Постанова

від 09.01.2013 по справі 2а-4717/12/0170/5

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 січня 2013 р. о 14 годині 29 хвилин Справа №2а-4717/12/0170/5

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Сидоренко Д.В., при секретарі Леоновій В.В., розглянувши за участю:

представника позивача - Золотухіна Ю.П., дов. від 07.09.2011р.,

представника відповідача - Омельчук О.А., головний державний податковий інспектор, дов.№01 від 02.01.2013р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Сонячна Долина»,

до відповідача Державної податкової інспекції у Чорноморському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби України,

про скасування рішень.

Обставини справи: ТОВ «Пансіонат «Сонячна Долина» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0000052301 від 17.04.2012р., яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі за основним платежем 284333,34 грн. та штрафними санкціями 142166,67 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом безпідставно зроблено висновок про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Східно-будівельна компанія», оскільки вказаний правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що підтверджується відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Крім того, чинне законодавство не ставить у залежність право платника податку на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету.

Представник позивача, присутній в судовому засіданні, на задоволенні адміністративного позову наполягав у повному обсязі.

Відповідач письмових заперечень на адміністративний позов не надав. У поясненнях представник відповідача посилався на правомірність висновків акту перевірки щодо завищення податкового кредиту на загальну суму 284333,34 грн. по факту взаємовідносин з ТОВ «Східно-будівельна компанія», оскільки позивач не отримував товар (роботи, послуги) від контрагента внаслідок неможливості останнім фактичного здійснення господарської діяльності.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надані додаткові пояснення щодо дійсності правочину (т.1 а.с. 124-12, т.2 а.с.).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції на момент виникнення спірних відносин) основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Аналогічні положення визначені підпунктом 41.1.1 п.41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, відповідно до якого органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у Чорноморському районі АР Крим ДПС в період з 27.03.2012 року по 02.04.2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Пансіонат «Сонячна Долина» з питань відносин з ТОВ «Східно-будівельна компанія» (ЄДРПОУ 33846539) за період з 01.05.2009 року по 30.06.2009 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт №4/23-01/31833727 від 09.04.2012 року (т.І, а.с. 16-29), в якому зафіксовано порушення п.п.7.4.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», завищення податкового кредиту на загальну суму 284333,34 грн., у т.ч. за травень 2009р. у сумі 198333,34 грн. та червень 2009р. у сумі 86000,00 грн., у результаті включення до складу податкового кредиту в Декларації про ПДВ з витрат, підтверджених документами ТОВ «Пансіонат «Сонячна долина» постачальником вказаним вище, який не виконує свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках коли операції здійснюються постачальником через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Висновки перевірки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства обґрунтовані наступним.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту з ТОВ «Східно-будівельна компанія» за період з 01.05.2009р. по 30.06.2009р. встановлено його завищення усього на суму 284334,00 грн.

Згідно наданих до перевірки документів, у періоді, який перевірявся, встановлені відносини платника податків з ТОВ «Східно-будівельна компанія», були надані ремонтно-будівельні роботи, відповідно до чого були виписані податкові накладні (перелік яких наведено у таблиці на п'ятій сторонці акту перевірки).

ТОВ «Східно-будівельна компанія» має стан 21 (Ліквідаційна процедура за рішенням (постановою) суду (постанова Луганського Окружного адміністративного суду №2а-24177/09/1 від 13.08.2009р.), підприємство не знаходиться за юридичною адресою, відповідно до довідки №7024 від 10.06.2009р.,

Відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності та інших документів наданих для перевірки, встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення постачальниками ТОВ «Пансіонат «Сонячна Долина» транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема,у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Враховуючи вищенаведене, податковим органом зроблено висновок про те, що ТОВ «Пансіонат «Сонячна Долина» неправомірно сформований від ТОВ «Східно-будівельна компанія» податковий кредит у травні та червні 2009р. у сумі 284333,34 грн.

На підставі акту №4/23-01/31833727 від 09.04.2012 року, враховуючи виявлені під час перевірки позивача порушення, податковим органом 17.04.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000052301 (т.І, а.с.14), в якому визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 426500,01 грн., у тому числі 384333,34 грн. за основним платежем та 142166,67 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення №0000052301 від 17.04.2012 року протиправним, позивачем було його оскаржено до адміністративного суду.

Під час розгляду справи судом перевірено правомірність прийнятого відповідачем - суб'єктом владних повноважень рішення і встановлено наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі-Закон №168, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 передбачалося, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Однак, суд зазначає, що наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності. При цьому, наявність цивільно-правового договору не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської операції, а також свідченням реальності здійсненого правочину.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з ч.2 ст.3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.ч.1-2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»).

Судом перевірено наявність у позивача необхідних документів, що підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Східно-будівельна компанія».

Згідно відомостей викладених у другому розділі «Загальні положення» акту перевірки, позивач у період, що перевірявся, здійснював види діяльності - 55.23.2 надання місця для короткотермінового проживання в інших приміщеннях.

Як свідчать матеріали справи, в рамках господарської діяльності позивачем ЗАТ «Санаторій «Сонячна долина» (замовник) та ТОВ «Східно-будівельна компанія» (підрядник) 08.04.2009р. укладено договір підряду (т.І, а.с. 31-37). Відповідно до умов вказаного договору підрядник зобов'язується на власний ризик, власними силами та коштами, виконати будівельні роботи вказані в п.1.2 договору, згідно кошторисної документації, а замовник зобов'язується прийняти закінчені роботи та сплатити їх вартість в порядку та на умовах договору.

Відповідно до п.1.2 та 2.1. вищезазначеного договору об'єктом виконання робіт є роботи:

-з будівництву каркасних дерев'яних будинків - 22 шт.;

-укладання тротуарної плитки;

-благоустрій території, за адресою: Чорноморський район, с. Оленівка,

-вул. Єлисєєва, 25, 19, 12-14,

вартість робіт за договором визначена кошторисом та складає 1421666,67 грн., ПДВ 284333,34 грн., всього 1706000,00 грн.

Судом перевірено висновки щодо нікчемності правочину, укладеного між позивачем та його контрагентом, і встановлено наступне.

Згідно із ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

ТОВ «Східно-будівельна компанія» отримано ліцензію на здійснення господарської діяльності - будівельні роботи від 10.03.2006 року, яка дійсна до 10.03.2011 року (т.І, а.с. 100-101).

Таким чином, ТОВ «Східно-будівельна компанія» є суб'єктом господарювання, юридичною особою з відповідними правами та обов'язками, встановленими нормами законодавства, у тому числі щодо права укладати від свого імені правочини.

Як свідчать матеріали справи, за наслідками виконання умов договору складені наступні акти прийомки виконаних робіт:

-№1 за червень 2009р. на загальну суму 949779,20 грн., в т.ч. ПДВ 158296,53 грн., будівництво однокімнатних будинків (містечко №3) (т.І а.с. 38-39);

-№2 за червень 2009р. на загальну суму 419931,60 грн., в т.ч. ПДВ 69988,60 грн., укладка тротуарної плитки за адресою: вул. Єлисєєва, 25, (т.І а.с. 41-42);

-№3 за червень 2009р. на загальну суму 20071,20 грн., в т.ч. ПДВ 3345,20 грн., укладка тротуарної плитки за адресою: вул. Єлисєєва, 19, (т.І а.с. 44);

-№4 за червень 2009р. на загальну суму 48435,60 грн., в т.ч. ПДВ 8072,60 грн., укладка тротуарної плитки за адресою: вул. Єлисєєва, 12-14 (т.І а.с. 46);

-№5 за червень 2009р. на загальну суму 267782,40 грн., в т.ч. ПДВ 44630,40 грн., благоустрій території (т.І а.с. 48-49);

Оплата позивачем за виконані контрагентом будівельні роботи підтверджується наявним в матеріалах справи банківськими виписками (т.І, а.с. 87-99).

Підрядником ТОВ «Східно-будівельна компанія» були виписані наступні податкові накладні (т.І, а.с. 51-59):

-№ 07.05.1 від 07.05.2009 року на суму 100000,00 грн., з них ПДВ - 6666,67 грн.;

-№ 08.05.1 від 08.05.2009 року на суму 100000,00 грн., з них ПДВ - 16666,67 грн.;

-№ 12.05.1 від 12.05.2009 року на суму 100000,00 грн., з них ПДВ - 16666,67 грн.;

-№ 13.05.1 від 13.05.2009 року на суму 150000,00 грн., з них ПДВ - 25000,00 грн.;

-№ 14.05.1 від 14.05.2009 року на суму 150000,00 грн., з них ПДВ - 25000,00 грн.;

-№ 15.05.1 від 15.05.2009 року на суму 150000,00 грн., з них ПДВ - 25000,00 грн.;

-№ 18.05.1 від 18.05.2009 року на суму 150000,00 грн., з них ПДВ - 25000,00 грн.;

-№ 21.05.1 від 21.05.2009 року на суму 140000,00 грн., з них ПДВ - 23333,33 грн.;

-№ 27.05.1 від 27.05.2009 року на суму 150000,00 грн., з них ПДВ - 25000,00 грн.;

Судом встановлено, що перелічені вище податкові накладні оформлені належним чином та мають всі необхідні реквізити, визначені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 07.12.2009р. у справі №2-21/14111-2007 визнано право власності ЗАТ «Пансіонат «Сонячна Долина» на літні будинки, літери 1А-1Н по вул. Єлисєєва, 25, с. Оленівка, Чорноморський район, АР Крим (т.1 а.с. 166-181), а виконавчим комітетом Оленівської сільської ради видано Свідоцтво на право власності на нерухоме майно, зокрема на літні будинки з верандою, літери 1А-1Н по вул. Єлисєєва, 25, с. Оленівка, Чорноморський район, АР Крим (т.1 а.с. 182-183).

Відповідно до Планів будівель, які знаходяться в с. Оленівка по вул. Єлисєєва 25 (т.1 а.с. 190-192), складених з натури Кримським республіканським підприємством «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії», наявні об'єкти літери 1А-1Н. Також в користуванні ТОВ «Пансіонат «Сонячна Долина» перебуває земельна ділянка загальною площею 14,9640 га., розташованої по вул. Єлісєєва, 12, 14, 19, 25, 25, 30 в с. Оленівка Чорноморського району АР Крим, на підстав договору оренди землі, визнаного укладеним відповідно до рішення Господарського суду АР Крим від 11.12.2008р. у справі №2-5/1093-2007.

Таким чином, наявними в матеріалах справи документами підтверджується отримання позивачем від контрагента ТОВ «Східно-будівельна компанія» у період з травень-червень 2009 року підрядних робіт на суму 1421666,67 грн., крім того ПДВ 284333,34 грн., їх оплата та використання у господарській діяльності.

Безпідставним є посилання відповідача на обставини встановлені постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13.08.2009р. у справі 2А-24177/09/1 (т.2 а.с.), оскільки зазначеним рішенням припинено юридичну особу ТОВ «Східно-будівельна компанія» вже після виконання товариством підрядних робіт, а також вказаним рішенням відмовлено у задоволенні позову в частині визнання недійсним запису про державну реєстрацію, внаслідок ненадання позивачем (Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Луганськ) доказів незаконності здійсненого запису.

Окрім зазначеного, суд також зазначає, що у відповідності до положень ст.75 Податкового кодексу України документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

В той час, як відповідачем при проведенні перевірки були використані дані акту про неможливість проведення перевірки ТОВ «Східно-будівельна компанія» від 24.11.2010р. та інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем ДПІ у м. Сімферополі.

В акті перевірки відсутні посилання, а також аналіз первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, які мали бути досліджені під час проведення перевірки та саме на них мали бути засновані висновки документальної перевірки в силу положень ст. 75 ПК України.

Приймаючи до уваги, що під час розгляду справи не підтверджено висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, неправомірним є також застосування до нього штрафних фінансових санкцій відповідно до п.123.1ст. 123 ПК України з податку на додану вартість в сумі 142166,67 грн.

За таких умов, податкове повідомлення-рішення від 17.04.2012 року №0000052301 є такими, що прийняті Державною податковою інспекцією у Чорноморському районі АР Крим ДПС протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Приймаючи до уваги, що рішення у справі ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2146,00 грн., з державного бюджету.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні 09.01.2013р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 14.01.2013р.

На підставі викладено, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000052301 від 17.04.2012р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пансіонат «Сонячна Долина» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Чорноморському районі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби України.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.