Рішення

від 22.01.2013 по справі 5004/1660/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 січня 2013 р. Справа № 5004/1660/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехсервіс", м. Рівне

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Волиньагрохім", м. Луцьк

про визнання дійсним договору купівлі - продажу від 24.04.2006р.

Суддя Слободян П. Р.

Секретар судового засідання Ведмедюк М. П.

За участю представників сторін:

від позивача: н/з.

від відповідача: Семенюк Л. В. - представник (довіреність у справі)

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Будтехсервіс", м. Рівне звернувся в господарський суд з позовною заявою до відповідача відкритого акціонерного товариства "Волиньагрохім", м. Луцьк, в якій просить визнати дійсним договір купівлі - продажу майна від 24.04.2006р. укладений між ТзОВ "Будтехсервіс" та ТзОВ "Волиньагрохім".

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 15.01.2013р. та в судовому засіданні позов визнав та повідомив, що виконати взяті на себе зобов'язання, щодо нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу від 24.04.2006р. ВАТ "Волиньагрохім" не мало можливості у зв'язку з відсутністю на той момент коштів, що підтверджується листами від 05.05.2006р., від 26.05.2006р.

Ліквідатор позивача - ТзОВ "Будтехсервіс" Сокотун В. А. у своєму клопотанні від 14.01.2013р. не заперечує щодо розгляду справи без участі представника позивача за наявними у ній документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, в с т а н о в и в:

Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару

24.04.2006р. між відкритим акціонерним товариством "Волиньагрохім", як власником майна на підставі договору купівлі - продажу № 309, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Т. О. 14.06.2000р. (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будтехсервіс" (покупець) укладено договір купівлі - продажу, у відповідності до умов якого ВАТ "Волиньагрохім" зобов'язалось продати, а товариство з обмеженою відповідальністю "Будтехсервіс" купити належне продавцю нежитлове приміщення загальною площею 445,5м 2 , зокрема: частина приміщення підвалу, загальною площею 85,8кв.м., частина приміщення ІІІ поверху, загальною площею 359,7кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 49.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 договору ціна об'єкта становить 1038064,23грн., покупець здійснює оплату за даним договором на умовах, визначених даним договором але не пізніше 10 календарних днів з моменту підписання договору.

На підставі підписаного між договірними сторонами акту прийому-передачі від 24.04.2006 року відповідачем було передано, а позивачем прийнято у власність нерухоме майно у відповідності до умов договору від 24.04.2006 р.

Відповідно до п. 8.4 договір підлягає нотаріальному посвідченню протягом двадцяти днів з дня його підписання.

25 квітня 2006 року позивач звернувся до відповідача з листом про необхідність нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу в приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу 28.04.2006р. о 11:00год.

Відповідач до нотаріуса не з'явився, а листом від 05.05.2006р. повідомив позивача про те, що ТзОВ "Будтехсервіс" не виконало умови договору купівлі - продажу щодо розрахунку за придбане майно.

Позивач в травні 2006 року виконав взяті на себе зобов'язання по договору купівлі - продажу від 24.04.2006р. та повністю розрахувався перед ВАТ "Волиньагрохім", про що свідчать платіжні доручення № 147 від 03.05.2006р., №№ 148, 149 від 04.05.2006р., № 152 від 06.05.2006р., №№ 153, 154 від 10.05.2006р., № 159 від 17.05.2006р. /копії є в матеріалах справи/.

19 травня 2006 року позивач повторно звернувся з листом до ВАТ "Волиньагрохім" щодо посвідчення вищевказаного договору купівлі - продажу.

Листом від 26.05.2006р. відповідач повідомив позивача, що нотаріально посвідчувати договір купівлі - продажу від 24.04.2006р. не вважає за доцільне, посилаючись на те, що договір підписано, в п. 4.1. договору зазначено, що право власності на майно виникає у покупця з моменту підписання договору.

Таким чином, відмовляючись нотаріально посвідчити укладений з позивачем договір купівлі - продажу нежитлових приміщень відповідач порушив закріплене Конституцією і ЦК України право власності позивача на придбане за договором майно, а згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехсервіс" ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України.

Так, відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать, а згідно ст. 147 Господарського кодексу, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.

Згідно положень ст.ст. 655, 656 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу - це угода, за якою одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Між сторонами у справі було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу, що вбачається із тексту самого договору, підписаного кожною із сторін, на час розгляду справи господарським судом відбулося повне виконання умов договору шляхом сплати позивачем 1038064,23грн. вартості відчужуваного об'єкту нерухомості, прийняття цих коштів відповідачем та підписанням акту приймання - передачі.

У відповідності до ст. 220 Цивільного кодексу України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Договір купівлі - продажу від 24.04.2006р. предметом судових розглядів не був, в судовому порядку недійсним та неукладеним не визнавався, а тому у суду відсутні будь-які підстави вважати договір купівлі-продажу недійсним.

В силу ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ст. 219 ЦК України, суд може визнати дійсним правочин, укладений без додержання вимог закону про нотаріальне посвідчення, якщо буде встановлено, що він відповідає справжній волі особи, яка його уклала, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі.

Згідно глави 54 ЦК України до оформлення договорів купівлі-продажу ставляться певні вимоги щодо предмету договору, форми, відповідальності, обов'язків, строку виконання обов'язку передати товар, моменту виконання вказаного обов'язку, ціни товару, оплати товару, правових наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, при укладенні договору купівлі-продажу від 24.04.2006р., сторонами були додержані всі істотні умови договору, передбачені законодавством, крім вимоги нотаріального посвідчення договору. Вказана умова не була дотримана з вини відповідача. Позивач належним чином виконав всі взяті на себе зобов'язання.

У відповідності з ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає до уваги тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши всі фактичні докази у справі, давши їм всебічну, повну і об'єктивну оцінку, суд прийшов висновку, про обґрунтованість вимог позивача та необхідність їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 20, 144, 147 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 54, 219, 220, 316, 328, 334, 655, 657 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати дійсним договір купівлі-продажу майна від 24 квітня 2006 року., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Будтехсервіс" та відкритим акціонерним товариством "Волиньагрохім".

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Волиньагрохім" (м. Луцьк, пр-т. Волі, 19/4, код 05487679) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехсервіс" (м. Рівне, вул. Макарова, 56/41, код 32273602) 1073,00грн. судового збору.

Повний текст рішення

складено 25.01.2013р.

Суддя П. Р. Слободян