Рішення

від 21.01.2013 по справі 5011-27/18272-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/18272-2012 21.01.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Політехресурс» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Агропромсервіс» простягнення 13 134,00 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Кривошеєва Л.В. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Політехресурс» (надалі - ТОВ «Політехресурс») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромсервіс» (надалі - ТОВ «Агропромсервіс») про стягнення 13 134,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №52 від 20.07.2011 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 11 940,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 194,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 21.01.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №22337991 та №22338009.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 30-А, кв. 206, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які містяться на веб-сайті Єдиного державного реєстру http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html , технічним адміністратором якого є Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр», доступ до якої впроваджено відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 2009/5 від 19.08.2011 р. та вказано в позові.

Крім того, ухвалу суду про порушення провадження у справі було відправлено на адресу відповідача: 02068, м. Київ, вул. А.Ахматової, 47, оф. 1.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2011 р. між ТОВ «Політехресурс» (постачальник) та ТОВ «Агропромсервіс» (покупець) укладено договір №52 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1 Договору на умовах цього договору постачальник зобов'язується відвантажити товар (сіль поварену харчову «Екстра» ГОСТ 13830-97, кам'яну 3 помолу ГОСТ 51574-200) зі складу за адресою: м. Київ, просп. Визволителів, 7, або доставити товар на склад покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно сплачувати його вартість.

Згідно з п. 2.1 Договору ціна на товар формується в українській національній валюті, включаючи ПДВ, та містить у собі вартість пакування, вказується в товарних накладних.

Пунктом 2.3 Договору покупець зобов'язується зробити оплату за товар на протязі 5 банківських днів з дати отримання товару. Датою отримання вважається дата, вказана у видатковій накладній.

На виконання умов Договору позивачем у період з 25.06.2012 р. по 26.07.2012 р. поставлена, а відповідачем прийнята продукція на загальну суму 27 190,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000410 від 25.06.2012 р., №РН-0000434 від 04.07.2012 р. та №РН-0000482 від 26.07.2012 р.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач частково розрахувався за поставлений товар, перерахувавши на рахунок відповідача 15 250,00 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 11 940,00 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується передача відповідачу товару за видатковими накладними згідно Договору на загальну суму 27 190,00 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 2.3 Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар на протязі 5 банківських днів з дати отримання товару.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач частково розрахувався за поставлений товар, перерахувавши на рахунок відповідача 15 250,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 11 940,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «Агропромсервіс» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Політехресурс» про стягнення з ТОВ «Агропромсервіс» заборгованості у розмірі 11 940,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі

1 194,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 03.07.2012 р. по 20.11.2012 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2 Договору сторонами погоджено, що за затримку оплати товару згідно п. 2.3 покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми платежу за кожен день затримки оплати, але не більше 10% цієї суми.

За перерахунком суду розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання у визначений позивачем період, становить 582,97 грн. В іншій частині (611,03 грн.) пеня обрахована невірно.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Агропромсервіс» на користь ТОВ «Політехресурс» заборгованості у розмірі 11 940,00 грн. та пені у розмірі 582,97 грн.

В іншій частині (пеня у розмірі 611,03 грн.) в задоволенні позову необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Політехресурс» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромсервіс» (02152, м. Київ, вул. Березняківська, 30-А, кв. 206; ідентифікаційний код 31307965) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Політехресурс» (03124, м. Київ, пров. Радищева, 2; ідентифікаційний код 30931815) заборгованість у розмірі 11 940 (одинадцять тисяч дев'ятсот сорок) грн. 00 коп., пеню у розмірі 582 (п'ятсот вісімдесят дві) грн. 97 коп. та судовий збір у розмірі 1 534 (одна тисяча п'ятсот тридцять чотири) грн. 62 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.01.2013 р.

Суддя В.П. Босий