Ухвала

від 17.01.2013 по справі 2а-10951/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 р.Справа № 2а-10951/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МОБ-23" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. по справі № 2а-10951/12/2070

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОБ-23"

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова (надалі - позивач, УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МОБ-23" (надалі - відповідач, ТОВ "МОБ-23") в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МОБ-23" на р/р 256003012097 у ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823, заборгованість з відшкодуванню пільгових пенсій за списком №2 у розмірі 14374,21 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. по справі № 2а-10951/12/2070 адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю «МОБ-23» про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МОБ-23" (код 25612081, м. Харків, вул. Польова, 49) на користь Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова (61036, м. Харків, вул. Дизельна, 8, код 22682715) на р/р 256003012097 у ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823, заборгованість з відшкодуванню пільгових пенсій за списком №2 у розмірі 14374.21 грн. (чотирнадцять тисяч триста сімдесят чотири гривні 21 копійка).

Відповідач, не погодившись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. по справі № 2а-10951/12/2070 скасувати. З посиланням на постанову Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 р. "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.4.6 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. №383, вважає, що відповідно до висновку експертизи від 03.06.2009 року №4004/05-22 якості проведення атестації робочого місця, 10 років шкідливого стажу ОСОБА_1 не підтверджено. Стверджує, що в порушення норм п.3 ст.156, ч.1 ст.159, п.4 ч.1 ст.202 КАС України, суд 1-ї інстанції неповно з`ясував обставини справи, оскільки не задовольнив клопотання відповідача про зупинення провадження по справі про стягнення заборгованості у сумі 14374,21 грн.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МОБ-23" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 р. "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" - окремі роботи та умови праці на підприємстві відповідача відповідають Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

За відповідачем обліковується заборгованість зі сплати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2 за період вересень 2011 р. - липень 2012 р. у розмірі 14374,21 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова складались та направлялись на адресу відповідача розрахунки, що містили місячну суму зобов'язань на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Перехідних Положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також, одночасно, повідомлялась загальна сума заборгованості підприємства перед позивачем. Розрахунки відповідачем не оскаржені, однак суми, вказані у розрахунках, відшкодовані не були.

Недійсність спірних розрахунків стосовно визначених сум за рішенням суду не встановлена, а тому відповідач не позбавлений обов'язку їх сплати. При цьому, судом першої інстанції встановлено, що рішення про призначення пільгових пенсій на дату розгляду справи відповідачем не оскаржувалися.

Оскільки відповідачем суми зобов'язань на покриття витрат на виплату та доставку пенсій, вказані у розрахунках, добровільно сплачені не були, УПФУ в Комінтернівському районі м. Харкова звернулось до суду з даним позовом про стягнення цих сум в примусовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки у відповідача наявний обов'язок сплати витрат на виплату та доставку пенсій за вересень 2011 року - липень 2012 року в загальній сумі 14374,21 грн., однак вказана сума відповідачем сплачена не була.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до постанови Жовтневого районного суду м.Харкова від 19.07.2010 року, УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова зобов`язано призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «По пенсійне забезпечення», як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком №2 виробництв робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. (а.с.77-79).

На підставі постанови Жовтневого районного суду м.Харкова від 19.07.2010 року органами Пенсійного фонду ОСОБА_1 була призначена та виплачувалась ОСОБА_1 пенсія за віком на пільгових умовах.

Колегією суддів встановлено, що на час виплати пенсії ОСОБА_1, понесення позивачем фактичних витрат на виплату і доставку цієї пенсії за вересень 2011 року - липень 2012 року в загальній сумі 14374,21 грн., дана постанова ані позивачем, ані відповідачем по справі в апеляційному порядку оскаржена не була. а тому підлягала виконанню, як така, що набрала законної сили.

Подання апеляційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "МОБ-23" на вказану постанову суду після здійснення УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова фактичних витрат на виплату і доставку пенсії ОСОБА_1 за вересень 2011 року - липень 2012 року не спростовує обов`язку відповідача щодо відшкодування у спірних правовідносинах.

Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058-ІV) (а.с.7), а також картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 (а.с.6), вбачається, що витрати позивача на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно п."б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (за Списком №2), склали 14374 грн. 21 коп.

Колегія суддів зазначає, що пенсія, яка нараховується органами Пенсійного фонду України, доставляється та виплачується одержувачам (пенсіонерам) підприємствами поштового зв'язку згідно з Законом України "Про зв'язок" та Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 28 квітня 2009 року № 14-1, а також наказом Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2009 року № 464/156, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 липня 2009 р. за № 592/16608. За пересилання, доставку і виплату пенсій органи Пенсійного фонду сплачують кошти підприємствам поштового зв'язку за тарифами, встановленими Наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України "Про затвердження тарифів на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги" від 22 липня 2004 року № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 серпня 2004 р. за № 976/9575.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з"статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (у редакції, чинній у період, за який позивачем стягуються витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

У відповідності до п."б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію на пільгових умовах.

При цьому частиною четвертою статті 13 зазначеного Закону передбачено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно з пунктом 1 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 р. №1931 -XII Закон України "Про пенсійне забезпечення" введено в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону.

Як встановлено статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

З аналізу вищезазначених положень закону вбачається, що право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 р. і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому наявність атестації робочих місць не вимагається. Особі, яка до і після 01.01.1992 р. працювала на роботах, передбачених Списком №2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням результатів атестації робочих місць.

Відповідно до п. 6.1 глави 6 Інструкції № 21-1, підприємства відшкодовують витрати ПФУ на виплату та доставку пільгової пенсії, призначених на пільгових умовах, у розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до пункту 6.4 глави 6 Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачу були надіслані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пeнciй, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Вказані розрахунки відповідачем отримано про що свідчать надані до матеріалів справи копії повідомлень про вручення поштових відправлень (а.с.18, 24, 27, 32,37).

Підприємства, відповідно до вимог пункту 6.8 глави 6 Інструкції № 21-1, щомісяця до 25-го числа повинні вносити до ПФУ зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Матеріалами справи підтверджено і не заперечується відповідачем по справі, що зазначені в повідомленнях місячні суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ОСОБА_1 за вересень 2011 р. - липень 2012 р. ТОВ "МОБ-23" на користь позивача не відшкодовані.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність обов'язку у відповідача відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій по списку № 2, призначених на пільгових умовах ОСОБА_1, в розмірі 14374,21 грн.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про незаконність призначення пенсії ОСОБА_1, з посиланням на неналежне проведення атестації робочих місць, відсутність у ОСОБА_1 необхідного трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки, як зазначено вище, право останнього на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 підтверджено постановою Жовтневого районного суду м.Харкова від 19.07.2010 року, що на час здійснення таких витрат була чинна та підлягала виконанню.

У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає вищенаведені посилання відповідача такими, що не спростовують наявності у відповідача обов'язку відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_1 за вересень 2011 р. - липень 2012 р. в загальній сумі 14373,21 грн.

З приводу посилань апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке, на думку відповідача, виявилось у відмові суду задовольнити клопотання представника «МОБ-32» про зупинення провадження у справі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 156 КАС України встановлено, що суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова Жовтневого районного суду м.Харкова від 19.07.2010 року по справі № 2-а-498/10 за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в Жовтневому районі м. Полтави, треті особи - ГУПСЗН ХОДА, ТОВ «МОБ-23» про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, станом на час розгляду Харківським окружним адміністративним судом справи № 2а-10951/12/2070 набрала законної сили.

Отже, підстави для зупинення провадження у справі № 2а-10951/12/2070, визначені пунктом 3 частини 1 ст.156 КАС України - відсутні.

За таких обставин, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МОБ-23" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. по справі № 2а-10951/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.