Рішення

від 17.01.2013 по справі 5006/11/194/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.01.13 р. Справа № 5006/11/194/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі судового засідання Кротіновій О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Донецьк», м.Донецьк, ЄДРПОУ 32788948,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компус», м.Донецьк, ЄДРПОУ 37135355,

про стягнення 6 041,46 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Веселовська А.В. - за довіреністю,

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Донецьк», м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компус», м.Донецьк, про стягнення 6 041,46 грн., у тому числі 5 902,02 грн. суми основного боргу, 116,15 грн. пені та 23,29 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем грошового зобов'язання за договором №47043 від 03.04.2012р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: договору поставки продукції №47043 від 03.04.2012р., видаткової накладної №ДРЗ-004807 від 10.09.2012р., довіреності №10/09-4 від 10.09.2012р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.49 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 530, 625 Цивільного кодексу України.

04.12.2012р. представником Позивача до матеріалів справи долучено копію акту звірки взаємних розрахунків від 01.12.2012р. разом із підтвердженням його направлення Відповідачу, розрахунок суми пені до позовної зави та 3% річних, а також заяву-лист №б/н від 04.12.2012р., якою повідомлено про відсутність даних позовних вимог на розгляді іншого суду та процесу припинення відносно Відповідача, та витяг з ЄДРПОУ №06/3-17/421 від 04.12.2012р.

Також, Позивачем зазначено, що замовлення №ДЗЗК-006763 від 10.09.2012р., посилання на яке містить спірна видаткова накладна, є електронним документом, що складається в автоматизованій програмі «1С:Підприємство», не роздруковується та не підписується сторонами, він не передбачений договором та служить лише для фіксацій попереднього замовлення клієнта Позивача, як правило по телефону, для спрощення роботи складу Позивача та прискорення процесу фактичної видачі товарів покупцям.

Ухвалою від 20.12.2012р. розгляд справи продовжено за наявності клопотання Позивача, у порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача в судовому засіданні 17.01.2012р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Відповідача в судові засідання не з'явився, причин неявки не повідомив та не надав суду витребувані документи.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві, а також міститься у інших документах, доданих до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що він повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

03.04.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Донецьк», м.Донецьк, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компус», м.Донецьк, укладено договір поставки продукції №47043 строком дії у відповідності до п.8.1 даної угоди по теперішній час, за відсутності доказів протилежного.

Оцінивши зміст зазначеного договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статей 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1.1 договору Позивач (Постачальник) зобов'язується поставляти Відповідачу (Покупцю) продукцію у кількості та за цінами, які вказані у накладних, а останній зобов'язується приймати і оплачувати таку продукцію.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що кількість і розгорнута номенклатура (асортимент) продукції, що є предметом цього договору, її ціна визначаються у відповідних накладних та замовленнях Покупця, які є невід'ємною частиною цього договору.

Умови цього договору викладені сторонами у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс», які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього договору (п.1.3).

Товар поставляється Покупцю на умовах поставки EXW склад Постачальника: 83085, м.Донецьк, проспект Ленінський, б.47В (в редакції Інкотермс-2010) протягом 3-х днів з моменту надходження відповідного замовлення Покупця. Постачальник має право, при умові попереднього повідомлення Покупця, поставити товар на умовах СРТ - склад перевізника. По письмовому узгодженню сторін товар або його частина може бути поставлена на умовах DDP склад Покупця (в редакції Інкотермс-2010) (п.3.1 договору).

Як визначено п.3.2 договору, датою постачання товару є дата приймання Покупцем товару. Перехід права власності на товар відбувається в момент прийняття Покупцем товару. Доказом прийняття партії товару є видаткова/товарна накладна, оформлена належним чином: підписана уповноваженими особами і завірена печатками Покупця та Постачальника.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Згідно видаткової накладної №ДРЗ-004807 від 10.09.2012р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Донецьк» передало продукцію Відповідачу на загальну суму 5 902,02 грн. Останнім її прийнято, що підтверджується підписом уповноваженої особи Відповідача на даному документі. Правовою підставою здійснення даної господарської операції визначено договір №47043 від 03.04.2012р.

Повноваження особи, яка здійснила приймання зазначеної продукції підтверджуються довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей №10/09-4 від 10.09.2012р.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення 10.09.2012р. передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного првочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, за викладених обставин, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених договором поставки №47043 від 03.04.2012р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за ціною погодженою сторонами у відповідних видаткових/товарних накладних.

Усі розрахунки, передбачені цим договором, здійснюються з використанням національної валюти України - гривні, в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника (п.4.2 договору).

За приписами п.4.3 договору, Покупець здійснює розрахунок за поставлений товар протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару Покупцю.

Приймаючи до уваги дату поставки товару (10.09.2012р..) та викладені умови оплати, остаточний розрахунок за поставлений товар у сумі 5 902,02 грн. повинен бути здійснений не пізніше 21.09.2012р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання Покупця перед Постачальником у сумі 5 902,02 грн. у встановлені договором строки не виконано.

Доказів, що свідчать про сплату заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у повному обсязі.

Прострочення Відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

За розрахунком Позивача сума 3% річних з простроченої суми основного зобов'язання терміном 29.09.2012р. - 12.11.2012р. (48 днів) становить 23,29 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд дійшов висновку про те, що із розрахунку 48 календарних днів прострочення 3% річних від суми 5 902,02 грн. становить 23,22 грн.

Згідно п.5.3 договору поставки продукції №47043 від 03.04.2012р., у разі порушення стороною своїх зобов'язань за договором, винна сторона зобов'язується сплатити на користь іншої сторони пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості порушеного зобов'язання за кожен день такого порушення.

За змістом позовних вимог та представленого суду розрахунку Позивачем визначено стягнення пені у розмірі 116,15 грн. за період 25.09.2012р. - 12.11.2012р. (48 днів прострочення), що обчислюється від суми простроченого платежу 5 902,02 грн. у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Виходячи із зазначено вище, відповідно до п.4.3 укладеного між сторонами правочину, остаточною підставою виникнення обов'язку з оплати товару є момент поставки та він (обов'язок) повинен бути виконаний не пізніше 10 банківських днів з моменту його настання (поставки товару). Це є граничним визначенням передумови виникнення зобов'язання з оплати та строк якого полягає у вказаному проміжку часу, що погоджені за обопільною згодою сторін, та не мають відсильних підстав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що передумовою початку перебігу строку виконання обов'язку з оплати товару у 10 банківських днів, є момент передання товару Відповідачу без застережень.

Товар на суму 5 902,02 грн. переданий Позивачем Відповідачу у повному обсязі 10.09.2012р.

Так, моментом поставки, з якого починається відлік строку оплати у 10 банківських днів, є 10.09.2012р.

Приймаючи до уваги дане, оплата без прострочення її здійснення, всієї партії товару, обумовленого договором, вартістю 5 902,02 грн., включаючи ПДВ, повинна бути виконана не пізніше 21.09.2012р. (15-16.09.2012р. не є банківськими днями).

Отже, суд, перевіривши період нарахування даних позовних вимог, дійшов висновку щодо порушень Позивачем вимог п.6 ст.232 Господарського кодексу України, та помилкового визначення початком періоду прострочення 25.09.2012р.

Одночасно, враховуючи кінцеву дату нарахування штрафних санкцій, період у межах строку, наведеного у п.6 ст.232 Господарського кодексу України.

За таких обставин, суд перевіривши арифметичний розрахунок цих позовних вимог, дійшов висновку про їх задоволення у розмірі 116,11 грн.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Донецьк», м.Донецьк, до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компус», м.Донецьк, про стягнення 6 041,46 грн., у тому числі 5 902,02 грн. суми основного боргу, 116,15 грн. пені та 23,29 грн. 3% річних, задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компус» (83121, м.Донецьк, Київський район, вул.Собінова, б.2а, ЄДРПОУ 37135355, р/р26004001304806 у ПАТ «Актабанк» м.Дніпропетровськ, МФО 307394) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Донецьк» (83045, м.Донецьк, Ленінський район, пр.-т Ленінський, б.47В, ЄДРПОУ 32788948, р/р26000139369600 у АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) 6 041,35 грн., у тому числі 5 902,02 грн. суми основного боргу, 116,11 грн. пені та 23,22 грн. 3% річних, а також відшкодування суми сплаченого судового зору у розмірі 1 609,47 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. В судовому засіданні 17.01.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84,85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 22.01.2013р.

Суддя Соболєва С.М.