Рішення

від 21.01.2013 по справі 21/5007/1257/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" січня 2013 р. Справа № 21/5007/1257/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Долінська Н.Ф. довіреність №269 від 20.12.12р.;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м.Київ) в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (м.Житомир)

до Житомирської орендної виробничо-комерційної фірми по ремонту побутової радіоелектронної апаратури "Побут-радіотехніка" (м.Житомир)

про стягнення 23224,92 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 23224,92грн., з яких: 20181,02грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги, 1415,74грн. 3% річних, 1628,16грн. збитків від інфляції.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 11.12.12р. прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог від 11.12.12р. (а.с. 136-137, т.1), згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 23167,55 грн., а саме: 20136,86 грн. основного боргу,1410,88 грн. 3% річних,1619,81 грн. інфляційних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Подала клопотання, яке було задоволено судом, про долучення до матеріалів справи документів, зокрема, заяви № 17/20 від 21.01.13р. про зменшення позовних вимог (а.с. 11-48, т.2).

Згідно заяви про зменшення позовних вимог (а.с. 12, т.1), у зв'язку з уточненням суми боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 15323,15грн. з яких: 13329,43грн. основного боргу, 969,53грн. 3% річних та 1024,19грн. інфляційних.

В усному порядку представник позивача пояснила, що в попередніх розрахунках основного боргу, при зарахуванні здійснених відповідачем проплат, позивачем не було враховано вказаних відповідачем призначень платежів, що призвело до помилкового визначення боргу у сумі більшій від його фактичного розміру.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК, ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення (п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.11р. № 18).

Зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі. Зменшення розміру позовних вимог, згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", є підставою для повернення відповідної суми судового збору (абз. 4,5 пункту 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.11р. № 18).

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає заяву позивача від 21.01.13р. до розгляду. Спір вирішується в межах заяви про зменшення позовних вимог № 17/20 від 21.01.13р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився На адресу суду 26.12.12р. та 08.01.13р. повернулися копії ухвал господарського суду Житомирської області від 11.12.12р. та від 24.12.12р. з відмітками відділення поштового зв'язку: "За закінченням терміну зберігання" (а.с. 1-7, т.2).

У відповідності до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно наявного в матеріалах справи Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 143-144, т. 1) місцезнаходження Житомирської орендної виробничо-комерційної фірми по ремонту побутової радіоелектронної апаратури "Побут-радіотехніка" - м. Житомир, вул. Хлібна, 25, офіс 1.

Оскільки вся поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за його юридичною адресою, а ухвали були повернуті з посиланням на закінчення строку зберігання судового відправлення, суд вважає, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. За вказаних обставин, відсутність представника відповідача, на думку суду, не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 04.06.01р. між Центром обслуговування споживачів та продажу послуг Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" та ЖОВКФ "Побутрадіотехніка" (відповідач, споживач) укладено Типовий договір №104 про надання послуг електрозв'язку з додатками (далі - Договір (а.с. 12-15)).

З наказу директора ВАТ " Укртелеком" про реорганізацію центрів електрозв'язку Житомирської філії ВАТ " Укртелеком" № 204 від 28.03.07р. вбачається, що центри електрозв'язку є структурними одиницями Житомирської філії ВАТ "Укртелеком" (а.с.48, т.2).

Відповідно до п.1.1 нової редакції Статуту Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (а.с. 9-11, т.1), Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком". За рішенням Вищого органу Товариства, створено Житомирську філію ПАТ "Укртелеком", що діє на підставі Положення (а.с. 32-41, т.2).

Позивач вказує, що на виконання взятих на себе зобов'язань, впродовж всього строку дії Договору своєчасно та якісно надавав телекомунікаційні послуги.

Однак, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, визначених у п. 3.2.8., 3.4., 4.5.. Договору, не оплатив телекомунікаційні послуги, внаслідок чого, починаючи з березня 2009 року по лютий 2012 рік за ним рахується заборгованість в сумі 13329,43грн. (а.с. 13, т.2).

У зв'язку з наявною заборгованістю, позивач нарахував до стягнення з відповідача 969,53грн. 3% річних та 1024,19грн. інфляційних (а.с. 14-15, т.2).

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, відзиву на позовну заяву не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник в процесі виконання умов Договору №104 від 04.01.01р. про надання телекомунікаційних послуг (а.с. 12-15, т.1).

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації", споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно сплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Підпунктом 6 пункту 36 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.12 року встановлено, що споживач зобов'язаний виконувати умови договору, в тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги.

Так, у відповідності до п. 3.2.8. Договору, відповідач зобов'язався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

За умовами п. 4.1. Договору, послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Пунктом 4.3. Договору сторони визначили, що споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС.

Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. За отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата в розмірі двох відсотків вартості наданих послуг (п. 4.5. Договору).

Матеріалами справи підтверджено, що за період з березня 2009 року по лютий 2012 року позивачем були надані відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 20133,78грн., що підтверджується рахунками-актами (а.с. 29-100, т.1). Підтверджено також і те, що відповідач частково провів розрахунки за надані послуги на суму 6804,35грн. (а.с. 16-17, т.2).

При цьому слід зазначити, що як пояснила представник позивача в судовому засіданні, кошти, сплачені відповідачем були зараховані позивачем згідно вказаного у платіжних документах призначення платежу, а кошти, які були сплачені без зазначення у платіжному документі призначення платежу, або з нечітким зазначенням останнього, зараховувались в порядку черговості їх сплати в рахунок погашення попереднього боргу. Вказане, на думку суду, є правомірним, та таким, що узгоджується із Роз'ясненнями Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України, викладеними у листі № 06-10/10-1215 від 29.10.2004 року.

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем склала 13329,43грн.

Відповідач твердження позивача у встановленому порядку не спростував, інших доказів погашення боргу не надав.

За вказаного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 13329,43грн. за послуги надані відповідачу, підлягає задоволенню.

Що стосується нарахованих позивачем 1024,19 грн. інфляційних нарахувань та 969,53грн. 3% річних, слід зазначити, що згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних і 3% річних (а.с.14-15, т.2), дійшов висновку, що останні нараховано обґрунтовано та вірно.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ці положення кореспондуються зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню у розмірі 15323,15грн., з яких: 13329,43грн. основного боргу, 1024,19грн. інфляційних та 969,53 річних.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Житомирської орендної виробничо-комерційної фірми по ремонту побутової радіоелектронної апаратури "Побут-радіотехніка" (10029, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н., вул. Хлібна, буд. 25, офіс 1, ід. код 03060362)

на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, Шевченківський р-н., бульвар Тараса Шевченка, буд.18, ід. код 21560766) в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (10014, м.Житомир, Богунський р-н., вул. Київська, буд. 20, ід. код 01184114):

- 13329,43грн. основного боргу;

- 1024,19грн. інфляційних;

- 969,53 річних;

- 1609,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 28.01.13

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - до справи;

2 - відповідачу (рек. з пов. про вруч.).