Постанова

від 15.01.2013 по справі 2а-3929/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р. Справа № 2а-3929/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді М.І.Кишинського

за участю секретаря судового засідання М.М.Дякун

за участю представника позивача В.М.Андрейко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби

до відповідача: приватного підприємства "Агроресурс"

про стягнення податкового боргу в сумі 18381,48 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Богородчанському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі-позивач) звернулася в суд з позовною заявою до приватного підприємства "Агроресурс" (надалі-відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 18381,48 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач по справі є платником податків та інших обов'язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів, на якого законодавством покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати податки та збори. Однак, станом на 10 грудня 2012 року за відповідачем рахується новостворений податковий борг перед бюджетом в сумі 18381,48 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з обставин викладених в позовній заяві підтримав в повному обсязі. Просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення наявним в матеріалах справи. Своїм правом подання заперечення на позовну заяву не скористався, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності або про інші поважні причини неявки в судове засідання по розгляду даної адміністративної справи, суду не надіслав. Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Враховуючи вимоги даної процесуальної норми, суд вважав за належне розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов обгрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідач по справі зареєстрований Богородчанською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області як суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа та взятий на податковий облік в Державній податковій інспекції у Богородчанському районі як платник податків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано до податкового органу податкові декларації з плати за землю №1578 від 31 січня 2011 року та 1608 від 20 лютого 2012 року, в яких самостійно задекларовано суму податкового зобов'язання, яка підлягає сплаті до бюджету.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Змістом статті 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Пунктом «в» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, надалі-Кодекс).

Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1. статті 54 Кодексу передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 287.3. статті 287 Кодексу встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 129.1 статті 129 Кодексу встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Податковий борг-сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пункт 14.1.175. статті 14 Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом 10 грудня 2012 року наявний податковий борг в сумі 18381,48 грн., який виник в результаті несплати відповідачем самостійно задекларованих сум згідно поданих декларацій, в тому числі пеня в сумі 2710,35 грн.

Крім того, як встановлено судом, відповідачу на виконання вимог пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" надсилалось першу податкову вимогу №1/13 від 11 березня 2009 року та другу податкову вимогу №2/52 від 13 квітня 2009 року, які отримані відповідачем, однак залишені без виконання та в установленому законом порядку до вищого за підпорядкуванням органу чи до суду не оскаржені.

Підпунктом 56.11 статті 56 Кодексу передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 20.1.18. статті 20 Кодексу передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Отже, відповідач в порушення вимог статті 67 Конституції України, статті 96 Земельного кодексу України та статей 38, 287 Податкового кодексу України не виконав свого податкового обв'язку не сплативши до бюджету згідно поданих ним податкових декларацій суми узгодженого податкового зобов'язання з плати за землю, які не підлягають оскарженню, при цьому допустивши заборгованість перед бюджетом, в зв'язку з чим податковим органом правомірно на підставі статті 129 Податкового кодексу України донараховано пеню, а сума в розмірі 18381,48 грн. згідно приписів пункту 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України є податкових боргом відповідача, який підлягає сплаті або стягненню в судовому порядку в дохід Державного бюджету, що у відповідності до пункту 20.1.18. статті 20 Податкового кодексу України є правом податкового органу на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника.

Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетом становить 18381,48 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків, розрахунком суми позвних вимог, податковими деклараціями та податковими вимогами.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідачем на момент розгляду справи не подано доказів сплати податкового боргу в сумі 18381,48 грн. та жодним чином не спростовано даний борг, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення, а сума в розмірі 18381,48 грн. стягненню в судовому порядку.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути в дохід Державного бюджету України з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих приватного підприємства "Агроресурс" (77706, с.Підгір'я, Богородчанський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 31465882) та за рахунок його готівкових коштів на погашення суми податкового боргу в розмірі 18381 (вісімнадцять тисяч триста вісімдесят одну) гривню, 48 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: М.І.Кишинський

Постанова складена в повному обсязі 21 січня 2013 року.