Рішення

від 23.01.2013 по справі 5011-27/19146-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/19146-2012 23.01.13

За позовомДержавного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Пілігрім Медіа» простягнення 15 166,93 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача: Лошаков Д.С. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» (надалі - «Підприємство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пілігрім Медіа» (надалі - «Товариство») про стягнення 15 166,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договорів №273 від 30.12.2011 р. та №324 від 10.05.2012 р. позивач надав послуги, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 15 166,93 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.12.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 23.01.2013 р.

В судове засідання позивач з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав документи, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, 28/2, н.п. №43, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15649691 від 21.01.2013 р. та матеріалами справи.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2011 р. між Підприємством (виконавець) та Товариством (замовник) було укладено договір №273 (надалі - «Договір 1»).

Відповідно до п. 1.1 Договору 1 виконавець надає замовнику послуги з комплексного обслуговування по підготовці та зйомці художнього фільму «Максимілян Волошин» з 16.01.2012 р.

Згідно з п. 2.2.1 Договору 1 замовник зобов'язується проводити своєчасну оплату послуг на поточний рахунок виконавця в повному розмірі, згідно актів виконаних робіт та виставлених рахунків, у термін не пізніше 3-х банківських днів.

Пунктом 3.1 Договору 1 вартість робіт (послуг) визначається у додатках до договору, які є невід'ємною частиною цього договору та фіксується у рахунках, що виставляються.

Відповідно до п. 7.1 Договору 1 він набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє по 31.03.2012 р. Договір вважається продовженим на той самий строк, якщо за 20 днів до закінчення терміну дії договору виконавець письмово не попередить замовника по припинення його дії.

10.05.2012 р. між Підприємством (виконавець) та Товариством (замовник) було укладено договір №324 (надалі - «Договір 2»), відповідно до п. 1.1 якого виконавець надає замовнику послуги з комплексного обслуговування по підготовці освітнього проекту, а саме в творчу майстерню Р.Г.Віктюка з 01.05.2012 р.

Як вбачається із матеріалів справи, умови Договору 2 в частині прав та обов'язків сторін є тотожними умовам Договору 1.

На виконання умов Договорів у період з березня по червень 2012 року позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 19 499,56 грн., що підтверджується виставленими рахунками-фактурами та актами здачі-прийняття робіт за вказаний період.

Відповідачем частково сплачено вартість наданих послуг на загальну суму 4 332,63 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 15 166,03 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи вбачається, що у період з березня по червень 2012 року позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату наданих послуг згідно умов Договорів у розмірі 19 499,56 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2.2.1 Договорів замовник зобов'язується проводити своєчасну оплату послуг на поточний рахунок виконавця в повному розмірі, згідно актів виконаних робіт та виставлених рахунків, у термін не пізніше 3-х банківських днів.

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.2.1 Договорів грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами актів виконаних робіт.

Суд відзначає, що надані позивачем акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №КД-014413 від 31.05.2012 р. та №КД-014586 від 29.06.2012 р. на загальну суму 144,35 грн. не містять підпису повноважного представника відповідача, а відтак не можуть бути належними доказами надання послуг згідно умов Договорів.

Із матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що відповідачем частково сплачено вартість наданих послуг на загальну суму 4 332,63 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 15 022,58 грн. (19 499,56 грн. - 144,35 грн. - 4 332,63 грн.), а з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 2.2.1 Договорів, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 15 022,58 грн. за надані на підставі Договорів послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 15 022,58 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

В іншій частині (заборгованість у розмірі 144,35 грн.) необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пілігрім Медіа» (01021, м. Київ, вул. М.Грушевського, 28/2, н.п. №43; ідентифікаційний код 33402714) на користь Державного підприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» (03057, м. Київ, просп. Перемоги, 44; ідентифікаційний код 02404380) заборгованість у розмірі 15 022 (п'ятнадцять тисяч двадцять дві) грн. 58 коп. та судовий збір у розмірі 1 594 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 18 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.01.2013 р.

Суддя В.П. Босий