Рішення

від 21.01.2013 по справі 913/61/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.01.13 Справа № 913/61/13-г

Провадження №29/913/61/13-г

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

«Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ,

до відповідача: Краснолуцька виправна колонія Управління

Державного департаменту України з питань

виконання покарань у Луганській області (№ 19),

м. Вахрушеве-2 Луганської області,

про стягнення 135 589 грн. 96 коп.

Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання: Колпакова Г.О.,

в присутності представників

сторін:

від позивача: Лавриненко В.С., юрисконсульт 1 категорії

відділу правового забезпечення Товариства,

довіреність № 587 від 01.10.2012;

від відповідача: Полудніцина Т.О., юрисконсульт юридичної групи,

довіреність № 1 від 18.01.2013 № 27/389.

Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи не заявлено вимоги про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Обставини справи: 21.12.2012 (дата на поштовому конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» (далі - ТОВ «ЛЕО», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з вимогою про стягнення з Краснолуцької виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області (№ 19) (далі - Краснолуцька колонія № 19, відповідача у справі) 135 589 грн. 96 коп. за договором про постачання електричної енергії № 1056 від 27.02.2012, з яких:

- 124 455 грн. 90 коп. - заборгованість за спожиту активну електроенергію у березні та липні 2012 року;

- 9 034 грн. 66 коп. - пеня за період прострочення платежу з 09.05.2012 по 27.11.2012;

- 124 грн. 46 коп. - інфляційні нарахування за березень та липень 2012 року;

- 1 974 грн. 94 коп. - 3 % річних за період з 09.05.2012 по 27.11.2012 .

Позивач посилаючись на норми статей 15, 15, 16, 96, 509, 526, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтовує позовні вимоги порушенням відповідачем умов вказаного договору по розрахунках за спожиту електроенергію.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Краснолуцька виправна колонія Управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області (№ 19) (далі - Краснолуцька колонія № 19,) відповідач у справі, надала відзив на позов від 18.01.2013 № 27/388, в якому вимоги позивача визнає в частині стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 124 455 грн. 90 коп., інфляційних нарахувань в сумі 124 грн. 46 коп. та 3 % річних в сумі 1 974 грн. 94 коп., просить в частині стягнення пені в сумі 9 034 грн. 66 коп. зменшити її розмір на 50 %.

Відповідач надав клопотання від 18.01.2013 № 27/387, в якому просить зменшити розмір нарахування пені по договору № 1056 від 27.02.2012 про постачання електричної енергії на 50 %.

При з'ясуванні фактичних обставин справи, дослідивши надані сторонами докази, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

27.02.2012 між сторонами у справі був укладений договір про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти № 1056 (далі - договір) (а.с.20-25).

Відповідно до пункту 1.1 договору Постачальник (позивач) зобов'язується у 2012 році поставити Споживачу (відповідачеві) електричну енергію (ДКПП 016-97 40.10.3) для забезпечення потреб електричних установок Споживача з загальною приєднаною потужністю 1800 кВт, величини якої по кожному об'єкту зазначені у додатку до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача», а Споживач оплачувати Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Споживачем за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію згідно з вимогами додатка «Порядок розрахунків».

У відповідності з пунктом 7.4.1 договору у разі порушення споживачем строку розрахунку за активну електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електроенергії … споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожний день прострочення. На суму нарахованої пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань Споживачу надаються окремі рахунки.

01.11.2012 між сторонами до договору № 1056 від 27.02.2012 укладено додаткову угоду (а.с.27), згідно якої сторони домовились викласти в новій редакції додатки до договору «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії».

Пунктом 3 Додатку до договору «Порядок розрахунків» передбачено, що величина коштів, яку необхідно оплатити за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається наступним чином: обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів розрахункових засобів обліку множиться на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду (а.с.28) .

Розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії ; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 10 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання (пункт 8 Додатку «Порядок розрахунків» до договору).

На підтвердження виконання свого обов'язку щодо постачання електричної енергії позивачем надані акти про зняття показів розрахункових засобів обліку електроенергії протягом розрахункового періоду з 01.05.2012 по 31.05.2012 та з 30.06.2012 по 31.07.2012 відповідачем (а.с.31,38) та акти про використану електричну енергію відповідачем за березень 2012 року та за липень 2012 року (а.с.32,39).

За результатами надання обумовлених договором послуг позивачем відповідачеві нарочним надавалися рахунок № 1056/3/1 від 20.04.2012 за спожиту активну електроенергію у березні 2012 року на суму 107 885 грн. 22 коп. (а.с.33) та рахунок № 1056/7/1 від 13.08.2012 за спожиту активну електроенергію у липні 2012 року на суму 35 271 грн. 42 коп. (а.с.40).

Відповідач в порушення умов договору не здійснив своєчасно оплату відповідних рахунків, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 124 455 грн. 90 коп.

На підставі умов пункту 7.4.1 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за порушення строків оплати спожитої електроенергії в сумі 9 034 грн. 66 коп. за прострочення оплати за період 09.05.2012 по 27.11.2012.

На загальну суму нарахованої пені відповідачу надісланий рахунок № 1056/1 від 27.11.2012 (а.с.49).

Крім того, на підставі статті 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 3% річних в сумі 1 974 грн. 94 коп. за період з 09.05.2012 по 27.11.2012 та інфляційні нарахування в сумі 124 грн. 46 коп. за березень та липень 2012 року.

На суму 3 % річних та інфляційних нарахувань, згідно пункту 7.4.1 договору, відповідачу надіслані окремі рахунки (а.с.49,50).

Оскільки споживачем повну оплату електроенергії не було проведено після одержання рахунків у встановлений договором строк, позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права та законного інтересу з викладеними вище позовними вимогами.

Відповідач у справі відзивом на позов визнав позовні вимоги та просить зменшити розмір пені на 50 %.

Під час судового розгляду справи докази часткової або повної сплати суми боргу відповідачем не надані.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що заявлені обґрунтовано з огляду на наступне.

Правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору про постачання електричної енергії № 1056 від 27.02.2012, який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу і до нього застосовуються, як загальні положення про договір купівлі-продажу, так і положення глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та параграф 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Згідно частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору постачав відповідачу електроенергію, претензій щодо постачання електроенергії у відповідача немає.

Обсяги спожитої електроенергії у березні та липні 2012 року позивач підтверджує відповідними актами про знаття показів розрахункових засобів електричної енергії, актами про використану електроенергію та рахунками.

Втім, відповідач в порушення умов пункту 4.1 договору № 1056 від 27.02.2012 та пункту 3 додатку до нього не оплатив повністю спожиту у березні та липні 2012 року електроенергію у строк визначений пунктом 8 Додатку до договору «Порядок розрахунків», у зв'язку з чим за ним обліковується заборгованість за вказаний період за спожиту активну електроенергію у сумі 124 455 грн. 90 коп., яка підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягає до стягнення з відповідача.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 9 034 грн. 66 коп. за період прострочення з 09.05.2012 по 27.11.2012 оплати за спожиту активну електроенергію у березні та липні 2012 року.

Перевіркою розрахунку заявленої суми пені порушень законодавства та арифметичних помилок не встановлено.

Відповідач заперечень щодо розрахунку суми пені не подав.

Отже, вимоги про стягнення пені в сумі 9 034 грн. 66 коп. є обґрунтованими.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення пені на 50 %. Відповідач зазначив, що на даний час він знаходиться у важкому фінансовому становищі, що підтверджується звітом про заборгованість за державні кошти, та відповідно до пунктів 1, 2 статті 24 Закону України від 25.06.2005 «Про державну кримінально - виправну службу України» фінансування діяльності Державної кримінально - виправної служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. Установи виконання покарань та слідчі ізолятори, де відповідно до кримінального виконавчого кодексу України та Закону України «Про попереднє ув'язнення» засуджені та особи, узяті під варту, залучаються до суспільно корисної праці, спрямовують доходи отримані від діяльності цих установ та слідчих ізоляторів на фінансування їх діяльності.

На підтвердження обставин, викладених у клопотанні відповідач подав звіт про заборгованість за бюджетними коштами (форма № 7дм) на 1 січня 2012 р., який залучено до матеріалів справи.

Позивач проти зменшення пені у судовому засіданні заперечував.

Оцінивши надані докази суд дійшов висновку про зменшення пред'явленої суми пені на 50 % з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено право суду зменшити розмір неустойки за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до пункту 3 статті 83 ГПК України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Враховуючи вказані у клопотанні обставини, суд вважає можливим зменшити розмір пені на 50 %, що складає 4 517 грн. 33 коп.

Отже, до стягнення підлягає пеня у сумі 4 517 грн. 33 коп.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі в сумі 1 974 грн. 94 коп. за період прострочення з 09.05.2012 по 27.11.2012 та інфляційні нарахування в сумі 124 грн. 46 коп. за березень та липень 2012 року.

Судом перевірено розрахунки здійснені позивачем, порушень законодавства та помилок не встановлено.

Відповідач суми інфляційних нарахувань та 3 % річних визнав.

Отже, інфляційні нарахування у сумі 124 грн. 46 коп. та 3% річних у сумі 1 974 грн. 94 коп. підлягають до стягнення з відповідача.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 2 711 грн. 80 коп. слід покласти на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись статтями 4 3 , 43, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Краснолуцької виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області (№ 19), вул. Мира, буд.20, м. Вахрушеве-2 Луганської області, 94562, ідентифікаційний код 08562772, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», кв. Гайового, буд.35А, м. Луганськ, 91021 ідентифікаційний код 31443937:

- на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання № 260303179060 у філії ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк», МФО 304665, код 31443937 борг за спожиту активну електроенергію у березні та липні 2012 року в сумі 124 455 грн. 90 коп.;

- на поточний рахунок № 2600518645 у ЛОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 304007, код 31443937 пеню у сумі 4 517 грн. 33 коп., інфляційні нарахування у сумі 124 грн. 46 коп., 3 % річних у сумі 1 974 грн. 94 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2 711 грн. 80 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення - 28.01.2013.

Суддя Р.Є. Якушенко