Постанова

від 24.01.2013 по справі 2а-12673/12/0170/9

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2013 р. (10:34) Справа №2а-12673/12/0170/9

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., при секретарі Сироватському М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом

Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби

до Товариства з обмеженої відповідальністю "Терминал"

про накладення арешту на кошти, що знаходиться в банку

Представники сторін:

представник позивача, Бабаян А.Ю., довіреність № 134/10/10-00 від 02.03.12р.;

представник відповідача - не з'явився.

До Окружного адміністративного суду АР Крим звернулась з позовом Державна податкова інспекція у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терминал" про накладання арешту на розрахункові рахунки ТОВ "Терминал" №26009301330612 у філії «Кримське центральне відділення ПАТ ПІБ» м. Сімферополь, МФО 324430.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує свій обов'язок по своєчасній сплаті податків та зборів, не сплачує податковий борг. Податковим органом здійснено заходів щодо розшуку майна підприємства однак, майно за позивачем не зареєстровано. Посилаючись на положення ст. 20 Податкового кодексу України позивач просить накласти арешт на рахунки у банках відповідача, оскільки відповідач має податковий борг та в нього відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим розглядати справу за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Терминал" є юридичною особою, зареєстрованою 10.07.1995 року виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Терминал" взято на податковий облік в ДПІ в м. Керчі АР Крим 10.07.1995р., а тому згідно із законодавством України, ТОВ "Терминал" зобов'язано сплачувати податки до Державного бюджету України, подавати встановлену законом звітність.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, що посадовими особами ДПІ в м. Керчі АР Крим проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ "Терминал" з питань неподання податкової декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки) за 2012 рік і несвоєчасної сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з орендної плати за землю за лютий-липень 2010р. та складено акт №44/1501/23204751 від 20.03.2012 року, згідно з яким встановлено порушення, відповідальність за які передбачена п.120.1ст.120 та п.126.1ст.126 розділу ІІ ПКУ .

На підставі вищенаведеного акту перевірки, за неподання податкової звітності позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.03.2012 року № 0000641501, згідно з яким на відповідача накладено штрафні санкції в розмірі 1020,00 гривень. Також, за затримку більш ніж 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000631501 від 27.03.2012 року, згідно з яким на відповідача накладено штрафні санкції в розмірі 19420,28 гривень.

Вищенаведені податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу поштою із супровідним листом, та отримані 31.03.2012р. про ще свідчить підпис на поштовому повідомлені.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

На час розгляду справи заборгованість за вищенаведеними податковими повідомленнями - рішеннями складає 20440,28 грн.

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів того, що вищенаведені податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог діючого законодавства, доказів їх оскарження або сплати.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129 1 ст. 129 Податкового Кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання, на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків -від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Судом з'ясовано, що у зв'язку із несвоєчасною сплатою податкового зобов'язання позивачем було нараховано пеню в розмірі 4057,02грн., про що свідчить витяг з карти особового рахунку відповідача та довідка ДПІ у м. Керчі АРК від 10.10.12р.

За правилами п. 59.1. статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом з'ясовано, що позивачем відповідачу було вручено першу податкову вимогу від 04.11.2009 р. №1/331 на суму 12282,30грн.(а.с.25).

Також судом з'ясовано, що позивачем на адресу відповідача було надіслано другу податкову вимогу від 04.12.2009 р. №2/358 на суму 30072,57грн., яка отримана відповідачем 08.12.09р. (а.с.25).

Відповідно до п. 59.5. статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 12.04.12р. №1044/11/13-12, ні ПК України, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року N 1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу. Якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги.

Судом з'ясовано, що 17.10.12р. на адресу відповідача надіслано вимогу про сплату боргу на суму 24497,30грн., яка отримана відповідачем 18.10.12р. (а.с.26-27).

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати заборгованості в розмірі 24497,30грн.

Судом також з'ясовано, що позивачем були здійснені заходи щодо встановлення наявності майна "Терминал" з метою погашення податкового боргу, що підтверджується:

- листом відділу держкомзему у м. Керчі АР Крим від 23.11.2012р. № 1261/01-9 на запит №15126/10/19-0 від 20.11.2012р.;

- листом ВРЕР ДАІ по обслуговуванню м. Керчі та Ленінського району;

- листом КРП "Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії" від 05.12.12р. № 5387.

Крім того, судом встановлено відсутність також рухомого майна у Товариства з обмеженою відповідальністю "Терминал" для погашення податкового боргу, про що свідчить акт опису активів від 06.09.2009року.

У зв'язку із несплатою податкового боргу та відсутністю майна позивач звернувся до суду із позовом щодо накладення арешту на кошти відповідача відповідно до вимог ст.20 ПК України.

Згідно із п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України податкові органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Як слідує з наведеної норми, право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти, виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про банки та банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Національним банком України постановою Правління від 21 січня 2004 року №22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, згідно із пунктом 10.1. якої обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком/ами за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків (п. 10.2 Інструкції ).

Пунктом 10.3. Інструкції встановлюється, арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Відповідно до викладеного, арешт на рахунки клієнта у банку може бути накладений рішенням суду на всі кошти, що знаходяться на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення або із зазначенням конкретної суми. В разі не визначення у рішенні суду конкретного номеру рахунку, але з визначення суми, арешт накладається в залежності від наявної суми на кошти, що знаходяться на всіх рахунках клієнта банку або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Позивач просить накласти арешт на рахунки відповідача: №26009301330612 у філії «Кримське центральне відділення ПАТ ПІБ» м. Сімферополь, МФО 324430 на всі кошти без зазначення конкретної суми.

Враховуючи те, що податковим органом безрезультатно вчинено всіх можливих заходів для стягнення податкової заборгованості з відповідача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку зі складністю справи судом 24 січня 2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 28 січня 2013 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженої відповідальністю "Терминал" (ЄДРПОУ 23204751, юридична адреса: 98300, АР Крим, м. Керч, вул. Леніна, буд. 5, кв.4), що знаходяться на рахунку №26009301330612 у філії «Кримське центральне відділення ПАТ ПІБ» м. Сімферополь, МФО 324430.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.