Рішення

від 09.11.2006 по справі 17/536-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/536-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.11.06           Справа № 17/536-06.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум», м. Деражня

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Лєо», м. Суми

        про стягнення 24 764 грн. 24 коп.

                                                                                            Суддя Коваленко О.В.

          Представники:

        Від позивача: не з‘явився.

        Від відповідача: Дьяков А.М.

        У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.          

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 21 862 грн. 73 коп. основного боргу, 1 201 грн. 20 коп. пені, 1518 грн. 14 коп. недоотриманого прибутку, 182 грн. 17 коп. інфляційних збитків, нарахованих за неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №33 від 12.09.2005 р., укладеного між сторонами, а також судові витрати покласти на відповідача.

06.10.2006 р. позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 2 762 грн. 73 коп. основного боргу, 1 201 грн. 20 коп., 1518 грн. 14 коп. недоотриманого прибутку, 182 грн. 17 коп. інфляційних збитків, нарахованих за неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №33 від 12.09.2005 р., укладеного між сторонами, а також судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач в письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки вважає, що позивачем не додержано досудового порядку врегулювання спору, крім того, за даними бухгалтерського обліку заборгованість у нього відсутня.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника відповідача, дослідивши наявні докази, суд встановив:

Відповідно до умов договору поставки від 12.09.2005 р. позивач зобов‘язувався поставити, а відповідач був зобов‘язаний прийняти та оплатити товари (продукти харчування).

Зі змісту п.4.2. Договору оплата вартості поставлених товарів здійснюється відповідачем за цінами згідно накладної, на поточний рахунок позивача не пізніше 31 календарних днів від дати поставки товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав передбачені договором обов‘язки і передав відповідачу товари, що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи (а.с.15-20), але відповідач в порушення своїх обов‘язків розрахувався з позивачем лише частково.

В період з 28.12.2005 р. по 13.07.2006 р. відповідач частково сплатив позивачу суму боргу в розмірі 66 209 грн. 88 коп.

Відповідач подав в судове засідання докази сплати боргу за період з 18.07.2006 р. по 16.08.2006 р. в сумі 12 100 грн. 00 коп. у вигляді платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи. Таким чином, вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

З матеріалів справи також вбачається, що з моменту подачі позовної заяви відповідачем сплачено 8 762 грн. 73 коп. заборгованості, таким чином, провадження в цій частині підлягає припиненню відповідно до вимог п. 1.1. ст. 80 ГПК України.

Відповідно до п.5.2. Договору поставки №33 за несвоєчасну оплату поставлених товарів, відповідач сплачує  позивачу штраф за недоотриманий прибуток розмірі 5% від суми простроченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка була чинна на період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.  

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5% від суми простроченого платежу в сумі 1518 грн. 14 коп., задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ст. 549 ЦК України підставою для застосування штрафу може бути будь–яке порушення зобов‘язання, за виключенням прострочення виконання грошового зобов‘язання. Оскільки відповідач має перед позивачем лише грошове зобов‘язання, то вимоги позивача щодо стягнення штрафу задоволенню не підлягають.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1201 грн. 20 коп. пені задоволенню не підлягають у зв‘язку з тим, що позивачем не подано до суду обґрунтований розрахунок суми позовних вимог та невірно зазначено розмір заборгованості, з якої підлягає нарахуванню пеня. Крім того, позивачем не зазначено, з якої суми проведено нарахування інфляційних збитків. Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 182 грн. 17 коп. інфляційних збитків також є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Провадження в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Лєо» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум» 8 762 грн. 73 коп. заборгованості припинити.

2.          В іншій частині в позові відмовити.

Суддя                                                                          О.В. КОВАЛЕНКО