Ухвала

від 17.01.2013 по справі 2а-10631/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10631/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

17 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі Трауті А.В.

за участю

представника позивача Єсіна Я.В.

представника відповідача Огарьова Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2012 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ-Проекти»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0024461510 від 23.11.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

В судове засідання з'явився представник позивача, який проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача до суду з'явився, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не може не погодитись з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, податковим органом було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 р.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 03.11.2011 р. № 3671/15-127/35290746, у якому встановлено порушення позивачем порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток, а саме: при складанні податкової декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року позивачем порушено вимоги п. 3 підрозділу 4 Розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме: за ІІ квартал 2011 року неправомірно визначено р. 06.6 декларації (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду), що призвело до заниження об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму 32802,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0034461510 від 23.11.2011 року, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 32802,00 грн. за 2-й квартал 2011 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати нечинним та скасувати вказане податкове повідомлення -рішення.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при поданні декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року були дотримані всі вимоги законодавства.

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, з наступних підстав.

Так, спірні правовідносини стосуються правомірності здійсненого відповідачем податкового нарахування і випливають з порядку врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, який виник за наслідками 2010 р., у результатах наступних податкових періодів 2011 р.

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» було встановлено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 Закону № 334/94, відповідно до якого у 2010 р. у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010 р. У 2011 р. сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010р., підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З 01.04.2011р. набрав чинності розділ ІІІ ПК України, яким врегульовуються питання оподаткування податком на прибуток підприємств (п. 1 розділу ХІХ Прикінцевих положень ПК України).

Згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, розрахунок об'єкта оподаткування І кварталу 2011 р. повинен здійснюватися відповідно до зазначених вище вимог п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону № 334/94, якими було прямо передбачено включення до валових витрат І кварталу 2011 р. від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010р., без обмежень.

Пунктом 150.1 ст. 150 ПК України передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу застосовується у 2011р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011р.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками ІІ, ІІ і ІІІ кварталів, ІІ-IV кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за І квартал 2011 р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з декларацією ТОВ «МТ-Проекти»з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011р. позивачем відповідно до п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону № 334/94 включено до витрат за І квартал 2011р. від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 р.

Дана сума від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011р., була включена позивачем до відповідного рядку декларації з податку на прибуток підприємства за І та ІІ квартали 2011р., що відповідає вимогам п. 150.1 ст. 150 і п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України.

Відповідачем не заперечуються зазначені фактичні обставини. Також відповідачем не заперечується правомірність врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 р. при розрахунку від'ємного значення об'єкта оподаткування I кварталу 2011 р.

Водночас доводи відповідача щодо включення до витрат ІІ кварталу 2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування виключно за результатами 2011 р. без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 р., колегією суддів відхиляються, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень п. 150.1 ст. 150 і п. 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК і суперечать останнім.

Між тим, жодних обмежень щодо врахування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 р. і відображеного в декларації з податку на прибуток за І квартал 2011р., ПК України не встановлено.

З аналізу наведеного колегія суддів приходить до висновку, що позивачем вірно та відповідно до вимог ПК України визначено розмір від'ємного значення за 2 квартал 2011 року, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2012 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МТ-Проекти»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0024461510 від 23.11.2011 року - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2012 - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Губська О.А.

Суддя Парінов А.Б.

Суддя Беспалов О.О.

Повний текст ухвали виготовлено 22 січня 2013 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.