Рішення

від 17.01.2013 по справі 25/128-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2013 р. Справа № 25/128-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОНІКОЛЬ-ЦЕНТР",

01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького/Драгоманова, 10/10, кім. 60-61

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБЛОКБУД",

07100, Київська область, м. Славутич, Бєлгородський квартал, 8, кв. 74

про стягнення 8 641,16 грн.

за участю представників:

позивача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю " ТехноНІКОЛЬ-Центр" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБЛОКБУД" (далі - відповідач) про стягнення 8 641,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.11.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.11.2012.

У судове засідання 27.11.2012 представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду від 09.11.2012 не виконали, розгляд справи відкладено на 11.12.2012.

У судове засідання 11.12.2012 представники сторін не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, вимоги ухвал суду від 09.11.2012 та від 27.11.2012 не виконали, розгляд справи відкладено на 25.12.2012.

У судове засідання 25.12.2012 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 09.11.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 17.01.2013 та зобов'язано позивача подати документи, витребувані ухвалою суду від 09.11.2012.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.12.2012 на підставі частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 774 від 17.01.2013) позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з частковою сплатою відповідачем основного боргу в розмірі 2 000,00 грн.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову - 6 641,16 грн., виходячи з якої і буде вирішуватися спір.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням пункту 6. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008року".

У судове засідання 17.01.2013 представники сторін не з'явились, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач відзив на позов не подав, у судові засідання представника не направив, про причини суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судових засідань судом повідомлений належним чином, рекомендованими листами з повідомленням на адресу, що вказана у позовній заяві та яка являється місцезнаходженням відповідача відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 12.11.2012 № 15093995.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю " ТехноНІКОЛЬ-Центр" (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБЛОКБУД" (далі - відповідач, покупець) у березні 2008 року укладено договір (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник, на підставі заявки покупця, зобов'язується передати у власність покупця матеріали будівельного призначення, а саме: матеріали асортимент, кількість та ціна яких визначена в рахунках-фактурах та/або специфікаціях до Договору, що надані постачальником та являють собою невід'ємну частину Договору (ділі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах Договору (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.5 Договору покупець оплачує кожну поставлену партію товару не пізніше 14 календарних днів з дати поставки, якщо інше не узгоджено між сторонами в специфікаціях до Договору. При здійсненні платежу, покупець у графі "призначення платежу" платіжного документа, повинен посилатися на номер рахунку-фактури, на підставі якого здійснюється платіж.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012, але, у будь-якому випадку, вважається дійсним до повного виконання сторонами зобов'язань за ним.

На виконання умов Договору, позивач за видатковою накладною від 31.07.2012 №ЧН0000711 на суму 16 643,97 грн., що підписана у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, поставив відповідачу товар, а останній, за довіреністю від 31.07.2012 №203, яка підписана керівником відповідача та скріплена відбитком його печатки, вказаний товар отримав. До матеріалів справи долучені копії зазначеної накладної та довіреності.

Як зазначається позивачем, відповідач частково оплатив отриманий товар, на загальну суму 11 314,97 грн., на підтвердження чого позивачем надано банківську довідку від 15.01.2013 № 122/100-2, що засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки (оригінал в матеріалах справи).

Таким чином, за твердженням позивача, станом на день винесення рішення за відповідачем перед позивачем існує заборгованість за Договором на суму 6 641,16 грн., стягнення якої і є предметом позову.

Натомість, з огляду на подану банківську довідку та матеріали справи, судом встановлено, що перерахування відповідачем на рахунок позивача коштів у розмірі 1 312,17 грн. з призначенням платежу «за утеплювач, згідно рахунку №ЧН000000923 від 02.08.2012» та коштів у розмірі 8 002,80 грн. з призначенням платежу «за мінеральну вату, згідно рахунку №ЧН00001324 від 10.09.2012» не стосуються спірної видаткової накладної від 31.07.2012 №ЧН0000711, так як підставою платежу за нею є рахунок-фактура від 24.07.2012 №ЧН00000826 (оригінал в матеріалах справи).

Відтак, згідно вищевказаної банківської довідки, за рахунком-фактурою від 24.07.2012 №ЧН00000826, що зазначений у спірній видатковій накладній від 31.07.2012 №ЧН0000711 відповідачем перераховано на рахунок позивача кошти у розмірі 2 000,00 грн., з призначенням платежу «за будівельні матеріали, згідно рахунку від 24.07.2012 №ЧН00000826».

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заборгованості у розмірі 14 643,97 грн. за поставку товару, що здійснена на умовах Договору за видатковою накладною від 31.07.2012 №ЧН0000711, зважаючи на те, що відповідно до пункту 3.5 Договору при здійсненні платежу, покупець у графі "призначення платежу" платіжного документа, повинен посилатися на номер рахунку-фактури, на підставі якого здійснюється платіж.

Проте, позивачем заявляється до стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 6 641,16 грн.

Відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи, що позивач з відповідним клопотанням до суду не звертався, у суду відсутні правові підстави для виходу за межі позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з пунктом 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, досліджені судом, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 6 641,16 грн. заборгованості за поставлений товар є доведеною, обґрунтованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

Крім того, судом враховано, що згідно статті 4 Закону України „Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1 статті 22 Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" станом на 01.01.2012 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 073,00 грн.

Згідно підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Таким чином, мінімальний розмір судового збору за розгляд позовних заяв майнового характеру в господарському суді, поданих у 2012 році становить 1 609,50 грн.

Оскільки позивачем пред'явлено позовні вимоги в загальному розмірі 8 641,16 грн., то судовий збір мав бути сплачений ним у розмірі 1 609,50 грн. Проте, з наявного в матеріалах справи оригіналу платіжного доручення від 17.10.2012 №11963 вбачається, що судовий збір сплачено у загальному розмірі 1 653,00 грн., тобто, більшому, ніж передбачено законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1, частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (у розмірі переплаченої суми).

Відповідно до пункту 4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1625/20114 питання повернення сплаченого судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову згідно платіжного доручення від 17.10.2012 №11963 підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України у розмірі 43,50 грн., а решта сплаченого позивачем судового збору у розмірі 1 609,50 грн. відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСБЛОКБУД" (07100, Київська область, м. Славутич, Бєлгородський квартал, 8, кв. 74, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37361918) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОНІКОЛЬ-ЦЕНТР" (01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького/Драгоманова, 10/10, кім. 60-61, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32046030) 6 641 (шість тисяч шістсот сорок одна) грн. 16 коп. основної заборгованості та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути на користь "ТЕХНОНІКОЛЬ-ЦЕНТР" (01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького/Драгоманова, 10/10, кім. 60-61, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32046030) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 43 (сорок три) грн. 50 коп., що зайво сплачений за платіжним дорученням від 17.10.2012 №11963.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 22.01.2013.

Суддя С.О. Саванчук