Ухвала

від 22.01.2013 по справі 2а/2570/3289/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/3289/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Ткаченко О.Є. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

22 січня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Твердохліб В.А., Костюк Л.О.

при секретарі - Синицина К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівської окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Реком-Миргород» до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0011451520 від 11.10.2012 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Реком-Миргород» звернулось до Чернігівської окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0011451520 від 11.10.2012 року.

Постановою Чернігівської окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 листопада 2012 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Рекком-Миргород» (ідентифікаційний код-37487550) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 29.12.2010 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 583303 (а.с. 13).

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі ст. 76 Податкового кодексу України ДПІ у м. Чернігові проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2012 року ПП «Рекком-Миргород», з питання заниження податкових зобов'язань, за результатами якої складено акт перевірки від 28.09.2012 року № 1018/15-343 (а.с. 10,65).

В акті перевірки від 28.09.2012 року № 1018/15-343 встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України.

В ході перевірки встановлено, що ПП «Рекком-Миргород» до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за січень 2012 року включені податкові накладні, виписані підприємством, яке не знаходиться за юридичною адресою та не мало господарських операцій з позивачем в січні 2012 року на поставку товарів (згідно листа ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 05.09.2012 року № 2848/7/22-20-034), а саме: ТОВ «Юридичне бюро «Феміда-Центр», обсяг поставки 33333,33 грн., сума ПДВ 6666,67 грн.

За висновками акта перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення від 11.10.2012 року № 0011451520, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 6667,00 грн. за основним платежем та 1666,75 грн. за штрафними санкціями (а.с. 9).

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Основними видами діяльності ПП «Рекком-Миргород» є дослідження кон'юктури ринку та виявлення громадської думки, роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах, виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування, оптова торгівля напоями, консультування з питань комерційної діяльності й керування, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 05.11.2012 року (а.с. 77-78).

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Рекком-Миргород» задекларовано податкового кредиту по операціям з ТОВ «Юридичне бюро «Феміда-Центр» (код ЄДРПОУ-37414702) за січень 2012 року в сумі 6666,67 грн. (а.с. 59). Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень 2012 року ТОВ «Юридичне бюро «Феміда-Центр» подало до ДПІ у Деснянському районі м. Києва та прийнято податковим органом на районному рівні з зауваженнями, про що свідчить квитанція № 2 (а.с. 60).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

По-перше, 04.01.2011 року між ТОВ «АШЕР» та ПП «Рекком-Миргород» укладено договір про надання маркетингових та консультаційних послуг (а.с. 48-50).

Відповідно до вказаного договору ПП «Рекком-Миргород» зобов'язується надавати ТОВ «АШЕР» маркетингові та консультаційні послуги, необхідні ТОВ «АШЕР» для подальшого використання у власній господарській діяльності з продажу (поставки) товару, а ТОВ «АШЕР» зобов'язується прийняти та оплатити послуги.

Предметом надання послуг є :

- олія соняшникова та майонез ТМ „Королівський смак" виробництва ПП „Віктор і К", м. Світловодськ, Кіровоградської обл., код ЄДРПОУ 20651018;

- борошно виробництва ТОВ „Хліб столиці", м. Київ, код ЄДРПОУ 32313105;

- напої безалкогольні ТМ Мастер Фрут, ТМ Флорія, ТМ Пікнік, ТМ Аквіта виробництва ТОВ „Аква Нова", код ЄДРПОУ 36202446;

- насіння соняшникове ТМ „от Хомки" виробництва ТОВ „Лідер Снек", м. Кременчук, Полтавської обл., код ЄДРПОУ 36410581;

- мінеральна вода виробництва ТОВ „Аква - Поляна", код ЄДРПОУ 31859086.

Договір набирає чинності з дати укладення та діє до 31.12.2011 року (п.6.1 договору).

Договір підписано директорами ТОВ «АШЕР» і ПП «Рекком-Миргород» та скріплено печатками.

Договір виконано сторонами в повному обсязі, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття наданих маркетингових та консультаційних послуг та платіжні доручення (а.с. 54,90-112).

Надалі між ТОВ «АШЕР» та ПП «Рекком-Миргород» 04.05.2011 року, 01.06.2011 року та 31.12.2011 року укладались додаткові угоди до договору про надання маркетингових та консультаційних послуг від 04.01.2011 року (а.с. 51,52,53).

Так, відповідно до додаткової угоди від 04.05.2011 року сторонами змінено предмет договору про надання маркетингових та консультаційних послуг від 04.01.2011 року (а.с. 52), а саме:

предметом надання послуг є: пивна продукція під торговими марками, що належать ПАТ „САН ІнБев Україна", у тому числі кегове пиво."

Пункт 2.1.3 договору викладено в новій редакції: «з метою вивчення ринку збирати інформацію про пиво виробництва ПАТ „САН ІнБев Україна" за підсумком чого надавати Замовнику у письмовій формі огляд ринку пива Чернігівської області з указанням в ньому стану даного ринку, частки, яку на ньому займає Товар, статистики його продаж».

Відповідно до додаткової угоди до договору про надання маркетингових та консультаційних послуг від 04.01.2011 року, укладеної між ТОВ «АШЕР» та ПП «Рекком-Миргород» 01.06.2011 року (а.с. 51), сторони домовились внести до договору наступні зміни: назву договору викласти в новій редакції: «Договір про надання маркетингових послуг».

Пункт 1.1 договору викласти в новій редакції: «Виконавець зобов'язується надавати Замовнику вказані у розділі 2 маркетингові послуги, необхідні Замовнику для подальшого використання у власній господарській діяльності з продажу (поставки) товару.»

Пункти 2.2,5.4 договору - виключити.

Ця додаткова угода набирає чинності з дати її укладення та є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до додаткової угоди до договору про надання маркетингових послуг від 04.01.2011 року, укладеної між ТОВ «АШЕР» та ПП «Рекком-Миргород» 31.12.2011 року (а.с. 53), сторони домовились про наступне: Пункт 6.1. договору викласти в наступній редакції: «Даний Договір набирає силу з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2011 року. У тому випадку, якщо Сторони, у термін не менш ніж за 20 днів до закінчення терміну дії даного Договору, не повідомлять один одного про бажання розірвати Договір або укласти новий договір, то останній вважається продовженим терміном на один рік».

Всі інші умови договору про надання маркетингових послуг від 04.01.2011 року залишаються без змін і Сторони підтверджують по ним свої зобов'язання.

Додаткова угода є невід'ємною частиною договору про надання маркетингових послуг від 04.01.2011 року і набирає сили з моменту підписання її сторонами.

Судом встановлено, що з метою збору необхідної для ТОВ «АШЕР» інформації та виконання договору про надання маркетингових та консультаційних послуг між ТОВ «АШЕР» та ПП «Рекком-Миргород», позивачем укладено договір про надання маркетингових послуг від 04.01.2012 року № 04/01 з контрагентом ТОВ «Юридичне бюро «Феміда-Центр» (а.с. 25).

Відповідно до вказаного договору ТОВ «Юридичне бюро «Феміда-Центр» зобов'язується надавати ПП «Рекком-Миргород» наступні маркетингові послуги:

з метою вивчення ринку збирати інформацію про:

- пиво ТМ «Чернігівське», «Рогань», «Янтар», «Stella Artois», «Staropramen» виробництва ПАТ «Сан Инбев Україна», м. Київ, код ЄДРПОУ 30965655, за підсумком чого надавати ПП «Рекком-Миргород» у письмовій формі огляд ринку пива Чернігівської області з указанням в ньому стану даного ринку, частки, яку на ньому займає товар, статистики його продаж.

Консультації за цим договором не надаються.

ПП «Рекком-Миргород» надані йому маркетингові послуги зобов'язується приймати та ТОВ «Юридичне бюро «Феміда-Центр» оплачувати.

Територією, на якій здійснюється надання маркетингових послуг, є територія Чернігівської області.

Вказані маркетингові послуги необхідні ПП «Рекком-Миргород» для їх подальшого використання у власній господарській діяльності з надання маркетингових послуг іншій особі.

Договір підписано директорами ПП «Рекком-Миргород» і ТОВ «Юридичне бюро «Феміда-Центр» та скріплено печатками товариств.

Отже, за укладеним з ТОВ «Юридичне бюро «Феміда-Центр» договором про надання маркетингових послуг від 04.01.2012 року № 04/01 ПП «Рекком-Миргород» замовило маркетингові послуги, які потрібні були позивачу для надання послуг по укладеному з ТОВ «АШЕР» договору про надання маркетингових та консультаційних послуг від 04.01.2011 року.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- акт здачі-прийняття наданих маркетингових послуг від 31.01.2012 року на суму 40000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6666,67 грн. (а.с. 26);

- копія огляду ринку пива за січень 2012 року, складеного ТОВ «Юридичне бюро «Феміда-Центр» (а.с. 27-45);

- податкова накладна від 31.01.2012 року № 12 на суму 40000,00 грн., в т.ч. ПДВ 6666,67 грн. (а.с. 46,118);

- акт надання послуг від 31.01.2012 року № 17 (а.с. 117).

Оплату маркетингових послуг на користь ТОВ «Юридичне бюро «Феміда-Центр» підтверджує виписка по рахунку ПП «Рекком-Миргород» за 07.02.2012 року та платіжне доручення від 07.02.2012 року № 625 (а.с. 47,89,119).

Податкова накладна включена до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень 2012 року (а.с. 120).

Суми податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено позивачем до податкового кредиту січня 2012 року в сумі 6666,67 грн.

Отже, правовідносини за спірними правочинами в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Суд вважає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар був переданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства, пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частино 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд першої інстанції встановив, що на момент вчинення правочину підприємство-контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа та платник податків, що підтверджується інформацією з офіційного сайту ДПС України (http://sts.gov.ua/), спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.10.2012 року, довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 310810, свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100314195 НБ № 340268, довідкою про взяття на облік платника податків від 22.11.2011 року № 969/29-231 (а.с. 11-12,15-18,55,56,57,58): ТОВ «Юридичне бюро «Феміда-Центр», код ЄДРПОУ - 37414702, індивідуальний податковий номер - 374147026522, номер свідоцтва платника ПДВ - 100314195, дата анулювання свідоцтва - 16.03.2012 року, за ініціативою податкової.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент укладення договору з контрагентом позивач проявив належну обачність, перевіривши необхідні документи контрагента та чи здійснює він господарську діяльність.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно із п.185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п. 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх поставок товарів, робіт, послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Як на підставу нікчемності правочину позивача з контрагентом ТОВ «Юридичне бюро «Феміда-Центр» податковий орган посилається на те, що 06.09.2012 року за № 4774/7 від ДПІ у Деснянському районі м. Києва надана відповідь, згідно якої повідомлено, що співробітниками ГВПМ ДПІ у Деснянському p-ні м. Києва ДПС опитано директора підприємства ТОВ «Юридичне бюро «Феміда-Центр» - ОСОБА_3, яка пояснила, що фактично не має відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Юридичне бюро «Феміда-Центр» та встановлено, що підприємство відсутнє за податковою адресою. Також 18.10.2012 року до ДПІ у м. Чернігові надійшли листи від ТОВ «Юридичне бюро «Феміда-Центр», згідно яких директор в письмову вигляді без надання підтверджуючих документів надає пояснення щодо проведення господарських операцій з ПП «Рекком-Миргород», але на дату надання листів від ТОВ «Юридичне бюро «Феміда-Центр» директором був ОСОБА_2 (а.с. 67-74).

Проте, такі посилання судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги, оскільки вищевказані обставини не є підставою вважати правочин недійсним, або таким, що не відбувся, та не спростовують реальності виконання господарських операцій. Представником позивача надано належні та допустимі докази, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій ПП «Рекком-Миргород» з ТОВ «Юридичне бюро «Феміда-Центр».

Крім того, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Юридичне бюро «Феміда-Центр» із 08.06.2012 року знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, 44. Ці відомості є такими, що підтверджені, а запис про незнаходження підприємства за юридичною адресою відсутній. Доказом, що підтверджує наведені обставини, є довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 28.09.2012 року (а. с. 15-18).

В силу приписів ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» ці відомості вважаються достовірними.

Таким чином, твердження відповідача про незнаходження ТОВ «Юридичне бюро «Феміда-Центр» за юридичною адресою станом на 05.09.2012 року є безпідставними.

Податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про безтоварний або фіктивний характер здійснених операцій.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Крім цього, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаного правочину з отримання позивачем послуг, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Всі суми податку на додану вартість, сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту за січень 2012 року, підтверджуються податковою накладною. Податкова накладна відповідає вимогам Податкового кодексу України та відображає зміст господарських операцій, в результаті яких вона складена (а.с. 46).

Також необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Вищий адміністративний суд України у справах з аналогічним предметом спору дотримується позиції, що судом обов'язково має бути досліджено факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту та факт сплати позивачем сум податку своїм контрагентам.

Вказаний факт в судовому засіданні був повністю доведений представником позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, покупець не може нести відповідальність за порушення, якщо такі і мали місце, службовою чи іншою особою підприємства контрагента.

Отже, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по вищевказаній податковій накладній.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок податкового органу про заниження податку на додану вартість за січень 2012 року на суму 6666,67 грн. є безпідставним, а тому і нарахування штрафних санкцій в розмірі 1666,75 грн. є протиправним, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, тому підстави для скасування рішення відсутні. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Чернігівської окружного адміністративного суду від 12 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 28.01.2013 року

Головуючий суддя: Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.