Рішення

від 24.01.2013 по справі 5011-2/16944-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-2/16944-2012 24.01.13

За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" ДоЖитлово-будівельного кооперативу «Темп-2» Простягнення 75669,97 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Іваненко І.П.

від відповідача Арестович Т.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "Темп-2" про стягнення 75 669,97 грн. заборгованості та штрафних санкцій за Договором № 154-0035-3 від 20.04.1999р.

Ухвалою від 29.11.2012р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.

Від відповідача 18.12.2012р. через відділ діловодства суду надійшла телеграма про відкладення розгляду справи.

Від представника позивача 18.12.2012р. в судовому засіданні надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, господарський суд відклав розгляд справи на 15.01.13р.

В призначене судове засідання з'явився представник відповідача та надав відзив на позовну заяву в якому зазначив про погашення боргу, а в частині штрафних санкцій вимоги відхилив та просить відповідно до статті 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір штрафних санкцій до 0 грн.

В судовому засіданні 24.01.13р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.04.1999р. між Позивачем та Відповідачем укладено договір №1540035 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата у повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 2.2.1, Договору постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляцію -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року; в кількості та обсягах згідно із Додатком № 1 до Договору.

Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору, якими визначено кількість, вартість споживання теплової енергії, тариф, межі балансової належності та терміни сплати споживачем вартості спожитої теплової енергії.

Як вбачається з п. 2 додатку №4 до договору (Порядок розрахунків за теплову енергію), абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі тепло збуту, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Згідно п.3 додатка №4 до Договору сплату за вказаними в п. 2 додатку документами, абонент виконує до 25 числа поточного місяця.

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється по приладам обліку відповідно до Звернення-доручення про укладення договору за тарифами, встановленими та затвердженими Постановами Національної комісії регулювання електроенергетики.

Зобов'язання за Договором виконані позивачем належним чином, що підтверджується розрахунком заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді за Договором від 20.04.1999р. та обліковими картками з листопада 2011р. по жовтень 2012р., що містяться в матеріалах справи. Вказаними доказами стверджується, а відповідачем не заперечується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду теплової енергії у гарячій воді.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором та поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 68289,10 грн.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором виконав несвоєчасно.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 Цивільного кодексу України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.

Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Представником позивача було надано суду довідку про надходження коштів за спожиту відповідачем теплоенергію, відповідно до якої станом на час розгляду справи заборгованість відповідача відсутня.

Як вбачається з відтиску поштового штемпелю на конверті позовної заяви та доданих до неї документів, позивач звернувся із позовом до суду 23.11.2012 р.

При цьому з вказаної довідки вбачається, що сума боргу була погашена відповідачем 13.11.12р., тобто до звернення позивача до суду.

Відтак, позовні вимоги в цій частини було заявлено позивачем безпідставно, у зв'язку з чим в їх задоволенні слід відмовити.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, щодо того, що спірна заборгованість є заборгованістю мешканців, суд не приймає до уваги, оскільки обов'язок відповідача по оплаті наданих позивачем послуг теплопостачання випливає з укладеного між сторонами у справі договору від 20.04.1999 р.

При цьому, доказів існування будь-яких договірних зобов'язань між позивачем та мешканцями будинків відповідачем суду надано не було, а тому у ПАТ "Київенерго" відсутні правові підстави для звернення з позовом про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію безпосередньо до кінцевих споживачів (мешканців.)

Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних та пеню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, то вимога позивача про стягнення 3% річних визнається судом обґрунтованою та задовольняється у розмірі, відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Крім того, пунктом 3.5. додатка 4 до договору передбачено, що у разі несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду нараховується пеня на суму фактичного боргу у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Враховуючи вимоги статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», пеня нараховується в розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ. Відповідно до розрахунку сума пені становить 1728,55 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стосовно зменшення розміру штрафних санкцій про що заявив відповідач, суд дане клопотання відхиляє, оскільки останнє не ґрунтується на чинному законодавстві та документально не підтверджено.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Темп-2» (м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 43; код ЄДРПОУ 22908852) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 5652 (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят дві) грн. 32 коп. - 3 % річних, 1728 (одну тисячу сімсот двадцять вісім) грн. 55 коп. - пені та 156 (сто п'ятдесят шість) грн. 93 коп. - суму судового збору.

В частині стягнення суми основного боргу в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 28.01.13р .

Суддя І.О.Домнічева