Постанова

від 22.01.2013 по справі 5008/965/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.13 Справа № 5008/965/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Редакції Берегівської районної газети «Вісник Берегівщини» без дати та без номера

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2012 р.

у справі № 5008/965/2012

за позовом Берегівського медичного коледжу, м.Берегове Закарпатської обл.

до Редакції Берегівської районної газети «Вісник Берегівщини», м.Берегове Закарпатської обл.

про стягнення 10 383, 73 грн. основного боргу за 2 договорами оренди від 02.01.2001 р. і 02.01.2002 р. (з врахуванням заяви про зміну підстави позову, а.с.24)

За участю представників сторін:

від позивача - Роман М.П. (головний бухгалтер, довіреність від 21.01.2013 р. № 16 у матеріалах справи);

від відповідача - не з»явився

Представнику позивача роз"яснено його права й обов"язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

За відсутності клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від позивача в судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2012 р. у справі № 5008/965/2012 (суддя Кривка В.П.) позов задоволено повністю за підставністю й обґрунтованістю (а.с.40-42).

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та залишити позов без розгляду, з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, зокрема, що не дотримано правил позовної давності; акт звіряння взаєморозрахунків є сфальсифікований, так як головний редактор Зубанич Л.Л. його не підписував, а тому він не може слугувати належним доказом у справі; таким не може бути і лист позивача від 12.09.2012 р. № 217, який адресований головному редактору газети «Вісник Берегівщини», котрий з 04.07.2011 р. там не працює; договір оренди є неукладеним (недійсним), оскільки не містить всіх істотних умов, підписаний без згоди територіальної громади міста.

21.01.2013 р. до суду апеляційної інстанції поступило клопотання від відповідача про розгляд апеляційної скарги за відсутністю його представника, її вимоги підтримав повністю, на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 р. долучив до матеріалів справи належним чином засвідчену копію статуту (вх. № 335).

У судовому засіданні позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 2 січня 2001 року між Берегівським медучилищем (орендодавець), правонаступником якого є Берегівський медичний коледж згідно з рішенням Закарпатської облради від 11.08.2005 р. № 581 (а.с.9) , і Редакцією Берегівської районної газети «Вісник Берегівщини» (орендар) був укладений договір оренди приміщення пл.185 кв.м, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м.Берегово, вул.Мукачівська, 3, терміном до 31.12.2001 р. включно (далі - договір від 02.01.2001 р.) (а.с.20).

Виходячи з пункту 5 договору від 02.01.2001 р., розмір щомісячної орендної плати становить 473, 6 грн. (2, 56 грн. х 185 кв.м).

02.01.2002 р. між цими ж сторонами укладений договір оренди цього ж приміщеннятерміном до 31.12.2002 р. включно (далі - договір від 02.01.2002 р.) (а.с.8).

Виходячи з підпункту «а» пункту 5 договору від 02.01.2002 р., розмір щомісячної орендної плати незмінений - 473, 6 грн. (2, 56 грн. х 185 кв.м), який визначений на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника позивача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2012 р. у справі № 5008/965/2012 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Редакції Берегівської районної газети «Вісник Берегівщини» - без задоволення.

При цьому колегія виходила з наступного.

До початку вирішення спору по суті (26.10.2012 р. - 09.11.2012 р. - 26.11.2012 р.) позивач у порядку ч.4 ст.22 ГПК України подав 19.11.2012 р. заяву про зміну підстави позову (предмет позову - той самий) (а.с.24 ).

Предмет спору - стягнення 10 383, 73 грн. основного боргу за 2 договорами оренди від 02.01.2001 р. і 02.01.2002 р.

Відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності, регулюються спеціальним законом - Законом України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 р. № 2269-XII (далі - Закон № 2269-ХП).

Частиною 2 статті 17 Закону № 2269-XII передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За відсутності подібних заяв у матеріалах справи договір є пролонгованим, що не заперечено документально жодною зі сторін відповідно до ст.33 ГПК України.

Згідно з ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону № 2269-ХП орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з п.6 договорів від 02.01.2001 р. і 02.01.2002 р. оплата повинна бути здійснена не пізніше 10 числа наступного місяця.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не спростував сам факт помилковості нарахування орендної плати, так і документально її відсутність під час розгляду справи в суді першої інстанції, а також при поданні апеляційної скарги, не долучивши платіжних доручень про погашення заборгованості в обумовлені договорами від 02.01.2001 р. і 02.01.2002 р. строки.

Також факт існування заборгованості по орендній платі в сумі 10 383, 73 грн. основного боргу за договорами від 02.01.2001 р. і 02.01.2002 р. не заперечується відповідачем, а навпаки підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією акта звіряння взаєморозрахунків від 22.01.2010 р., підписаним обома сторонами (а.с.10).

Одна з основних засад судочинства - змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.4 ч.3 ст.129 Конституції України), яка закріплена і в процесуальному законі, зокрема, ст.ст.4 3 , 33 ГПК України, не дотримана.

Більше того, колегія суддів звертає увагу на те, що в господарському процесі долучення доказів до матеріалів справи не пов"язується з особистою явкою представника в судове засідання , вказані процесуальні дії не є взаємозалежними. Кожному представленому стороною доказу судом надається оцінка згідно з ст.43 ГПК України.

Також, як вбачається з розрахунку позовних вимог, факт заборгованості визнається відповідачем, що підтверджується, зокрема, частковим погашенням суми заборгованості.

Таким чином, суд першої інстанції підставно стягнув суму основного боргу в розмірі 10 383, 73 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві, доводи скаржника документально необгрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 11.12.2012 р. у справі № 5008/965/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Редакції Берегівської районної газети «Вісник Берегівщини» - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя М.В.Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин