Рішення

від 22.01.2013 по справі 21/138-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" січня 2013 р. Справа № 21/138-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудредс Юкрейн», Рівненська обл., м. Рівне

про стягнення 1 227 660,68 гривень

за участю представників:

від позивача: Новікова О.М. (довіреність №1/13-юр. від 02.01.2013р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.11.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» (далі-ТОВ «БНК-Україна»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопромгаз» (далі-ТОВ «Нафтопромгаз»/відповідач) про стягнення 1 229 660,68 грн., з яких: 1 142 000,00 грн. заборгованості за договором №53 від 15.04.2011р. та 87 660,68 грн. пені.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.11.2012р. порушено провадження у справі №21/138-12 та призначено справу до розгляду на 04.12.2012р.

У відповідності до наявного в матеріалах справи витягу з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15512278 від 02.01.2013р., після порушення провадження у даній справі ТОВ «Нафтопромгаз» було перейменовано на ТОВ «Гудредс Юкрейн» (далі-відповідач), а також змінено місцезнаходження останнього.

Частиною 3 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

З огляду наведеного, а також враховуючи той факт, що провадження у даній справі порушено з додержанням правил підсудності, суд дійшов висновку, що, у відповідності до вимог ст. 17 ГПК України, дана справа має бути розглянута по суті господарським судом Київської області.

В судовому засіданні 04.12.2012р. представником позивача була подана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми заборгованості за спірним договором, позивачем зменшено розмір заявленої позовної вимоги до 1 227 660,68 грн. Зазначені уточнення судом прийняті.

Ухвалами господарського суду Київської області від 04.12.2012р., 18.12.2012р. та 08.01.2013р. розгляд даної справи відкладався на 18.12.2012р., 08.01.2013р. та 22.01.2013р. відповідно.

В судові засідання 04.12.2012р., 18.12.2012р., 08.01.2013р. та 22.01.2013р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

15.04.2011р. між ТОВ «БНК-Україна» (далі-продавець) та ТОВ «Нафтопромгаз», яке в подальшому було перейменовано на ТОВ «Гудредс Юкрейн» (далі-покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №53 (далі-Договір), відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити нафтопродукти і газ вуглеводний скраплений.

Пунктами 2.2 та 7.1 Договору передбачено, що умови оплати - 100% передоплата, якщо інше не обумовлено у відповідній додатковій угоді. Підставою для здійснення передоплати є додаткова угода до цього договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011р., а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині поставки та передачі відповідачу товару виконав належним чином.

Так, 24.01.2012р. сторонами підписано додаткову угоду №11, відповідно до якої продавець зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити товар загальною вартістю 1 159 686,25 грн.

З метою здійснення відповідачем 100% попередньої оплати вартості товару, 24.01.2012р. позивачем було виставлено рахунок-фактуру №70 на суму 1 159 686,25 грн.

На виконання умов Договору, 24.01.2012р. позивач поставив (передав), а відповідач прийняв товар загальною вартістю 1 159 686,25 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на видатковій накладній №121.

Отримання товару за спірною накладною з боку покупця було здійснено представником останнього, який діяв на підставі довіреності на отримання цінностей (форма №М-2) №2 від 24.01.2012р. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником (позивачем) умов Договору.

Натомість, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, сплативши лише 19 686,25 грн., внаслідок чого за ним утворилось 1 140 000,00 грн. заборгованості, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою позивача №1581 від 04.12.2012р.

Факт сплати відповідачем 19 686,25 грн. за спірною накладною підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з поточного рахунку позивача за спірний період. Наявні в матеріалах справи докази сплати відповідачем за Договором більшої суми ніж 19 686,25 грн., у відповідності до наданих суду пояснень та призначень платежу, свідчать про оплату відповідачем вартості товару, що був поставлений за попередніми накладними (додатковими угодами), що не охоплюють спірну.

З метою досудового врегулювання даного спору, 26.03.2012р. позивачем було направлено відповідачу лист №347/7, відповідно до якого позивач інформував про наявність заборгованості за Договором та вимагав її сплати.

06.06.2012р. та 15.06.2012р. відповідачем було надано відповіді №50 та №52, відповідно до яких відповідач просив позивача надати відстрочку по оплаті вартості поставленого товару та гарантував проведення всіх розрахунків за Договором до 01.07.2012р.

Посилаючись на те, що відповідач не здійснив повну оплату вартості поставленого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 1 140 000,00 заборгованості по сплаті вартості поставленого товару за накладною №121 від 24.01.2012р. згідно Договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статей 173, 265, 193 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписами статей 712, 692, 530 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2 додаткової угоди №11 від 24.01.2012р. до Договору передбачено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем шляхом 100% попередньої оплати із перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 2-х банківських днів з моменту виставлення продавцем рахунку-фактури.

З огляду наведеного, підписання відповідачем спірної накладної без будь-яких заперечень щодо обсягу чи якості поставленого товару свідчить про прийняття відповідачем цього товару, та, відповідно, породжує в останнього обов'язок щодо його оплати у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість поставленого позивачем товару, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 140 000,00 заборгованості по сплаті вартості поставленого товару за накладною №121 від 24.01.2012р. згідно Договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за Договором в частині своєчасної сплати вартості поставленого товару (протягом 2-х банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури), позивач просить суд стягнути з відповідача 87 660,68 грн. пені, нарахованої з 27.01.2012р. по 27.07.2012р. на 1 159 686,25 грн. заборгованості з урахуванням розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що у разі прострочення оплати покупцем товару, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період, з урахуванням положень Договору та вимог вищезазначених норм Закону, становить 87 863,66 грн., а суд, приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 87 660,68 грн. пені підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру заборгованості, яка існувала на момент порушення провадження у справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 236 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гудредс Юкрейн» (33024, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Корольова, 23А, ідентифікаційний код 37051239) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БНК-Україна» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 48,50 А, ідентифікаційний код 36949031) 1 140 000 (один мільйон сто сорок тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 87 660 (вісімдесят сім тисяч шістсот шістдесят) грн. 68 коп. пені та 24 593 (двадцять чотири тисячі п'ятсот дев'яносто три) грн. 21 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 24.01.2013р.

Суддя В.А. Ярема