КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-10092/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Романчук О.М
У Х В А Л А
Іменем України
15 січня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
при секретарі Раченко Д.Г.
розглянувши в судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «АТП «Атлант»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби в якому просили визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000551750 від 09 липня 2012 року (а.с.4-7).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 серпня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю (а.с.87-88).
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подали апеляційну скаргу, в якій просили суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що діючим податковим законодавством закріплено обов'язки платника податку мати на момент перевірки оригінал підтвердного документа щодо витрат, зроблених під час закордонного відрядження, крім того, передбачено обов'язок платника податку забезпечити переклад таких документів. Оскільки позивачем під час перевірки не надано перекладів звітів про використання коштів та документів щодо понесених витрат, то ДПІ ДПС не може віднести їх до первинних документів, які підтверджують, що вищезазначені витрати не є додатковим благом, а відповідно з них не сплачується податок на доходи з фізичних осіб (а.с.108-110).
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2012 року - без змін.
Як встановлено судом, на підставі направлень від 29.05.2012 року за №764/22-20, від 29.05.2012 року за № 770/17-50, від 29.05.2012 року за № 762/22-50, від 29.05.2012 року за №754/22-60, виданих ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС, та наказу ДШ у Голосіївському районі міста Києва ДПС від 29.05.2012 року за №809 співробітниками ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС було проведено перевірку Приватного акціонерного товариства «АТП «Атлант».
За результатами перевірки відповідачем було складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Філії «Транс-Капітал»ПрАТ «АТП «Атлант»(код за ЄДРПОУ 35291205) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 рік в складі планової виїзної перевірки ПрАТ «АТП «Атлант»(код 01004557), № 188/22-01/35291205 від 19.06.2012 року (а.с.16-48).
Відповідно до акту №188/22-01/35291205 від 19.06.2012 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Філії «Транс-Капітал»ПрАТ «АТП «Атлант»(код за ЄДРПОУ 35291205) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 рік в складі планової виїзної перевірки ПрАТ «АТП «Атлант»(код 01004557), ДПІ у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби встановлено порушення філією «Транс - Капітал»ПрАТ «АТП «Атлант»вимог податкового законодавства.
Так, на підставі висновків зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000551750 від 09.07.2012 року яким, за порушення вимог ст. ст. 139, 140 Податкового кодексу України визначено позивачу податкове зобов'язання на суму 104 846,34 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20 356,23 грн. (а.с.11, 12).
Такий висновок податковим органом зроблено, у зв'язку з тим, що позивачем в порушення пп.140.1.7 п.140.1 ст140 пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.2 п. 164.1, п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.164, п. 167.1 ст.167, п. 171.2 ст. 171, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, із змінами і доповненнями, не оподаткований дохід отриманий працівниками підприємства, як додаткове благо, яке утворилося внаслідок отримання працівниками підприємства грошових коштів під звіт та не підтвердивши їх використання первинними документами, (відсутність перекладу підтвердних документів, виданих іноземною мовою). Всього по 67 особовим рахунках донараховано податку на доходи фізичних осіб у сумі 104 846,34 грн.
Користуючись правами, передбаченими ст.86 Податкового кодексу України позивачем до податкового органу було подано заперечення на акт перевірки (а.с.14-15).
Відповідно до листа відповідача від 05.07.2012 року №4259/10/22-20 про надання відповіді, висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.
Товариство, вважаючи висновки викладені в акті перевірки необгрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним, та таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку звернулися до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до положень підпункту 140.1.7 пункту 140.1. статті 140 Податкового кодексу України, витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.
Зазначені в абзаці першому цього підпункту витрати можуть бути включені до складу витрат платника податку лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів(мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.
Таким чином, для включення до складу витрат сум витрачених коштів підприємства на відрядження працівників необхідною умовою є наявність документів зазначених в пп.14.1.7 п.14.1 ст.140 ПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «АТП «Атлант»відповідно до статутної діяльності займається закордонними перевезеннями, а тому оригінали відповідних документів викладені не українською мовою.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ст.140 Податкового кодексу України визначено лише прямий обов'язок платника податку мати на момент перевірки оригінали підтвердних документів щодо витрат зроблених під час закордонного відрядження, а оригінали таких підтвердних документів виданих в іншій країні унеможливлюють викладення їх українською мовою.
Разом з цим, згідно абз.12 п.п.140.1.7 п. 140.7. ст.140 ПКУ за запитом представника органу державної податкової служби платник податку забезпечує за власний рахунок переклад підтвердних документів, виданих іноземною мовою. Тобто, норма передбачає прямий обов'язок платника податку забезпечити переклад таких документів.
Як вбачається з матеріалів справи 07.06.2012 року директором товариства Якущенком М.В. отримано від ДПІ у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби запит про надання до перевірки переклад підтвердних документів, виданих іноземною мовою (а.с.91).
Проте, відсутність в нормах чинного законодавства визначень того, яким чином даний переклад має бути здійснений, застосування приписів ч.2 ст.19 Конституції України, на думку суду унеможливлює висунення вимог про обов'язковість якоїсь конкретної форми перекладу, тобто визначення матеріального вигляду певного документа: нотаріально засвідчений переклад, письмовий переклад співробітником платника податку, усний переклад, узагальнений перелік витрат в інших документах з посиланням на оригінали тощо.
Крім того, відповідачем не було надано жодних доказів висунення вимог про надання певної форми перекладу щодо конкретних документів.
Як вбачається матеріали справи містять підтвердні документи щодо понесених витрат на відрядження працівників товариства.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: О.М. Романчук
Судді: Я.Б. Глущенко
С.Б. Шелест
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2013 |
Оприлюднено | 28.01.2013 |
Номер документу | 28864872 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Романчук О.М
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні