Ухвала

від 22.01.2013 по справі к-36332/09-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013 року м. Київ К-36332/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

на постанову господарського суду Київської області від 24 квітня 2008 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2009 року

у справі №А9/195-08 (22-а-23288/08)

за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

до Садівницького товариства "Сабур",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Вишгородської районної державної адміністрації, -

про припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області (далі -позивач, ДПІ) звернулась до суду з позовом до Садівницького товариства "Сабур" (далі -відповідач, СТ "Сабур") про припинення юридичної особи.

Постановою господарського суду Київської області від 24 квітня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2009 року постанову господарського суду Київської області від 24 квітня 2008 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить постанову господарського суду Київської області від 24 квітня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2009 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Податковим органом було проведено заходи щодо встановлення фактичного місцезнаходження СТ «Сабур»у ході яких було з'ясовано, що відповідач не знаходиться за юридичною адресою - Вишгородський район, с. Лебедівка, вул. Леніна, буд. 13, фактичне місцезнаходження відповідача в результаті цих заходів також не було встановлено. Після цього податковим органом було надіслано повідомлення державному реєстратору Вишгородської державної адміністрації в Київській області про відсутність платника податків - СТ «Сабур»за його місцезнаходженням.

Як вбачається з ксерокопії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 23.11.2007 року державним реєстратором Вишгородської державної адміністрації в Київській області було внесено до реєстру запис №4 від 17.10.2007 року про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу - СТ «Сабур».

СТ "Сабур" зареєстровано Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області, як юридична особа 22.02.2007 року, реєстраційний № 13341200000002195.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №068933 місцезнаходження СТ «Сабур»- 07360, Київська область, Вишгородський район, с. Лебедівка, ідентифікаційний код 34961880.

Крім того, відповідач перебуває на обліку, як платник податків, в ДПІ у Вишгородському районі, про що свідчить відповідна довідка № 2544 від 10.05.2007 року.

Відповідно ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб»підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо відсутності правових підстав для припинення юридичної особи відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова господарського суду Київської області від 24 квітня 2008 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2009 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області відхилити.

2. Постанову господарського суду Київської області від 24 квітня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2009 року залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов