10/189-06
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2006 р. № 10/189-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Плюшка І.А.
Суддів: Самусенко С.С., Савенко Г.В.
Розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Закритого акціонерного товариства
“Калина”
на рішення господарського суду Дніпропетровської
області від 03.07.2006 року
у справі №10/189-06
за позовом Закритого акціонерного
товариства “Калина”
до Товариства з обмеженою
відповідальністю
“Агро-торговий дім “Дніпровський”
про визнання договору недійсним
За участю представників:
- позивача –Колоколов Віталій Геннадійович;
- відповідача – Кононенко Олександр Володимирович;
Дослідивши доводи касаційної скарги, ознайомившись з наданими сторонами поясненнями,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2006 року у справі №10/189-06 відмовлено в задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства “Калина” до Товариства з обмеженою відповідальності “Агро-торговий дім “Дніпровський” про визнання договору №07/04 про виконання сільськогосподарських робіт від 04.07.2005 року недійсним.
Не погоджуючись з мотивами викладеними в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2006 року у справі №10/189-06 Закрите акціонерне товариство “Калина” звернулося з касаційною скаргою на зазначене судове рішення до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2006 року з мотивів неправильного застосування норм матеріального права та прийняти нове рішення у справі №10/189-06.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет повноти їх встановлення судом апеляційної інстанцій та правильності застосування норм процесуального права, колегія суддів, дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанції чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключною прерогативою першої та апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Згідно ч. 7 зазначеної статті, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
При вирішенні справи по суті, господарський суд першої інстанції встановив, що відповідно до п. 7.3. спірного договору, строк дії договору встановлюється з моменту підписання до закінчення розрахунків. Згідно ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України зобов'язання припиняються виконанням проведеним належним чином. Отже, строк дії договору №07/04 про виконання сільськогосподарських робіт від 04.07.2005 відповідно до встановлених судом першої інстанції фактичних обставин та положень чинного законодавства, встановлений моментом виконання сторонами своїх зобов'язань. Відповідно до ст. 215 ЦК України, та ст. 207 ГК України, недійсним є правочин (зобов'язання), що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і моральним засадам суспільства, а також за наявності підстав недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
Згідно роз'яснень пленуму Верховного Суду України викладених в п. 1 постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, дотримавшись всіх вимог процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Колегія суддів Вищого господарського суду України за результатами касаційного перегляду приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно і об'єктивно досліджено всі необхідні обставини справ та правильно застосовано норми матеріального права в частині з'ясування наявності підстав визнання спірного правочину недійсним, внаслідок чого підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегією суддів не вбачається.
Відповідно до вище викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Калина” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2006 року у справі №10/189-06 залишити без змін.
Головуючий суддя І. Плюшко
Судді: С.Самусенко
Г. Савенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2006 |
Оприлюднено | 20.08.2007 |
Номер документу | 288872 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Плюшко І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні