Рішення

від 23.01.2013 по справі 13/32/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 січня 2013 р. Справа № 13/32/2012/5003

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П. ,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом : приватного підприємства "Кріптон" (код ЄДРПОУ 31325130, 21029, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122)

до : приватного підприємства "Кремінь" (код ЄДРПОУ 31819325, юр. адреса : 24235, с. Лукашівка, м. Ладижин, вул. Пирогова, 57, Вінницька область; факт. адреса: 23664, с. Заозерне, вул. Мічуріна, 28, Тульчинський район, Вінницька область)

про витребування майна із чужого незаконного володіння

за участю представників сторін:

від позивача : не з'явився

від відповідача : Підлужняк С.О. - за довіреністю, Гуменюк І.Ф. - керівник

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Кріптон" 14.12.2012 року звернулося в господарський суд Вінницької області з позовом до приватного підприємства "Кремінь" про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Ухвалою суду від 17.12.2012 року порушено провадження у справі № 13/32/2012/5003 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 09.01.2013 року, проте в зв'язку з неявкою представника позивача та неподання ним витребуваних доказів, ухвалою суду від 09.01.2013 року судове засідання було відкладено на 23.01.2013 року.

25.12.2012 року від відповідача надійшла заява про надання суду відзиву на позовну заяву, доказів надсилання відзиву позивачу та правоустановчих документів відповідача.

У відзиві на позовну заяву, відповідач не погоджується із позовними вимоги з наступних підстав.

ПП "Кріптон" звернулося до ПП "Кремінь" з проханням про надання охоронних послуг на об'єкті бригади № 8, яка розташована на землях Четвертинівської сільської ради, Тростянецького району, Вінницької області, де ПП "Кріптон" надавало послуги по забудові об'єктів ПАО "Миронівський Хлібопродукт ОП "Птахофабрика "Вінницький Бройлер" і мало свої матеріальні цінності.

З 04.10.2012 року між ПП "Кремінь" та ПП "Кріптон" був підписаний договір. З цього числа ПП "Кремінь" приступило до своїх обов'язків. Службові обов'язки виконувались добросовісно, тому за весь період надання послуг по охороні до ПП "Кремінь" не було пред'явлено жодних зауважень і скарг.

Однак, позивач жодного разу не перерахував кошти на рахунок ПП "Кремінь" за надані послуги по охороні, тому згідно п.7 даного договору за не оплату і затримку платежів, обумовлені у договорі, відповідач з 16 липня 2012 року припинив надавати послуги по охороні ПП "Кріптон" і з того часу залишив даний об'єкт бригаду № 8, яка розташована на землях Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області та перестав нести матеріальну відповідальність за матеріальні та інші цінності позивача.

Позивачем зазначено, що оспорюване майно перебуває у нього на балансі, але жодного документу, на підтвердження цього не було надано. Наприклад: договір купівлі - продажу даного майна, квитанцій (які б підтверджували цінність даного майна), чи будь-який інший документ, який підтверджував те, що дане майно є власністю ПП "Кріптон" і що дане підприємство взагалі має право ним користуватись (наприклад : договір оренди даного майна).

Також позивачем не надано жодного документу, який би підтверджував те, що дане майно перебуває у відповідача. Дане майно не було навіть передано під охорону ПП "Кремінь", оскільки немає акту прийому-передачі даного майна під охорону. А тому немає підстав для того, щоб звинувачувати ПП "Кремінь" у привласнені даного майна, що є наклепом зі сторони ПП "Кріптон".

Окрім того, у відзиві зазначається, оскільки вина ПП "Кремінь" у незаконному заволодінні чужого майна не встановлена, тому дана позовна заява складена лише на власних міркуваннях, а тому відповідач, враховуючи викладені обставини, просить в задоволенні позову відмовити повністю.

На визначену дату 09.01.2013 року з'явилися представники відповідача, які позовні вимоги не визнали повністю з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Позивач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався, витребуваних ухвалою суду доказів не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення вх. № 08-65/696/2013 від 18.01.2013 року.

Відсутність представника позивача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки представника останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши надані докази та матеріали справи, судом встановлено наступне.

За змістом позовної заяви, 04.01.2011 року між приватним підприємством "Кріптон" та приватним підприємством "Кремінь" укладено договір про надання послуг б/н від 04.10.2012 року по охороні матеріальних та інших цінностей, що знаходяться на території ПП "Кріптон", розташованій в уч. № 8 на території Четвертинівської сільської ради, їх транспортуванню, дотриманню контрольно-пропускного режиму, встановленого правилами внутрішнього трудового розпорядку ПП "Кріптон" та забезпечення комерційної безпеки.

Під охороною відповідача перебувало наступне обладнання позивача (додаток 1), яке знаходиться на балансі ПП "Кріптон" : бензогенератор "Еталон"; бетонозмішувач; контейнер 20 т.; САК; бочка пластик (500 л); бочка "молоко" на колесах (1000 л).

Згідно довідок позивача № 131від 23.10.2012 року та № 132 від 24.10.2012 року вартість обладнання, що знаходиться під охороною ПП "Кремінь" за адресою : с. Четвертинівка, Тростянецький район, слідуюча : бензогенератор "Еталон" - 5000,00 грн., бетонозмішувач - 2700,00 грн., контейнер 20 т. - 32000,00 грн., САК - 35400,00 грн., бочка пластик (500 л) - 1900,00 грн., бочка "молоко" на колесах (1000 л) - 11320,00 грн..

16.07.2012 року відповідач звернувся до позивача із попередженням № 23, в якому повідомляється, що згідно договору від 04.10.2011 року заборгованість ПП "Кріптон" перед ПП "Кремінь" становить 79 844,00 грн.. При цьому відповідач вказує, що з 16.07.2012 року припиняє надавати послуги по охороні і не несе матеріальної відповідальності за матеріальні та інші цінності позивача.

25.10.2012 року позивач направив відповідачу претензію № 134 в якій зазначається, що станом на 24.10.2012 року ПП "Кремінь" не повернуло ПП "Кріптон" обладнання, яке знаходилось під охороною відповідача. Тому позивач просить на підставі договору б/н від 04.10.2012 року та ст.ст. 6, 7 ГПК України, повернути або надати можливість і доступ ПП "Кріптон" самостійно забрати обладнання, що знаходилось під охороною ПП "Кремінь" в уч. № 8 на території Четвертинівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області.

Окрім того, позивач вказує, що у разі не виконання вимоги у претензії, ПП "Кріптон" буде змушений звертатися до відповідних правоохоронних та судових органів із заявою по факту незаконного заволодіння ПП "Кремінь" обладнанням позивача.

Направлення вказаної вище претензії підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та описом вкладення із відбитком календарного штемпеля від 30.10.2012 року.

Відповіді на дану претензію відповідачем не надано.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав і обов'язків.

Як вбачається із позову, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо надання послуг охорони та їх оплати.

Згідно ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Абзац 4 п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, визначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову в даній справі є витребування у відповідача належне позивачу обладнання, а саме : бензогенератор "Еталон" - 5000,00 грн., бетонозмішувач - 2700,00 грн., контейнер 20 т. - 32000,00 грн., САК - 35400,00 грн., бочка пластик (500 л) - 1900,00 грн., бочка "молоко" на колесах (1000 л) - 11320,00 грн., що знаходились від охороною ПП "Кремінь" в уч. № 8 на території Четвертинівської с/ради Тростянецького району Вінницької області.

Підставами позову позивач зазначив обставини, відповідно до яких відповідач не повернув належне позивачу майно, що знаходилось під охороною ПП "Кремінь".

В силу п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Наприклад, чинним законодавством, що регулює відносини за договором перевезення вантажу, встановлено перелік документів-доказів, які є підставою для покладення на перевізника відповідальності за втрату, псування, пошкодження або недостачу вантажу. Отже, ніякі інші документи не можуть підтверджувати обставини, що є підставою для покладення на перевізника відповідальності за незбереження вантажу. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Предметом доказування в даній справі, враховуючи зміст позовних вимог, є встановлення наявності або відсутності факту знаходження у відповідача майна, яке перебуває у незаконному володінні.

Приписами ч.1, ч.2 ст. 190 ЦК України визначено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ч. 2 ст. 325 ЦК України, фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Частина 1 ст. 328 ЦК України визначає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

В силу ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У позовній заяві, стверджується, що відповідач надавав послуги позивачу по охороні майна згідно договору б/н від 04.10.2012 року, яке знаходиться на балансі ПП "Кріптон", а саме: бензогенератор "Еталон"; бетонозмішувач; контейнер 20 т.; САК; бочка пластик (500 л); бочка "молоко" на колесах (1000 л).

Водночас, у відзиві на позовну заяву, відповідач підтвердив, що з 04.10.2012 року між ПП "Кріптон" та ПП "Кремінь" був підписаний договір щодо надання послуг охорони. В подальшому відповідач 16.07.2012 року попередив позивача, що припиняє надавати послуги по охороні і нести матеріальну відповідальність за матеріальні та інші цінності позивача.

Крім того, позивач звернувся із претензією № 134 від 25.10.2012 року до відповідача щодо повернення обладнання, що знаходилось під охороною ПП "Кремінь", однак відповіді на претензію останнім не надано.

В підтвердження обґрунтування позовних вимог, позивачем до позову надано копію попередження № 23 від 16.07.2012 року, довідки про вартість обладнання № 131 від 23.10.2012 року та № 132 від 24.10.2012 року, претензію № 134 від 25.10.2012 року.

До того ж, ухвалами суду від 17.12.2012 року та від 09.01.2013 року витребовувались у позивача оригінали документів копії яких додані до позовної заяви, для огляду в судовому засіданні; докази в підтвердження того, що майно, вказане у позовних вимогах належить позивачу; докази про те, що витребуване майно знаходиться у відповідача; договір від 04.10.2011 року про надання послуг по охороні з усіма додатками, який укладений між позивачем та відповідачем; витяги з ЄДРПОУ на позивача і відповідача станом на час розгляду справи; всі інші наявні документи в обґрунтування позовних вимог.

Однак, позивачем вимоги вказаних ухвал не виконано та не надано суду доказів, які стверджували б обставини викладені у позовній заяві, зокрема, щодо перебування оспорюваного майна на балансі позивача, щодо права власності на дане майно та його знаходження у відповідача.

З урахуванням викладеного, встановлених обставин справи та наданих сторонами доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про витребування у відповідача обладнання належне позивачу з наведених у позовній заяві підстав задоволенню не підлягають, в зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Судові витрати з розгляду даної справи відповідно до положень ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.4-3, 4-5, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Відмовити повністю в задоволенні позову приватного підприємства "Кріптон" до приватного підприємства "Кремінь" про витребування у відповідача належне позивачу обладнання, а саме : бензогенератор "Еталон" - 5000,00 грн.; бетонозмішувач - 2700,00 грн.; контейнер 20 т. - 32000,00 грн.; САК - 35400,00 грн.; бочка пластик (500 л) - 1900,00 грн., бочка "молоко" на колесах (1000 л) - 11320,00 грн., що знаходились від охороною ПП "Кремінь" в уч. № 8 на території Четвертинівської с/ради Тростянецького району Вінницької області.

2. Копію рішення направити позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Повне рішення складено 28 січня 2013 р.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (21029, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122)