Рішення

від 17.01.2013 по справі 18/2165/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 р. Справа № 18/2165/12

За позовом Приватного підприємства "Хорольська механізована пекарня", 37800, Полтавська область, м. Хорол, вул. 8 Березня, 47/2

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, юридична адреса: 37823, Полтавська область, Хорольський район, с. Староаврамівка; фактична адреса: 49000, АДРЕСА_1

про стягнення 11060,13 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Ткаченко С.С.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 17.01.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 11060,13 грн. боргу за договорами оренди № 77 від 25.06.2009 року та № 78 від 25.06.2009 року.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви № 1 від 08.01.2013 року про їх уточнення (а.с. 99).

Відповідач в судове засідання не з'явився, докази отримання ним копії ухвали від 08.01.2012 року станом на 17.01.2012 року до суду не повертались. У наданому до суду відзиві на позовну заяву б/н від 01.01.2013 року (а.с. 76-77) відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує частково та вважає, що заборгованість за спірними договорами становить значно меншу суму, аніж вказується позивачем. Письмових заперечень з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог відповідач на виконання вимог ухвали від 08.01.2013 року (а.с. 101) до суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Між Приватним підприємством "Хорольська механізована пекарня" (позивач, орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, орендар) були укладені договори оренди за № 77 від 25.06.2009 року та № 78 від 25.06.2009 року (а.с. 6-11), відповідно до яких орендодавець у порядку та на умовах, визначених даними договорами, зобов'язався передати орендареві, а орендар - прийняти у строкове платне користування частини нежитлових приміщень (далі - об'єкт 1), обладнання та інвентар (далі - об'єкт 2), споживчі товари (далі - об'єкт 3), що належать орендодавцю на праві власності (п. 1.1. договорів).

Згідно п. 12.1. договорів оренди № 77 та № 78 від 25.06.2009 року (далі - договір оренди № 77 та договір оренди № 78) ці договори укладаються терміном на 3 роки з дня їх підписання сторонами та вважаються продовженими на ті ж терміни, якщо за місяць до закінчення термінів дії договорів жодною зі сторін не буде заявлено про протилежне.

У відповідності до п. 1.5. договорів оренди № 77 та № 78 об'єкти оренди передаються орендареві з метою організації торгівлі споживчими товарами.

Як вбачається зі змісту п. 1.2. вказаних договорів, частини нежитлових приміщень, що, з-поміж іншого, є об'єктами оренди, являють собою приміщення магазинів № 2 по АДРЕСА_2 загальною площею 80,02 м 2 (договір оренди № 77) та № 1 по АДРЕСА_3 загальною площею 70,5 м 2 (договір оренди № 78).

На виконання умов укладених договорів позивачем згідно актів прийому-передачі були передані відповідачеві в оренду вищевказані приміщення магазинів, а також обладнання, інвентар та товар, які знаходились у цих приміщеннях.

Згідно п. 3.2. договорів оренди № 77 та № 78 орендар зобов'язаний сплачувати вартість фактично спожитої електричної енергії та природного газу безпосередньо на рахунок орендодавця відповідно до розрахунку, який надається орендодавцем.

Як зазначається позивачем у позовній заяві, а також заяві про уточнення позовних вимог, у період з грудня 2009 року по березень 2010 року відповідачем було спожито комунальні послуги (електроенергія та природний газ) на загальну суму 11060,13 грн., в т.ч. у грудні 2009 року на суму 2286,00 грн., у січні 2010 року на суму 3520,14 грн., у лютому 2010 року на суму 2763,02 грн. та у березні 2010 року на суму 2490,97 грн., що підтверджується наданими до справи відповідними довідками (а.с. 106-109).

В порушення умов укладених договорів вартість вищевказаних комунальних послуг відповідачем не оплачено, внаслідок чого позивачем на адресу відповідача було направлено претензію за № 124 від 05.05.2010 року (а.с. 16) про погашення заборгованості в розмірі 73485,39 грн.

В судовому засіданні 17.01.2013 року представник позивача пояснив, що до складу заборгованості згідно претензії № 124 від 05.05.2010 року входить сума заборгованості за комунальні послуги в розмірі 11060,13 грн., які були спожиті відповідачем у період з грудня 2009 року по березень 2010 року.

Факт направлення вищевказаної претензії відповідачу підтверджується копіями фіскального чеку та опису вкладення (а.с. 20), але, як вказується позивачем, станом на момент звернення до суду з даним позовом заборгованість за комунальні послуги в розмірі 11060,13 грн. відповідачем не погашено.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 759, 760 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

У відповідності до ч. 1 ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Як було вказано вище, обов'язок відповідача оплачувати позивачеві спожиті комунальні послуги (електрична енергія та природний газ) встановлено п. 3.2. даних договорів.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами правовідносин з приводу оренди майна (приміщень магазинів), обсяги спожитих відповідачем комунальних послуг, факт направлення позивачем на адресу відповідача претензії про погашення заборгованості, в т.ч. в розмірі 11060,13 грн., та факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 11060,13 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

Наведені у відзиві на позовну заяву доводи відповідача не приймаються судом до уваги як такі, що не мають відношення до заборгованості за спожиті комунальні послуги та не спростовують викладених позивачем у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог обставин.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Приписами ч. 2 ст. 44 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом положень ст. 2 Закону України "Про судовий збір" (№ 3674-VI від 08.07.2011 року) судовий збір за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру встановлюється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати і не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до приписів ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" (№ 4282-VI від 22.12.2011 року) з 01.01.2012 року розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі встановлено на рівні 1073,00 грн.

Таким чином, позивач при поданні позовної заяви до суду повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1609,50 грн. Разом із тим, позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 1677,00 грн., про що свідчить надане до матеріалів справи платіжне доручення № 2086 від 01.11.2012 року (а.с. 5).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З урахуванням вищевикладеного надлишково сплачений судовий збір в розмірі 67,50 грн. підлягає поверненню позивачеві.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 37823, Полтавська область, Хорольський район, с. Староаврамівка; поштова адреса: 49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Хорольська механізована пекарня" (37800, Полтавська область, м. Хорол, вул. 8 Березня, 47/2, р/р 26008500041677 у відділенні ПАТ "Креді Агріколь банк" м. Хорол, МФО 300614, код ЄДРПОУ 05518747) - 11060,13 грн. боргу та 1609,50 грн. судового збору .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути з державного бюджету України Приватному підприємству "Хорольська механізована пекарня" (код ЄДРПОУ 05518747) судовий збір, надлишково сплачений платіжним дорученням № 2086 від 01.11.2012 року, в сумі 67,50 грн. (оригінал платіжного доручення міститься у справі № 18/2165/12).

Повне рішення складено 22.01.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.