Рішення

від 24.01.2013 по справі 5026/1887/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року Справа № 06/5026/1887/2012

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., при секретарі судового засідання Швидкій О.В.,

у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307

за участю представників сторін

від позивача: Чорний С.Г. - за довіреністю,

від відповідача: Утяніна І.А. - за довіреністю,

від третьої особи: Крюк О.Є. - за довіреністю,

розглядає справу:

за позовом Уманського комунального підприємства "Уманьтеплокомуненерго" до Уманської міської дирекції кіновідеомереж

третя особа: Головне управління Державного казначейства в Черкаській області

про стягнення 201 214 грн. 11 коп.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення 201 214 грн. 11 коп., в тому числі: 158 534 грн. 46 коп. боргу за спожиту теплову енергію з грудня 2009 року по жовтень 2012 року, 11 241 грн. 44 коп. пені, 11 492 грн. 19 коп. інфляційні, 19 946 грн. 02 коп. річні.

Відповідач відзивом на позов основний борг визнав повністю в сумі 158 534 грн. 46 коп., проти нарахування пені, інфляційних та річних заперечує, оскільки всі бюджетні кошти, які виділяються з місцевого бюджету на потребу кіновідеомережі, використовуються виключно на оплату теплової енергії. Просимо прийняти до уваги фінансовий стан єдиного в місті кінотеатру і не визнавати нарахованої пені в сумі 11 241 грн. 00 коп., інфляційних 11 492 грн. 19 коп. та річних в сумі 19 946 грн. 02 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 24.01.2013 року згідно ст. 85 ГПК України представникам сторін було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

03.03.2008 між позивачем та відповідачем був укладений договір №34 про постачання теплової енергії.

У відповідності з цим договором організація відпускає теплову енергію на потреби опалення, гарячої води (далі - теплову енергію) Споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту теплову енергію та дотримуватися передбаченого Договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно п. 6.2 Розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється у відповідності за вимогами п.7 ст.276 ГК України, а саме, у формі попередньої оплати шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації. У разі встановлення засобів обліку теплової енергії, оплата за перший місяць проводиться із розрахунку діючого тарифу за 1 м.кв. приведеної опалювальної площі приміщення. Споживач зобов'язаний самостійно провести до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахунок за фактично спожиті послуги і повідомити про це Теплопостачальну організацію.

Згідно п. 7.2.3 В разі не оплати або несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію у строк зазначений у п.6.2 Договору, Споживач сплачує на користь Теплопостачальної організації, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Також були укладені додаткові угоди №1 від 10.07.2009, №2 від 01.02.2011, №3 від 01.11.2011 та №4 про внесення змін до договору про постачання теплової енергії №34 від 03.03.2008.

Позивач повністю виконав умови договору, поставив теплову енергію для потреб опалення та виставив відповідачу рахунки - фактури для оплати поставленої теплової енергії на суму 158 534 грн. 46 коп.

Відповідач свої зобов'язання по договору належним чином не виконав.

22.09.2011р. за №853 та 31.10.2012 за №942 відповідачу направлені досудові повідомлення-вимоги. Вимоги залишені без задоволення.

Згідно розрахунку позивача недоплата становить - 158 534 грн. 46 коп..

Розрахунок позову відповідачем оспорено частково. Факт надання теплової енергії підтверджується рахунками - фактури.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки Продавець (Постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використання, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.

В силу ч.1 ст. 218 ГК України, підставою для застосування господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позивач на підставі договору №34 від 03.03.2008, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 та ст. 625 ЦК України, вправі вимагати стягнення з відповідача cуму основного боргу, пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня, проценти річних та суму інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, господарському суду необхідно врахувати, що положення цієї статті застосовуються до боржника, у разі порушення ним грошового зобов'язання, в незалежності від наявності вини у його діях.

Аналізуючи доводи відповідача про звільнення його від сплати пені та оцінюючи докази по справі в їх сукупності, суд вважає за необхідне взяти до уваги те, що майновий стан відповідача надто скрутний, з причин кризового соціально - економічного стану, що негативно вплинуло на виконання зобов'язання.

Оплата неустойки в повному обсязі призведе до поглиблення кризового майнового стану відповідача. Разом з тим зменшення неустойки не порушить майнових інтересів позивача.

За таких обставин суд вважає необхідним застосувати п.3 ст.83 ГПК України, зменшивши неустойку (пеню) до 2 248 грн. 28 коп., що викликано об'єктивними обставинами, які носять винятковий характер.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов'язань.

Суд погоджується з розрахунком позивача при нарахуванні інфляційних, річних, (система ЛІГА:ЗАКОН).

Таким чином, вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню частково у сумі 192 220 грн. 95 коп. (158 534 грн. 46 коп. борг + 2248 грн. 28 коп. пені. + 11 492 грн. 19 коп. інфляційні + 19 946 грн. 02 коп. річні).

У стягненні пені в сумі 8 993 грн. 16 коп. суд відмовляє.

Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивач довів наявність тих обставин на підставі яких він просить позов задовольнити.

Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.

За таких обставин, суд вважає позов доведеним, тому позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судові витрати: витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, ст.82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Уманська міська дирекція кіновідеомережі» (20300,Черкаська область, м.Умань, вул..Коломенська, б.4, реєстраційний номер юридичної особи ЄДР 10038475086, код 02410707) на користь Уманського комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Тищика, б.12А, реєстраційний номер юридичної особи ЄДР 10000092604, код 02082675) - 158 534 грн. 46 коп. борг, 2248 грн. 28 коп. пені, 11 492 грн. 19 коп. інфляційні, 19 946 грн. 02 коп. річні, 1609 грн. 50 коп. судового збору.

.

В задоволенні решти позовних вимог в сумі 8 993 грн. 16 коп. (пені) відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядки та строки передбачені розділом XII ГПК України.

Повне рішення складено 29 січня 2013 року.

Суддя І.А.Анісімов