Рішення

від 10.09.2012 по справі 1005/6788/2012

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

дата документу :

Цивільна справа № 2/1005/17751858/2012

1005/6788/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2012 року Бориспільським міськрайонний судом Київської області в складі:

головуючого судді: Туманової К.Л.

при секретарі: Поліщук К.В.

за участю

представника позивача: ОСОБА_1

представник відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бориспіль цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про розірвання шлюбу та поділу майна, -

в с т а н о в и в :

В березні 2011 р. позивач ОСОБА_3 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_4, про розірвання шлюбу та поділу майна.

13.06.2012 р. ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13.12.2011 р. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 29.02.2012 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд суду першої інстанції.

13.07.2012 р. ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області справа призначена до судового розгляду.

16.08.2012 р. представником відповідача через канцелярію суду до початку судового засідання подана заява про зміну предмету позову та зменшення розміру позовних вимог. У вказаній заяві представник відповідача посилається на те, що згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", судам, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільного нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. Виходячи із матеріалів справи, земельні ділянки площею 0.1909 га в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області площею 2, 000 га на території Селищанської сільської ради Баришівського району Київської області набуті ОСОБА_4 в порядку безоплатної приватизації, в межах норм, встановлених земельним кодексом України. Постановою Верховного Суду України від 15.02.2012 р. в порядку, визначеному Главою 3 Розділу 5 ЦПК України встановлено, що відповідно до ст. 81, 116 ЗК України, окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу у приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду. Таким чином, на земельні ділянки площею 0,1909 га в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області та площею 2, 000 га на території Селищанської сільської ради Баришівського району Київської області поширюється правовий режим особистої приватної власності одного із подружжя - ОСОБА_4 В той же час, земельна ділянка площею 0,1500 га в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області, кадастровий № 3220881300:03:005:0502, була придбана на ім'я ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 16.04.2007 р. № 1972 під час перебування сторін у шлюбі та ведення ними спільного господарства. На вказану земельну ділянку поширюється правовий режим спільної сумісної власності подружжя. На підставі викладеного представник ОСОБА_4 просить змінити предмет позову та зменшити розмір позовних вимог, ухваливши рішення, яким:

- визнати за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 0,1909 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, розташовану на території с. Андріївка Сеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий № 3220886700:10:003:0090;

- визнати за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 2,000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території Селищанської сільської ради Баришівського району Київської Області за № 7, кадастровий № 3220287000:23:053:0007;

- визнати за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,1500 га з цільовим призначенням будівництво та обслуговування жилого будинку, розташованої в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області, кадастровий № 3220881300:03:005:0502;

- визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,1500 га з цільовим призначенням будівництво та обслуговування житлового будинку, розташованої в с. Вишеньки Бориспільського району Київської області, кадастровий номер № 322881300:03:005:0502.

У судове засідання з'явився представник позивача та подав заяву про зменшення позовних вимог, якою просив визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину земельної ділянки, загальна площа якої становить 0,15 га та яка надана для будівництва та обслуговування жилого будинку, кадастровий номер 3220881300:03:005:0502, право власності на яку підтверджується Державним актом серії ЯЕ № 595451, який видано 04.05.2007 р. на ім'я ОСОБА_4 та зареєстровано за № 010732300445, зважаючи на те, що за час спільного перебування у шлюбі, 16.04.2007 р. на підставі договору купівлі-продажу сторони придбали земельну ділянку площею 0,15 га, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка знаходилась у с. Вишеньки Бориспільського району. Договір купівлі-продажу даної земельної ділянки було укладено від імені відповідачки, відтак і державний акт на право власності на вказану земельну ділянку серії ЯЕ № 595451 від 04.05.2007 р. видано на її ім'я. Після розірвання шлюбу відповідачка стала заперечувати право власності позивача на Ѕ частину вказаної земельної ділянки, так як вважає, що вказана земельна ділянка має належати лише їй. Однак позивач вважає, що набув право власності на Ѕ частину спірної земельної ділянки, незважаючи на те, що право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване на ім'я відповідачки. Враховуючи те, що позивач на підставі закону набув право власності на Ѕ частину спірної земельної ділянки, однак відповідачка його право не визнає, воно підлягає захисту у судовому порядку шляхом визнання судом права власності на Ѕ частку цієї ділянки.

Заслухавши пояснення учасників цивільного процесу, які з'явилися у судове засідання, та дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд встановив, що змінений позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню повністю, а змінений зустрічний позов ОСОБА_4 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Встановлено, що 27.01.2007 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 27.01.2007 р. серія НОМЕР_1. Під час перебування у шлюбі ними спільно нажито наступне наступні оспорюванні земельні ділянки.

Земельну ділянку, площею 0,1909 га., надану для будівництва та обслуговування жилого будинку, кадастровий номер 3220886700:10:003:0090, право власності на яку підтверджується Державним актом серії ЯЕ № 609611, який видано 17.09.2007 року та зареєстровано за № 010732300552, яка набута на ім'я ОСОБА_4 на підставі рішення Сеньківської сільської ради від 18.04.2007 р. № 267-VIII-V.

Земельну ділянку, площею 2,0000 га, надану для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3220287000:23:053:0007, право власності на яку підтверджується Державним актом серії ЯД № 965145, який видано 26.11.2007 року та зареєстровано за № 010732100058, набута на ім'я ОСОБА_4 на підставі розпорядження Баришівської районної адміністрації від 22.10.2007 р. № 775.

Земельну ділянку, площею 0,1500 га, надану для будівництва та обслуговування жилого будинку, кадастровий номер 3220881300:03:005:0502, право власності на яку підтверджується Державним актом серії ЯЕ № 595451, який видано 04.05.2007 року та зареєстровано за № 010732300445, яка набута на ім'я ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі продажу від 16.04.2007 р. № 1972.

Згідно ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Зі змісту ч. 1 ст. 70 СК України вбачається, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Також ч. 2 ст. 352 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Постановою Верховного Суду України від 15.02.2012 р. встановлено відповідно до положень ст. ст. 81, 116 ЗК України окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Як вбачається з ухвали від 13.06.2012 р. такого ж висновку прийшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ при перегляді даної справи в касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, на земельні ділянки: площею 0,1909 га., надану для будівництва та обслуговування жилого будинку, кадастровий номер 3220886700:10:003:0090, право власності на яку підтверджується Державним актом серії ЯЕ № 609611, який видано 17.09.2007 року та зареєстровано за № 010732300552 та площею 2,0000 га, надану для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3220287000:23:053:0007, право власності на яку підтверджується Державним актом серії ЯД № 965145, який видано 26.11.2007 року та зареєстровано за № 010732100058, отримані відповідачем у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, а тому на них поширюється правовий режим особистої приватної власності одного із подружжя, а саме ОСОБА_4

В той же час земельна ділянка площею 0,1500 га, надану для будівництва та обслуговування жилого будинку, кадастровий номер 3220881300:03:005:0502, право власності на яку підтверджується Державним актом серії ЯЕ № 595451, який видано 04.05.2007 року та зареєстровано за № 010732300445 придбана за договором купівлі-продажу від 16.04.2007 р. № 1972 під час перебування сторін у шлюбі та ведення ними спільного господарства, а тому на вказану земельну ділянку поширюється правовий режим спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Однак, як вбачається із зміненої позовної заяви, право власності ОСОБА_4 на Земельну ділянку, площею 0,1909 га., надану для будівництва та обслуговування жилого будинку, кадастровий номер 3220886700:10:003:0090, право власності на яку підтверджується Державним актом серії ЯЕ № 609611, який видано 17.09.2007 року та зареєстровано за № 010732300552, яка набута на ім'я ОСОБА_4 на підставі рішення Сеньківської сільської ради від 18.04.2007 р. № 267-VIII-V та земельну ділянку, площею 2,0000 га, надану для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3220287000:23:053:0007, право власності на яку підтверджується Державним актом серії ЯД № 965145, який видано 26.11.2007 року та зареєстровано за № 010732100058, набута на ім'я ОСОБА_4 на підставі розпорядження Баришівської районної адміністрації від 22.10.2007 р. № 775 ніким не оспорюється та визнається позивачем.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294, 360-7 ЦПК України, ст.ст. 15, 352, 392 ЦК України, ст.ст. 60, 63, 70 СК України суд, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", Постановою Верховного Суду України від 15.02.2012 р. -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про розірвання шлюбу та поділу майна - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,1500 га з цільовим призначенням будівництво та обслуговування житлового будинку, розташованої в с. Вишеньки, Бориспільського району Київської області, Державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ № 595451, кадастровий номер № 322881300:03:005:0502.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 1 112 грн. 56 коп.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3, про поділ майна подружжя -задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,1500 га з цільовим призначенням будівництво та обслуговування житлового будинку, розташованої в с. Вишеньки, Бориспільського району Київської області, Державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ № 595451, кадастровий номер № 322881300:03:005:0502.

В інших позовних вимогах -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати у сумі 850 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: К.Л. Туманова

З оригіналом згідно:

Суддя: К.Л. Туманова