Ухвала

від 24.01.2013 по справі 908/384/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

24.01.13 Справа № 908/384/13-г Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький обласний земельно-кадастровий центр" (69123, м. Запоріжжя, бул. Будівельників, буд. 23)

до відповідача-1 Редакції Всеукраїнського щотижневика "Субота плюс" (69095, м. Запоріжжя, проспект Леніна, буд. 152)

до відповідача-2 ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіакомпанія Слово" (69095, м. Запоріжжя, проспект Леніна, буд. 152)

до відповідача-4 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про спростування недостовірної інформації, захист гідності і ділової репутації,

ВСТАНОВИВ:

24.01.2013 р. в господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява ТОВ "Запорізький обласний земельно-кадастровий центр" про визнання недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право ТОВ «Запорізький обласний земельно -

кадастровий центр» на недоторканність ділової репутації, інформацію про ТОВ «Запорізький обласний земельно-кадастровий центр», поширену Всеукраїнським щотижневиком «Субота плюс» через мережу інтернет на офіційному сайті (http://z-сіti.соm.ua/subbota-рlus.html) та у друкованій версії Всеукраїнського щотижневика «Субота плюс» номер 46 (717) від 15 листопада 2012 року стосовно: участі ТОВ «Запорізький обласний земельно - кадастровий центр» у «продвижение технической документации» мовою оригінала; володінні монопольним становищем на ринку ліцензованих організацій, виготовляючих технічну документацію для оформлення земельних ділянок та про зобов'язання ВЩ «Субота плюс» спростувати протягом тижня з дня набрання рішенням суду законної сили недостовірну інформацію про ТОВ «Запорізький обласний земельно - кадастровий центр» аналогічним способом - шляхом поширення через мережу Інтернет, а саме через сторінку офіційного Інтернет - сайту Всеукраїнського щотижневика «Субота плюс» (http://z-сіti.соm.ua/subbota-рlus.html) та спростувати шляхом опублікування спростування, набраного аналогічним шрифтом на тій само сторінці газети протягом тижня після вступу рішення в законну силу у редакції позивача.

Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пунктів 1, 4 та 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходячи з наступного.

Статтею 57 ГПК України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви, зокрема докази відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів та докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК).

Відповідно до статті 44 ГПК України (із змінами згідно із Законом N 02/163-48 від 08.07.2011 р.) судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В даному випадку, розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір», який набрав чинності з 01.11.2011 р. Так, пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, ч. 2 пп. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до господарського суду позовної немайнового характеру, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 р., станом на 01.01.2013 р. розмір мінімальної заробітної плати складає - 1147,00грн.

В даному випадку, позивач звернувся з даним позовом до суду - 22.01.2013 р. (згідно відбитку відділення поштового зв'язку на конверті). Станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду, розмір мінімальної заробітної плати складав - 1147,00 грн. До матеріалів позовної заяви позивачем було надано платіжне доручення № 80 від 04.12.2012 р. про сплату 1073,00 грн. судового збору. Інші докази сплати судового збору в матеріалах позовної заяви відсутні.

Як свідчать матеріали позовної заяви, позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру. Тобто розмір судового збору за даним позовом, станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду , повинен становити 1147,00 грн. (1 розмір мінімальної заробітної плати), а не - 1073,00 грн. як сплачено позивачем.

Отже, позивач не доплатив 74,00 грн. судового збору.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів сплати судового збору.

Частиною 1 статті 56 ГПК України визначено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, слід відзначити, що в процесі підготовки та оформлення документів необхідно дотримуватись правил, які забезпечують їх юридичну силу.

Так, документ має юридичну силу за наявності обов'язкових для цього виду документа реквізитів. Зокрема, документи оформляються на бланках, мають встановлений комплекс реквізитів і відповідний порядок їх розташування, установлений Національним стандартом України.

Відповідно до п. 4.4 Національного стандарту України „Вимоги до оформлення документів" ДСТУ 4163-2003 р., затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55, документи, що їх складають в організації, повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва організації, назва виду документа, дата, реєстраційний індекс документа, заголовок до тексту документа, текст документа, підпис.

Дата документа - це дата його підписання, затвердження, прийняття, зареєстрування, яку оформлюють цифровим способом. Реєстраційний індекс документа складають з його порядкового номера, який можна доповнювати за рішенням організації індексом справи за номенклатурою справ, інформацією про кореспондента, виконавця тощо (пункти 5.11 та 5.12 Національного стандарту України).

ТОВ «Запорізький обласний земельно - кадастровий центр» звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою, яка має вих. № 0612 та датована 06.12.2012 року.

До позовних матеріалів в якості доказів направлення копії позовної заяви відповідачам надані оригінали фіскальних чеків від 05.12.2012 р. за №№ 6171-6174 та описів вкладення у цінний лист від 06.12.2012 р. з виправленнями дати відправки на 05.12.2012 р.

При цьому, надані суду оригінали описів вкладення у цінний лист свідчать про факт направлення відповідачам копії позовної заяви з додатками без зазначення її вихідного номеру та дати.

Доказів направлення відповідачам саме копії позовної заяви за вих. № 0612 від 06.12.2012 р. - суду не було надано.

Таким чином, господарський суд позбавлений можливості пересвідчитись, що відповідачам направлено саме копію позовної заяви за вих. № 0612 від 06.12.2012 р.

До того ж, як встановлено судом, ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.12.2012 р. (справа № 5009/4589/12) дана позовна заява була повернута судом на підставі ст. 63 ГПК України для усунення допущеного порушення. Доказів повторного направлення відповідачам копії позовної заяви після усунення допущених порушень, заявником суду надано не було.

Відповідно до положень статей 54 та 57 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (ч. 3 ст. 57 ГПК України).

Згідно з приписами ч.ч. 1-3 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

За змістом п. 1 статті 4 вказаного Закону державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

В силу п. 2 ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді: витягу з Єдиного державного реєстру; довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується; бази даних (сукупність інформації Єдиного державного реєстру в електронному вигляді), для цілей бюро кредитних історій; даних в електронному вигляді для органів державної влади у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом.

За приписами ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України „Вимоги до оформлення документів" ДСТУ 4163-2003 р., затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів „Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

В даному випадку, позовна заява ТОВ "Запорізький обласний земельно-кадастровий центр" підписана - ОСОБА_3 Проте, будь-якого належного доказу наявності повноважень директора ОСОБА_3 до позовної заяви не додано. Тобто, належних доказів на підтвердження повноважень вказаної особи на підписання позову позивачем суду не надано. Представлені позивачем копії Довідки АА № 557310, Виписки з ЄДР Серія ААВ № 484614 і Статуту підприємства, з урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, не можуть вважатись такими доказами, оскільки, ані Довідка, ані Виписка з ЄДР, ані Статут взагалі ніяким чином не засвідчені.

Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

Згідно із пунктами 1, 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сума судового збору повертається, зокрема, в разі повернення позовної заяви. Оскільки судом встановлено підстави для повернення даної позовної заяви, сплачений судовий збір підлягає поверненню заявнику.

Суд вважає за необхідне роз'яснити, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному звертанню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись ст.ст. 54, 56, 57, п.п. 1, 4 та 6 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький обласний земельно-кадастровий центр", м. Запоріжжя повернути без розгляду.

Додаток: позовні матеріали на 28 аркушах (в т.ч. оригінали: фіскальні чеки від 05.12.2012 р. № № 6171-6174 з описами вкладення у цінний лист; платіжне доручення № 80 від 04.12.2012 р. на суму 1073,00 грн. про сплату судового збору.). Ухвала про повернення судового збору.

Суддя М.В. Мірошниченко