промислова група-2010" (23746, Вінницька обл., Гайсинський р-н, с. Губник, вул. Набережна, буд. 38, код ЄДРПОУ 36967988)

про стягнення 16 750,03 грн.

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Матущак О.В.

Представники

позивача : не з'явився

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промсервіс" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Приватного підприємства "Фінансова-промислова група-2010", в якому просить суд стягнути з відповідача 15 448,63 грн. боргу, що виник внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань за договорами про постачання природного газа: № 072-В від 29.12.2010р. та № 30/В від 01.08.2010р., 556,38 грн. інфляційних, 745,02 - три відсотки річних та 2000,00 грн. витрат за надання правових послуг адвоката.

Ухвалою суду від 22.11.2012 р. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 03.01.2013 р.

В судове засідання 03.01.2013 р. з'явились представники позивача: Мазур О.В. та Гержина І.Ф.. Відповідач повноважного представника не направив та відзиву та витребуваних ухвалою про порушення провадження у справі документів не надав. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином відповідно до положень ст. 64 ГПК України.

З огляду на це, розгляд справи розпочато за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, в процесі якого з"ясовано, що позивачем надано необхідні для вирішення спору документи не у повному обсязі, відповідачем - не надано зовсім, крім того виникла необхідність у додаткових доказах.

У зв"язку з цим, ухвалою суду від 03.01.2013 р. розгляд справи відкладено на 21.01.2013 р.

В судове засідання 21.01.2013 р. представники сторін не з'явились. Документів, витребуваних ухвалою суду про відкладення від 03.01.2013 р., не надали. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштової кореспонденції позивачу від 08.01.2013 р. за №№ 2103621982975 та 2103621982355 та відповідачу від 08.01.2013 р. за № 2103621983270.

Проте 21.01.2013 р. від представника позивача Мазура О.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із його участю в розгляді цивільної справи в апеляційному суді Вінницької області і.

Суд, розглянувши дане клопотання представника позивача, відмовив у його задоволенні, оскільки зайнятість адвоката Мазура О.В.у іншому судовому пороцесі не є підставою для відкладення розгляду справи. В минулому судовому засіданні інтереси позивача представляло два представники, отже в даному судовому засіданні інтереси позивача міг представляти інший крім Мазура О.В. представник. Крім того, як вбачається з доданої до клопотання О.В.Мазура копії судової повістки, засідання в в Апеляційному суді Вінницької області, про яке йдеться у клопотанні, призначене на 10 - ту годину, а судове засідання у господарській справі № 12/75/2012/5003 призначене на 11 годину 30 хвилин. Також відкладення розгляду справи неможливе з огляду на положення ст.69 ГПК України, якою визначено граничний строк розгляду справи.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

01.08.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промсервіс" (Постачальник) та Приватним підприємством "Фінансова-промислова група-2010" (Покупець) укладено договір про постачання природного газу № 30/В (далі - Договір № 30/В) , відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати Покупцю природний газ, який надалі за текстом цього Договору називатиметься «Газ», в обумовлених цим Договором порядку та кількості, а Покупець зобов'язується оплатити Газ в порядку та на умовах, визначенних цим Договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 30/В, Постачальник здійснює передачу Газу за цим Договором шляхом надання Диспетчерському Управлінню акту приймання-передачу природного газу, що підписуються уповноваженими представниками Сторін, скріплюється печатками Сторін і підтверджуватиме факт передачі Постачальником покупцю у певному місяці 2010 року визначеному в такому документі кількість природного газу.

Уповноважені представники Сторін не пізніше 05 (п'ятого) числа місяця наступного за звітним 2010 року, складають та підписують акт приймання-передачі Газу, який являється належним підтвердженням кількості Газу, що була передана Постачальником Покупцю згідно цього Договору у певному місяці споживання 2010 року (п. 3.2. Договору № 30/В ).

Згідно з п. 4.1. Договору № 30/В, вартість 1 000 (однієї тисячі) кубічних метрів Газу, який передається за цим Договором, встановлена у розмірі: ціна - 2 187,20 грн., цільова надбавка 2% - 43,74 грн., ПДВ 20 % - 446,19 грн., разом - 2 677,13 грн.

Ціна на газ, що вказана в даному Договорі, визначена на день його підписання і може змінюватись згідно прейскурантів цін на природній газ НАК "Нафтогаз України" та Постанов НКРЕ (п. 4.2. Договору № 30/В).

Відповідно до п. 4.3 Договору № 30/В, Покупець зобов"язаний оплатити 100 відсотків вартості газу, який йому передається Постачальником згідно цього Договору, в термін до 25 числа місяця споживання.

Права та обов'язки Сторін за цим Договором виникають з моменту його укладання (п. 8.1. Договору № 30/В).

Права та обов'язки Сторін, що стосуються виконання цього Договору припиняються з моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. (п. 8.2. Договору від 01.08.2010 р.).

Всі зміни і доповнення до цього Договору мають юридичну силу і є невід'ємною частиною цього Договору, якщо вони вчинені в письмовій формі і підписані Сторонами. (п. 9.2. Договору від 01.08.2010 р.).

01.08.2010р. сторони підписали Додаткову угоду №1 до Договору про постачання природного газу № 30/В від 01.08.2010 року.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди, доповнили пункт 4.1 умовою про відшкодовання Споживачем Постачальнику витрат на створення страхового запасу, заведення лімітів природного газу через ОДУ ДК "Укртрансгаз", розподіл та корегування заведених лімітів, зведення реєстрів між Постачальником та транспортуючими організаціями.

Усі інші умови Договору залишаються незмінними і обов'язковими для виконання сторонами. (п. 3. Додаткової угоди).

На виконання умов договору №30/В від 01.08.2010 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Промсервіс" передало Відповідачу у грудні 2010 року природний газ на загальну суму 8730,85 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.12.2010 р.(а.с. 18).

Відповідач оплату товару здійснив частково, сплативши позивачу 1003,02 грн.

Отже, станом на день подання позову та розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №30/В становить 7727,83 грн.

29.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промсервіс" (Постачальник) та Приватним підприємством "Фінансова-промислова група-2010" (Покупець) укладено договір про постачання природного газа № 072-В (далі - Договор № 072-В), відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати Покупцю природний газ, який надалі за текстом цього Договору називатиметься «Газ», в обумовлених цим Договором порядку та кількості, а Покупець зобов'язується оплатити Газ в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п. 2.1. Договору № 072-В Постачальник передає Покупцю Газ у період 2011 року, в тому числі за січень - 5,0 тис. кубічних метрів.

Постачальник здійснює передачу Газу за цим Договором шляхом надання Диспетчерському Управлінню акту приймання - передачі природного газу, що підписується уповноваженими представниками Сторін, скріплюється печатками Сторін і підтверджуватиме факт передачі Постачальником покупцю у певному місяці 2011 року визначену в такому документі кількість природного газу (п. 3.1. Договору № 072-В).

Відповідно п. 3.2. Договору від 29.12.2010р., уповноважені представники Сторін не пізніше 05 (п'ятого) числа місяця наступного за звітним 2011 року, складають та підписують акт приймання-передачі Газу, який являється належним підтвердженням кількості Газу, що була передана Постачальником Покупцю згідно цього Договору у певному місяці споживання 2011 року (п. 3.2. Договору № 072-В).

Відповідно до п. 4.1. Договору від 29.12.2010р., вартість 1 000 (однієї тисячі) кубічних метрів Газу, який передається за цим Договором, встановлена у розмірі: ціна - 2282,00 грн., цільова надбавка 2% - 45,64 грн., ПДВ 20 % - 465,53 грн., разом - 2 793,17 грн.

Відповідно до п. 4.2. Договору, ціна на газ, що вказана в даному Договорі, визначена на день його підписання і може змінюватись згідно прейскурантів цін на природній газ НАК "Нафтогаз України" та Постанов НКРЕ.

Покупець зобов'язаний оплатити 30 (тридцять) відсотків вартості Газу, який йому передається Постачальником згідно цього Договору, в термін до 27 (двадцять сьомого) числа місяця, що передує місяцю споживання, 70 (сімдесят) відсотків вартості Газу - до 25 числа місяця споживання (п. 4.3. Договору).

Згідно з п. 8.1. Договору, права та обов'язки Сторін за цим Договором виникають з моменту його укладання.

Права та обов'язки Сторін, що стосуються виконання цього Договору припиняються з моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. (п. 8.2. Договору).

Всі зміни і доповнення до цього Договору мають юридичну силу і є невід'ємною частиною цього Договору, якщо вони вчинені в письмовій формі і підписані Сторонами (п. 9.2. Договору).

29.12.2010р. сторони підписали Додаткову угоду №1 до Договору про постачання природного газу № 072-В від 29.12.2010 року.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди, доповнили пункт 4.1 умовою про відшкодування Споживачем Постачальнику витрат на створення страхового запасу, заведення лімітів природного газу через ОДУ ДК "Укртрансгаз", розподіл та корегування заведених лімітів, зведення реєстрів між Постачальником та транспортуючими організаціями.

Усі інші умови Договору залишаються незмінними і обов'язковими для виконання сторонами. (п. 3. Додаткової угоди).

Дана Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання обома сторонами. (п. 4 Додаткової угоди).

На підставі Договору № 072-В Товариство з обмеженою відповідальністю "Промсервіс" передало Відповідачу у січні 2011 року природний газ на загальну суму 7720,80 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 01.02.2011р.(а.с.13).

Відповідач за поставлений природний газ за січень 2011 р. не розрахувався

Отже, станом на день подання позову та розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №072-В становить 7720,80 грн.

Наведене стверджується:

- вищеназваними договорами та додатковими угодами до них,

- актами приймання-передачі газу від 31.12.2010 р. та 01.02.2011 р.,

- актами звірки розрахунків (а.с.14,19),

- відсутністю заперечень відповідача на позов.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 Господарського кодексу України (ГК УКраїни) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо поставки газу.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб. купівлі-продажу товару.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 693 ч.1 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передавання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі - продажу, а якщо такий строк не встановлений договором,- у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості з оплати за газ, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 7727,83 грн. боргу, що виник у зв"язку з неналежним виконанням зобов'язань по Договору про постачання природного газу № 30/В від 01.08.2010 р. та 7720,80 грн. боргу - по Договору про постачання природного газу № 072-В від 29.12.2010 року підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань пред'явлено до стягнення з відповідача 345,35 грн. інфляційних втрат та 390,42 грн. 3% річних, що нараховані, у зв"язку з неналежним виконанням зобов'язань по Договору про постачання природного газу № 30/В від 01.08.2010 р. за період з 25.12.2010 р. по 27.08.2012 р., а також 211,03 грн. інфляційних втрат та 354,60 грн. 3% річних, що нараховані у зв"язку з неналежним виконанням зобов'язань по Договору про постачання природного газу №072-В від 29.12.2010 року.

Відповідно до п.4.3. Договору № 30/В від 01.08.2010 р., покупець зобов'язаний оплатити 100 (сто) відсотків вартості Газу, який йому передається Постачальником згідно цього Договору, в термін до 25 (двадцять п'ятого) числа місяця споживання.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних та інфляційних за цим Договором здійснений позивачем без врахування положень ст. 252 ЦК України та ч. 5 ст. 254 ЦК України.

Останній день строку для оплати газу, визначений Договором датою 25.12.2010 р., є вихідним днем, тому днем закінчення строку є перший за ним робочий день, тобто 27.12.2010 р.

З урахуванням наведеного, та виходячи з Методики Верховного Суду (Лист Верховного Суду України N 62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") щодо порядку нарахування втрат від інфляції, суд дійшов висновку, що згідно з Договором № 30/В стягненню підлягають 386,92 грн. - 3% річних та 327,59 грн. інфляційних ((Здійснений судом розрахунок долучений до матеріалів справи).

Що стосується стягнення 3% річних та інфляційних втрат в сумі 211,03 грн. та 354,03 грн. 3% річних за договором № 072-В від 29.12.2010 р., то позивачем у позовній заяві не зазначено періоду нарахування та розрахунку цих сум. Не надано цього розрахунку із зазначенням періоду нарахування вказаних сум і на вимогу ухвали суду від 03.01.2013 р.

З огляду на вищевикладене та за неявки в судове засідання без поважних причин представника позивача, суд не може визначити, за який саме період позивач просить стягнути 3% річних і інфляційні по Договору № 072-В.

Разом з тим, пунктом 5 частини 1 статті 81 ГПК України визначено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його неявка перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 211,03 грн. інфляційних втрат та 354,03 грн. - 3% річних слід залишити без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України, що не позбавляє позивача права вдруге звернутись до суду з цими вимогами.

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Позивач просить віднести на відповідача в якості судових витрат витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З пункту 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вбачається, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Виходячи з викладеного, відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги, можливе при сукупності наступних підстав: послуги повинні надаватись адвокатом (адвокатським бюро, колегією, фірмою, конторою чи іншими адвокатськими об'єднаннями); реальної оплати таких послуг до прийняття рішення у справі та підтвердження цієї оплати відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Згідно ст.12 вказаного Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи 10.07.2012 року між адвокатом Мазуром Олександром Валентиновичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1855 від 26.02.2010 року ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промсервіс" укладено договір про надання правових послуг відповідно до якого за надання адвокатських послуг, клієнт сплачує гонорар в сумі 2000 грн.

Також суду надано копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1855 від 26.02.2010 року, видане Мазуру О.В., та квитанцію № 62/12 від 10.07.2012 року у підтвердження здійснення оплати послуг адвоката у розмірі 2000 грн.

Разом з тим, у пункті 12 Роз"яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 "Про Деякі питання практики застосування розділу УІ Господарського процесуального кодексу України" (з наступними доповненнями і змінами) зазначено: "Віришуючи питання про розподіл судових витрат господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи". У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат. На цьому зокрема наголошено у Листі Вищого господарського суду України від 14.12.2007 р. № 01-08/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" з подальшими змінами і доповненнями).

З урахуванням наведеного, враховуючи розмір ціни позову, обсяг позовних вимог та якість підготовки позовних матеріалів, що не вказують на необхідність значного часу для підготовки поданого позивачем позову, відсутність значних затрат адвоката на транспортні послуги, повязані з прибуттям до суду (адреса адвоката:м. Вінниця, вул. Грушевськог7о, 50, кв.17), факт неявки адвоката в судове засідання 21.01.2013 р. та ненадання витребуваних судом доказів, суд вважає розмір витрат на послуги адвоката в сумі 2000 грн. явно завищеним та обмежує його сумою 1000 грн.

Ці витрати на послуги адвоката підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідачем двічі проігноровано вимоги суду щодо забезпечення явки в судове засідання повноважного представника та надання необхідних для вирішення спору документів без пояснення причин, що вказує на їх неповажність. Тому суд вважає, що з відповідача слід стягнути, відповідно до п. 5 ст. 83 ГПК України, до Державного бюджету 500 гривень штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 81 (п.5 ч. 1), 83 (п.5), 82, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Фінансова-промислова група-2010" (23746, Вінницька обл., Гайсинський р-н, с. Губник, вул. Набережна, буд. 38, код ЄДРПОУ 36967988, р/р 260040060727979 в ВФ ПАТ КБ Приват Банк відділення Гайсин-2, МФО 302689) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервіс" (01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 21 а, к.44, код ЄДРПОУ 32826239, р/р 2600115302001 в АБ "Київська Русь", м.Києва, МФО 319092) 15448,63 (п'ятнадцять тисяч чотириста сорок вісім грн.63 коп. ) боргу, 386,92 грн. (триста вісімдесят шість грн. 92 коп.) - 3% річних, 327,59 грн. (триста двадцять сім грн. 59 коп.) інфляційних, 1553,11 грн.(одну тисячу п"ятсот п"ятдесят три грн. 11 коп.) у відщкодування витрат на сплату судового збору та 964,96 грн.(дев"тсот шістдесят чотири грн. 96 коп.) витрат за надання правових послуг адвоката.

3. В позові в частині стягнення з відповідача 3,5 грн. - 3% річних та 17.76 грн. інфляційних відмовити.

4. Позов в частині стягнення з Приватного підприємства "Фінансова-промислова група-2010" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промсервіс" 211,03 грн. інфляційних втрат та 354,60 грн. - 3% річних залишити без розгляду.

5. Стягнути з Приватного підприємства "Фінансова-промислова група-2010" (23746, Вінницька обл., Гайсинський р-н, с. Губник, вул. Набережна, буд. 38, код ЄДРПОУ 36967988, р/р 260040060727979 в ВФ ПАТ КБ Приват Банк відділення Гайсин-2, МФО 302689) до Державного бюджету України 500 (пятсот) грн. щтрафу за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25 січня 2013 р.

Суддя Кожухар М.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - ТОВ "Промсервіс" (01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 21 а, к.44)

3 - представнику ТОВ "Промсервіс" - Мазуру Олександру Валентиновичу (21050, м. Вінниця, вул. Грушевського, 50, кв. 17)

4,5 - відповідачу - ПП "Фінансова-промислова група-2010" (23746, Вінницька обл., Гайсинський р-н, с. Губник, вул. Набережна, буд. 38; Вінницька область, м.Тульчин, вул.Леніна,166)