Рішення

від 17.01.2013 по справі 5011-10/15823-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/15823-2012 17.01.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТА»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-СТИЛЬ»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Овдієнко А.М. (представник за довіреністю);

від відповідача: Криворучко С.П. (директор).

В судовому засіданні 17 січня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

07 листопада 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АНТА» (позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву б/н від 07.11.2012р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-СТИЛЬ» (відповідач) заборгованості в сумі 6 675,58 грн. з них основного боргу - 6 335,00 грн. (шість тисяч триста тридцять п'ять гривень), втрат від інфляції - 76,00 грн. (сімдесят шість гривень) та 3% річних - 264,58 грн. (двісті шістдесят чотири гривні 58 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з поставки попередньо оплаченого позивачем товару, внаслідок чого останній звернувся до суду з вимогами стягнути з відповідача грошові кошти пропорційно розміру непоставленого відповідачем товару та штрафні санкції.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 11.12.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2012 року судом, за клопотанням представника позивача, у відповідності до положень ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

11 грудня 2012 року в судовому засіданні, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 17 січня 2012 року, про що сторін було повідомлено під розписку.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2011 року відповідач (надалі - Продавець або Постачальник або Виконавець) виставив позивачу (по тексту - Покупець або Замовник або Отримувач) на оплату товару рахунок-фактуру № 21 від 23.05.2011р., який Покупець в повному обсязі оплатив.

Загальна вартість товару згідно рахунку-фактури № 21 від 23.05.2011р. становить - 6 335,04 грн.

Позивача зазначає, що Продавець оплаченого товару в узгоджений між сторонами в замовленні строк не виготовив, оплачених грошових коштів за товар не повернув, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має повернути Покупцю перераховані ним кошти пропорційно розміру непоставленого товару в сумі 6 335,00 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за неналежне виконання умов замовлення щодо виготовлення товару та за неповернення коштів.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві вказав, що 15.06.2011р. Замовлення було виконано в строк, але отриманий результат позивача не задовольнив і він в усній формі попросив перефарбувати замовлення. Відповідач у відзиві стверджує, що за власний рахунок закупив матеріал і виконав замовлення в третій раз, про що листом 18.12.2012р. повідомив позивача та попросив забрати замовлення зі складу, але у телефонному режимі отримав відповідь, що замовлення позивача більше на цікавить.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як вже було встановлено судом, в травні 2011 року Продавець виставив Покупцю на оплату товару рахунок-фактуру 21 від 23.05.2011р. (копія в справі).

Правовідносини між сторонами щодо поставки-прийняття товару виникли на підставі замовлення № н5 від 19.05.2011р., що свідчить про вчинення між позивачем та відповідачем правочину у сфері купівлі-продажу товарів/надання послуг у спрощеній формі, так як поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що 24.05.2012р. позивач сплатив на користь відповідача 6 335,04 грн., що становить вартість товару згідно рахунку-фактури № 21 від 23.05.2011р. Дана обставина підтверджується платіжним дорученням № 867 та банківською випискою (копії розрахункових документів містяться в справі).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту попередньої оплати товару згідно замовлення № н5 від 19.05.2011р. по рахунку-фактурі № 21 від 23.05.2011р.

Зі змісту замовлення № н5 від 19.05.2011р. слідує, що запланована готовність продукції 13-16.06.2011р. А тому, строк для готовності оплаченої Покупцем продукції для Продавця, в силу умов замовлення, є 13-16.06.2011р.

Доказів виготовлення Продавцем попередньо оплаченої Покупцем продукції в передбачений замовленні строк до суду не представлено.

Лист е-меіл від 18.12.2012р. не свідчить про готовність замовлення станом на 13-16.06.2011р., а вказує на готовність та знаходження замовлення - фасадів № 8255 на складі Продавця з 05.12.2012р. (копія листа в справі).

Частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що внаслідок не виготовлення відповідачем товару у визначені в замовленні строки позивач 20.07.2011р. звернувся до відповідача з листом № 29 в якому вимагав повернути кошти згідно рахунку-фактури № 21 від 23.05.2011р. (копія вимоги міститься в матеріалах справи). У відповідь на вимогу позивача у своєму листі № 1 від 23.08.2011р. відповідач повідомив, що перераховані кошти були потрачені на виготовлення замовлення. Роботи виконані згідно затвердженого замовлення (копія листа міститься в справі).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на викладене, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що будь-яких доказів щодо виготовлення відповідачем замовлення в строк до 13-16.06.2011р. за оплаченими позивачем рахунком-фактурою № 21 від 23.05.2011р. або доказів повернення Продавцем на користь Покупця грошових коштів за не виготовлений вчасно товар, станом на січень 2013 року, до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Покупця про стягнення з Продавця вартості не виготовленої в передбачений в замовленні строк продукції згідно з оплаченим рахунком-фактурою № 21 від 23.05.2011р. в розмірі - 6 335,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3% річних, то суд зазначає, що відповідні вимоги є необґрунтованими з тих підстав, що згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а відтак, оскільки правовідносини у сторін між позивачем, як Покупцем, та відповідачем, як Продавцем щодо виготовлення товару носять в собі саме не грошовий характер, нарахування позивачем 76,00 грн. втрат від інфляції та 264,58 грн. 3% річних за заявлений останнім період прострочення не грошового зобов'язання є недоведеними. Доказів надіслання на адресу відповідача та отримання останнім внаслідок такої вимоги листа № 29 від 20.07.2011р. щодо повернення коштів, з моменту пред'явлення якого боржник у семиденний строк повинен виконати такий обов'язок на користь кредитора, до суду не надано.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 6 335,00 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 527,25 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-СТИЛЬ» (ідентифікаційний код: 32820897, адреса: 03065, м. Київ, просп. Космонавта Комарова, буд. 42), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТА» (ідентифікаційний код: 23511878, адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18А, р/р 26008901309484 AT «ОТП Банк» в м. Києві, МФО 300528), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 6 335,00 грн. (шість тисяч триста тридцять п'ять гривень) та судові витрати - 1 527,25 грн. (одна тисяча п'ятсот двадцять сім гривень 25 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення підписано 24.01.2013р.

Суддя О.В. Котков