Ухвала

від 17.01.2013 по справі 2а-8738/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 р.Справа № 2а-8738/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.,

представників сторін: позивача - Марченка Д.Ю., відповідача - Сосонного В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012р. по справі № 2а-8738/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсхідреставрація"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсхідреставрація" (далі по тексту - ТОВ «Укрсхідреставрація») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ДПС від 13.04.2012р. №0003732202.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 року по справі № 2-а-878/12/2070 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсхідреставрація" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 13.04.2012 року за №0003732202.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрсхідреставрація" (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, ЄДРП0У 24471684) витрати зі сплати судового збору у розмірі 319,00 грн. (триста дев"ятнадцять грн. 00 коп.).

Відповідач, не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального права (п.198.2, п.198.3, п.198.6, п.201.1, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України), просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 року по справі № 2-а-878/12/2070 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що контрагент позивача - ТОВ «Промбуд-монтажінвест», за результатами відносин з яким позивачем віднесено до складу податкового кредиту за жовтень 2011 року суму в розмірі 21250,00 грн., не знаходиться за юридичною адресою; крім того, згідно Висновку ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання суб'єкта господарювання ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» за вересень-жовтень 2011 року, останній мав відносини із ТОВ «Техноспецмаркетинг», який має ознаки ризику та не знаходиться за юридичною адресою; ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» за вересень 2011 року не підтверджено первинними документами здійснення господарської діяльності, рух активів в процесі господарських операцій та реальності змін майнового стану платника податків. З огляду на викладене, вважає, що позивачем по справі безпідставно віднесено суму ПДВ до складу податкового кредиту за результатами відносин із ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», а отже, спірне податкове повідомлення-рішення про донарахування позивачеві податкового зобов'язання з ПДВ є правомірним та скасуванню не підлягає.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012 року по справі № 2-а-878/12/2070 скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Зазначив, що позивачем цілком обґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту за жовтень 2011 року суму ПДВ в розмірі 21250,00 грн. за результатами взаємовідносин із ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», на підставі належним чином оформлених первинних документів, а тому, податкове повідомлення-рішення № 0003732207 від 13.04.2012 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач, ТОВ "Укрсхідреставрація", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 24471684, знаходиться на обліку як платник податків (зборів) у Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова ДПС Харківської області.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ДПС Харківської області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Укрсхідреставрація" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбуд-Монтажінвест" (код за ЄДРПОУ 36987611) за жовтень 2011р.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 30.03.2012 за №679/2202/24471684, яким зафіксовано порушення ТОВ "Укрсхідреставрація" положень п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6.ст 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 21250 грн., у тому числі за жовтень 2011 завищена сума податкового кредиту на 21250 грн. (а.с. 40-49).

На підставі вказаного висновку акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення -рішення від 13.04.12 р. за №0003732202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 31 875,00 грн., з яких: за основним платежем -21 250 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -10 625 грн. (а.с.9).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості, оскільки відповідач при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підставою для висновку про завищення позивачем податкового кредиту слугувало твердження відповідача про нікчемність правочинів між ТОВ "Укрсхідреставрація" та ТОВ "Промбуд-монтажінвест" як таких, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

У свою чергу, твердження про нікчемність правочинів між позивачем та вказаним контрагентом обґрунтовується відповідачем з посиланням на акт ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промбуд-монтажінвест", відповідно до яких останнє відсутнє за місцезнаходженням, не має технічних, технологічних та економічних можливостей для здійснення задекларованих господарських операцій (відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб, наявність в штаті тільки керівних посад, відсутні приміщення для зберігання товарів, платник податків обізнаний щодо дефектів у статусі його контрагентів).

Колегія суддів вважає такі твердження відповідача хибними та такими, що не можуть бути підставою для зменшення позивачеві податкового кредиту, та, як наслідок, донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість, з огляду на таке.

Згідно п.п. 198.1., 198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. В силу приписів п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено застереження, згідно з яким забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що між ТОВ "Укрсхідреставрація", як замовником та ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", як виконавцем, укладено договір на будівельно-ремонтні роботи, а саме: № 08/10-11 від 03.10.11р. (а.с.61-67), згідно яких замовник доручає, а виконавець бере на себе виконання роботи по капітальному ремонту фрагменту фасаду Головного аудиторського корпусу НТУ "ХПІ" за адресою: м. Харків, вул. Фрунзе,21.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" були виписані податкові накладні №65 від 10.10.2011 р. на загальну суму -56000,00 грн. (у т.ч. ПДВ -9333,33 грн.), № 73 від 11.10.2011 року на загальну суму - 40000 грн. ( у т.ч. ПДВ- 6666,67 грн.), № 252 від 25.10.2011 року на загальну суму -13000,00 грн. ( у т.ч. ПДВ- 2166,67 грн.), № 253 від 25.10.2011 року на загальну суму -18500,00 грн. ( у т.ч. ПДВ- 3083,33 грн.) (а.с.70-73).

Про виконання будівельно-ремонтних робіт за вказаним правочином свідчать долучені до матеріалів справи копії довідок про вартість будівельних робіт за жовтень 2011 року, актів здачі-прийняття робіт від 31.10.2011 року, а також договірної ціни згаданого правочину (а.с.57-61, 68-69).

Колегія суддів відмічає, що вищевказані документи оформлені у відповідності до вимог ст..9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права та скріплені печатками підрядника і замовника.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені документи в розумінні ст.70 КАС України є належними та допустимими доказами реальності проведення господарських операцій, адже дефектів форми, змісту або походження, котрі спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, не мають.

Існування у спірних правовідносинах обставин, які б давали підстави дійти висновку про те, що дані документи не спричиняють зміни стану та структури активів учасників спірних правочинів, судом як першої, так і апеляційної інстанції в ході розгляду справи не виявлено.

В акті перевірки таких фактичних даних не відображено. Обставин, котрі б спростовували презумпцію добросовісного та сумлінного платника податків, в акті перевірки не викладено.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, договір № 08/10-11 від 03.10.11р. було укладено позивачем з метою виконання власних зобов'язань підрядника за договором №11 від 29.05.2008 р. (додаткова угода № 6 від 29.04.2011 року) який укладено між ТОВ "Укрсхідреставрація" як ви конавцем та НТУ "ХПІ" як замовником (а.с.85-90, 128-139).

При цьому, ТОВ "Укрсхідреставрація" свої зобов'язання за вказаним договором № 6 від 29.04.2011 року виконав у повному обсязі, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями актів здавання-прийняття робіт, податкової накладної №20 від 31.10.2011 р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт, платіжного доручення.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що реальність виконання підрядних будівельних робіт за договором між ТОВ "Укрсхідреставрація" та ТОВ «Промбудмонтаж-Інвест» повністю підтверджена первинними документами, оформленими належним чином, а результати одержаних робіт використані позивачем у власній господарській діяльності.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем по справі за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано обґрунтованості доводів позивача про реальність здійснення вказаних будівельно-ремонтних робіт.

Натомість, наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.74-77) засвідчено факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи відповідачем не надано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару є належними та допустимими доказами реальності вчиненої між позивачем та контрагентом позивача господарської операції.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 Цивільного Кодексу України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновку щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ із суми вартості наданих ТОВ «Промбуд-монтажінвест» послуг, на відсутність в останнього необхідних умов для здійснення господарської діяльності в силу недостатності основних фондів та працівників не може свідчити про неможливість фактичного надання вказаним контрагентом послуг позивачеві, оскільки такі обставини не підтверджені належними доказами.

На момент укладення згаданих правочинів сторони мали правоздатність і дієздатність юридичних осіб, що підтверджується Довідкою Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 31-38,50-52).

З наданих до матеріалів справи копій ліцензії серії АВ №514908 та ліцензії серіїї АВ № 316295 вбачається, що як позивач, так і ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" станом на час виникнення спірних правовідносин має право на проведення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, та право на проведення будівельної діяльності (а.с.30, 104-107).

За правилами Порядку ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві, затвердженої постановою КМУ від 05.12.2007р. №1396, Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009р. №47, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 11.03.2009р. за №226/16242, видачі суб'єкту господарювання ліцензії на провадження господарської діяльності у сфері будівництва передує процедура перевірки відповідним суб'єктом владних повноважень - органом ліцензування відповідності такого суб'єкта господарювання визначеним законодавством організаційним, кваліфікаційним, технологічним умовам.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не подано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції жодних доказів незаконності отримання ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" та ТОВ "Укрсхідреставрація" ліцензій на здійснення господарської діяльності в сфері будівництва. Будь-яких доказів встановлення компетентним суб'єктом права, яким у спірних правовідносинах щодо будівельної діяльності є органи державної архітектурно-будівельної інспекції, фактів невідповідності ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" та ТОВ "Укрсхідреставрація" організаційним, кваліфікаційним, технологічним умовам відповідачем до матеріалів справи також не подано.

Відповідачем також не наведено жодних фактичних даних, які б засвідчували відсутність в дійсності об'єктів, на яких здійснювались спірні господарські операції або відсутність результатів таких господарських операцій.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, спірний правочин був укладений між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечить закону, підстав для висновку про наявність у позивача наміру безпідставно отримати вигоду за спірним правочином матеріали справи не містять.

Таким чином, вказаний договір визнається судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що незнаходження ТОВ «Промбуд-монтажінвест» за місцезнаходженням не позбавляє правового значення виписані ними податкові накладні по реальним господарським операціям, факт здійснення та оплати яких підтверджений документально; спрямованість спірного правочину на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Факт оплати позивачем отриманих позивачем від ТОВ «Промбуд-монтажінвест» робіт сторонами не заперечується.

Слід відмітити, що притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст.207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

З приводу викладеного в акті від 30.03.2012 за №679/2202/24471684 судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочину між ТОВ «Укрсхідреставрація» та ТОВ «Промбуд-монтажінвест» колегія суддів також зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключної прерогативи судових органів.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду апеляційної інстанції відповідачем не надано, а колегією суддів при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Факт реєстрації контрагента позивача платниками податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємства - TOB «Промбуд-монтажінвест» на момент складання на адресу позивача податкових накладних було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки.

Умови укладеного з позивачем договору виконані як позивачем, так і його контрагентом в повному обсязі, а відтак, підстави для визнання договору між позивачем та TOB «Промбуд-монтажінвест» нікчемними або недійсними у відповідача відсутні.

Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі на те, що контрагент позивача - ТОВ «Промбуд-монтажінвест» мав відносини із ТОВ «Техноспецмаркетинг», яке, за висновком ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, є має ознаки ризику та не знаходиться за юридичною адресою, колегія суддів зазначає, що норми Податкового кодексу України не пов'язують виникнення права на податковий кредит з особливостями оподаткування постачальників 2-го чи іншого ланцюга.

Діючим законодавством не передбачений і не визначений обов'язок підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації.

З огляду на викладене, зазначені посилання не беруться колегією суддів до уваги в якості належного та допустимого доказу відсутності реальних господарських відносин між позивачем та ТОВ «Промбуд-монтажінвест».

Колегія суддів відмічає, що викладене в акті судження податкового органу про нереальність спірного правочину грунтується виключно на висновку акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 13.12.2011 року № 249/23-02-09/36987611, складеного ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова за вересень-жовтень 2011 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участі ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегією суддів встановлено, що дії органів державної податкової служби щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Промбуд-монтажінвест», за результатами яких складено вищезазначений акт, що слугував підставою для висновку відповідача про нікчемність правочинів між позивачем та вказаним контрагентом, були оскаржені останнім в судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 р. по справі № 2а-16740/11/2070 задоволено в повному обсязі адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-монтажінвест" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова про визнання дій неправомірними. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова по проведенню зустрічної звірки ТОВ "Промбуд-монтажінвест" (код ЄДРПОУ 36987611) за результатами якої складено акт від 20.10.2011 року за №84/23-03-05/36987611 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ "Техноспецмаркетинг" код ЄДРПОУ 37366942 їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011 року. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова по проведенню зустрічної звірки ТОВ "Промбуд-монтажінвест" (код ЄДРПОУ 36987611) за результатами якої складено акт від 07.10.2011 року за №62/23-02-09/36987611 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ "Техноспецмаркетинг" код ЄДРПОУ 37366942 їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень 2011 року. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова по проведенню зустрічної звірки ТОВ "Промбуд-монтажінвест" (код ЄДРПОУ 36987611) за результатами якої складено акт від 11.10.2011 року за №70/23-03-05/36987611 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ "Техноспецмаркетинг" код ЄДРПОУ 37366942 їх реальності та повноти відображення в обліку за період травень 2011 року. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова по проведенню зустрічної звірки ТОВ "Промбуд-монтажінвест" (код ЄДРПОУ 36987611) за результатами якої складено акт від 13.12.2011 року за №249/23-02-09/36987611 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ "Техноспецмаркетинг" код ЄДРПОУ 37366942 їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень-жовтень 2011 року. Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова по проведенню зустрічної звірки ТОВ "Промбуд-монтажінвест" (код ЄДРПОУ 36987611) за результатами якої складено акт від 13.09.2011 року за №12/23-02/36987611 про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ "Техноспецмаркетинг" код ЄДРПОУ 37366942 їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2011 року.

Зазначена постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 р. по справі № 2а-16740/11/2070 набрала законної сили як така, що залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 р.

Таким чином, неправомірність дій ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова по проведенню зустрічної звірки ТОВ «Промбуд-монтажінвест», встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, а відтак, акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промбуд-монтажінвест» від 13.12.2011 р. № 249/23-02-09/36987611 за вересень-жовтень 2011 р., не береться до уваги колегією суддів з огляду на його невідповідність вимогам ст.70 КАС України щодо належності та допустимості доказів, оскільки одержаний з порушенням закону.

Відповідно до ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

З огляду на це, суд при вирішенні даної справи враховує існуючу практику Європейського Суду з прав людини щодо зобов'язань зі сплати ПДВ.

Так, у справі "БУЛВЕС" проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Враховуючи викладене, з огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів вважає, що позивачем було цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2011 року суму в загальному розмірі 21250,00 грн. по реальній господарській операції із ТОВ «Промбуд-монтажінвест», повністю підтвердженій відповідними первинними документами, сплачені в зв`язку із замовленням підрядних будівельних робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення належним чином не довів.

За таких обставин, факти вказаних в акті перевірки від 30.03.2012 за №679/2202/24471684 порушень, слід вважати недоведеними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 31 875,00 грн., з яких: за основним платежем -21 250 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -10 625 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.11.2012р. по справі № 2а-8738/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.

Повний текст ухвали виготовлений 22.01.2013 р.