Рішення

від 17.01.2013 по справі 23/5005/10047/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.13р. Справа № 23/5005/10047/2012

За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Житлово - будівельного кооперативу № 378, м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у загальному розмірі 171 564,01 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від позивача: Остапенко О.І. - дов. № 108 від 02.02.2011р., юрисконсульт I категорії юридичного відділу підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі";

від відповідача: Черноморець С.М. - виписка із протоколу № 41 від 13.09.2000р., голова.

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Житлово - будівельного кооперативу № 378 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 171 564,01 грн., яка складається з сум: 165 647,69 грн. - заборгованості за спожиту теплову енергію, 5 916,32 грн. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (Енергопостачальна організація) та Житлово - будівельним кооперативом № 378 (Споживач) договору на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання № 020400 від 11.10.2005р., Енергопостачальною організацією через свої теплові магістралі протягом опалювального періоду 2011р. - 2012р. було поставлено Споживачу теплову енергію на об'єкт, визначений в Додатку № 1 до договору. В строки, встановлені договором відповідач вартість наданих йому послуг за поставлену теплову енергію в повному обсязі не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до господарського суду.

Відповідач позов визнає частково, подав відповідний письмовий відзив на позов.

В судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про зменшення розміру позовних вимог до розміру 88 101,39 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог . До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (Енергопостачальна організація) та Житлово - будівельним кооперативом № 378 (Споживач) укладений договір на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання № 020400 від 11.10.2005р.

За цим договором Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Обидві сторони зобов'язуються керуватися Правилами користування тепловою енергією, затвердженими наказом Міненерго України і Державним комітетом з будівництва, архітектури і житлової політики України від 28.10.1999р. № 307/262 (розділ 1 - Предмет договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175діб);

- гаряче водопостачання - протягом 350 діб;

- технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою;

- кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Відповідно до п. 7.1. Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до п. 7.2. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в2-х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії по формі додатку 4.

Позивач зазначає про повне виконання своїх договірних зобов'язань, та про невиконання, в свою чергу договірних зобов'язань відповідачем, в

Як зазначає позивач, договірні зобов'язання виконані ним в повному обсязі, протягом опалювального періоду 2011р. - 2012р. поставлено Споживачу теплову енергію, за яку відповідач вчасно не розрахувався, в результаті чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 165 647,67 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Споживач зобов'язаний не пізніше ніж 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати Енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням із зазначенням періоду, за який він сплачує (п.7.3. Договору).

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться Споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку Енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його Споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (п.7.4. Договору).

За надані послуги позивач пред'явив відповідачу рахунки (а.с.17, 20, 23, 26), отримання яких не заперечується відповідачем.

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За положеннями ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 526 Цивільного кодексу України.

У встановлений Договором строк відповідач зобов'язання з оплати за поставлену теплову енергію не виконав, заборгованість не сплатив.

За розрахунком позивача-2, заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію в період з 01.12.2011 р. по 23.05.2012р. визначена у розмірі 205 866,46 грн.

Позивач зазначає, що за зазначений період відповідачем із загального розміру заборгованості - 205 866,46 грн. сплачено лише 35 000,00 грн. та проведено коригування на суму 5 218,77 грн.

Сума заборгованості станом на 23.05.2012р. визначена позивачем у розмірі 165 647,69 грн., яку відповідач в добровільному порядку не сплатив, у зв'язку з чим позивач наполягає на її стягненні у судовому порядку.

Відповідач позов визнає частково, стверджує, що заборгованість станом на 20.12.2012р. складає 102 213,84 грн., про що зазначає в письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.40-41).

В судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію до розміру 88 101,39 грн. Розмір заборгованості підтверджено довідкою від 16.01.2013р.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог . До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач проти стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з урахуванням зменшення не заперечує.

За викладених обставин сума основного боргу у розмірі 88 101,39 грн. підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.2.3 договору в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки.

Позивачем-2 нарахована пеня за період з 15.01.2012р. по 05.06.2012р. у розмірі 5 916,32 грн.

Перевіривши правильність періоду нарахованої пені та її розмір, враховуючи наявне несвоєчасне виконання договірних зобов'язань в частині сплати заборгованості, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно нарахована пеня, та за викладених обставин підлягає стягненню у розмірі, визначеної позивачем.

Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне повернути з державного бюджету сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1 550,93 грн., перерахований платіжним дорученням № 4234 від 19.11.2012р.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 47, 49, 82-85 Господарського процесуального, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Житлово - будівельного кооперативу № 378 (49080, м. Дніпропетровськ, вул. Шолохова, буд. 15, кв. 89, код ЄДРПОУ 23066415) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 37, код ЄДРПОУ 32082770) 88 101,39 грн. - заборгованості за спожиту теплову енергію до розміру, 1 880,35 грн. - судового збору.

Видати наказ.

Повернути Міському комунальному підприємству "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 37, код ЄДРПОУ 32082770) з Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 379 892 69, рахунок 312 142 067 830 05 в Відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 220 300 01) судовий збір у розмірі 1 550,93 грн., перерахований платіжним дорученням № 4234 від 19.11.2012р., яке міститься в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.Г. Бєлік

Повне рішення складено 22.01.2013р.