Рішення

від 17.01.2013 по справі 5015/5156/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.13 Справа № 5015/5156/12

За позовом: прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави, уповноважений орган - Львівська міська рада, в особі Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго", м. Львів

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу "Мирний", м. Львів

про стягнення 30 987 грн. 74 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

при секретарі Залицайло М.С.

Представники:

від прокуратури: не з'явився;

від позивача: Мочурад М.Б, представник (довіреність №10-03 від 02.01.2013 р.);

від відповідача: не з'явився

Прокурор Залізничного району м. Львова в інтересах держави, уповноважений орган - Львівська міська рада, в особі Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго", м. Львів звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Мирний", м. Львів про 30 987 грн. 74 коп.

В судових засіданнях прокурор, представник позивача позов підтримали, просили задоволити. З приводу заявленого позову пояснили, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді, на виконання умов якого відповідачу надано відповідні послуги. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості теплової енергії в гарячій воді виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становить 30 987 грн. 74 коп. Таким чином, просили суд стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 30 987 грн. 74 коп.

В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог в частині стягнення 3898 грн. 00 коп. заперечив, оскільки послуги на цю суму позивачем не були надані внаслідок низької температури в квартирах та від'єднанні частини кінцевих споживачів від централізованого теплопостачання. Решту суми заборгованості просив розстрочити рівними щомісячними платежами до червня 2013 р.

Прокурору, представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 17.01.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 22.01.2013 р.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

1 жовтня 2003р. між ЛКМ "Залізничнетеплоенерго" (енергопостачальна організація) та ЖБК "Мирний" (покупець) було укладено договір №77 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

За цим договором енергопостачальна організація (позивач) брала на себе зобов'язання постачати покупцеві (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а покупець зобов'язувався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Додатком №1 до даного договору встановлено обсяги постачання теплової енергії. Відповідно до цього додатку, позивач постачає теплову енергію до об'єкта відповідача: житловий будинок по вул. Каховська, 17, м. Львів.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач забезпечив об'єкт відповідача з 01.10.2011 р. по 31.10.2012 р. тепловою енергією в гарячій воді на загальну суму 88 608 грн. 66 коп., що підтверджується актами реалізації теплової енергії.

Пунктом 6.3. договору №77 передбачено, що покупець (відповідач) до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації (позивачу) вартість фактично спожитої теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін та прокурора, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за отриману теплову енергію виконав частково, на дату розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 30 987 грн. 74 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Судом доводи відповідача не беруться до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3.2.5. договору покупець теплової енергії зобов'язувався повідомляти енергопостачальну організацію про зміну користувачів приміщень та теплових мереж споживача (субспоживачів) не пізніше 5 днів з моменту настання змін.

Проте, всупереч вимогам даного пункту договору відповідач не надав письмових доказів повідомлення позивача про зміни в обсязі теплопостачання.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

Однак, відповідачем не долучено належним чином оформлених актів-претензій, які б встановлювали факт порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині температурних режимів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 30 987 грн. 74 коп. основного боргу.

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Отже, господарський суд не зобов'язаний задовольняти заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Виходячи із наведеного, законодавець, у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України суд повинен встановлювати матеріальні інтереси обох сторін.

Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому.

Заборгованість за договором про постачання теплової енергії виникла з вини відповідача, несплата даної заборгованості протягом тривалого часу порушує матеріальні інтереси позивача - ЖБК "Мирний" та може призвести до негативних наслідків для нього.

Представником відповідача не обґрунтовано винятковості обставин, що ускладнюють виконання рішення суду у справі №5015/5156/12 чи роблять таке виконання неможливим, не подано належних та допустимих доказів, які б могли бути підставою для відстрочки виконання рішення суду, клопотань про витребування відповідних доказів позивачем не подавалося.

Таким чином, доводи, викладені в клопотанні про розстрочку виконання рішення суду є необґрунтованими та безпідставними, а тому клопотання про розстрочку виконання рішення суду не підлягає до задоволення.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Мирний", м. Львів, вул. Каховська, 17 (ідентифікаційний код 20849022) на користь Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго", м. Львів вул. С.Петлюри, 4а (ідентифікаційний код 20784943) 30 987 грн. 74 коп. основного боргу.

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Мирний", м. Львів, вул. Каховська, 17 (ідентифікаційний код 20849022) в користь державного бюджету 1609 грн. 50 коп. судового збору.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.