Ухвала

від 16.01.2013 по справі 908/254/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Запорізької області УХВАЛА ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ     16.01.13                                                                                          Справа №  908/254/13-г Суддя Черкаський В.І., розглянувши матеріали заяви Кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокім” (69084, м. Запоріжжя, вул. Кольорова, буд. 3, код ЄДРПОУ 35366909) до боржника - Публічного акціонерного товариства “Виробничо-торгівельна фірма “Селена” (69063, м. Запоріжжя, вул. Артема, 6, код ЄДРПОУ 05502479) банк, здійснюючий розрахунково-касове обслуговування боржника - АКБ “Індустріалбанк” про банкрутство встановив, що заява підлягає поверненню без розгляду з таких підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Частиною 1 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, зокрема: не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону. Пунктом 11 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що кредитор зобов'язаний при поданні заяви про порушення справи про банкрутство надіслати боржнику копії заяви та додані до неї документів. Статтею 56 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. Згідно з ч. 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Абзацом двадцять сьомим пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). З аналізу зазначеної норми вбачається, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача. Вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який заповнюється згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270. Так, відповідно до п. 61 даних Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися. При поданні заяви про порушення справи про банкрутство кредитором у якості доказу надсилання заяви боржнику надано лише копію фіскального чеку № 0567 від 16.01.2013 року на ім'я “Селена”. В порушення ст. ст. 34, 56 Господарського процесуального кодексу України опису вкладення поштового відправлення, з якого вбачається яка саме кореспонденція (копія заяви та додані до неї документів тощо) була відправлена на адресу іншої сторони - боржника у справі, заявником до заяви не надано. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Також, відповідно до пункту 13 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” із заяв про порушення справи про банкрутство справляється державне мито відповідно до закону. Згідно положень п.п. 13 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство встановлена у розмірі: 5 розмірів мінімальної заробітної плати. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з ч. 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Належним доказом сплати судового збору є платіжний документ, який подаються до господарського суду в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати судового збору. В порушення вимог ст.ст. 34, 36 ГПК України боржником до заяви про порушення справи про банкрутство додано копію квитанції № 1188 від 16.01.2013 року на суму 5 735, 00 грн. Отже, фактично заявником не надано належних доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Оскільки заява про порушення провадження у справі про банкрутство повинна бути подана з додержанням вимог, встановлених вищезазначеними нормами Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, відсутність доказів направлення копії заяви та доданих до неї документів боржникові та доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі є підставами для повернення заяви без розгляду у відповідності до абз. 3, 5 ч. 1 ст. 9 “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне повернути кредитору заяву без розгляду з зазначених вище підстав. На підставі викладеного, керуючись ст. 5, абз. 3, 5 ч. 1 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст.ст. 41, 42, п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд УХВАЛИВ: Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Агрокім” заяву про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Виробничо-торгівельна фірма “Селена” і додані до неї документи. Додаток: на 31 аркуші. Суддя                                                                    В.І. Черкаський