Рішення

від 21.01.2013 по справі 5011-45/16200-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/16200-2012 21.01.13

За позовом: Комунального підприємства "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві адміністрації

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія РОВІКС"

про : стягнення 9 165,85 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Романенко С.В.

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Позовні вимоги комунального підприємства "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві адміністрації мотивовані тим, що на виконання договору від 01.04.2008 № 2-Г, який укладений між останнім та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія РОВІКС", позивач надав відповідачеві послуги з водо-,теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території. Відповідач надані позивачем послуги отримав, однак, в порушення умов договору та прав позивача, спожиті ним послуги не оплатив.

З таких підстав, позивач просить суд задовольнити вимоги останнього та стягнути з відповідача 9 165,85 грн., з яких 8 521,43 грн. - сума основної заборгованості та 644,42 - пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2012 порушено провадження у справі № 5011-45/16200-2012, а її розгляд призначено на 10.12.2012.

Зазначена вище ухвала була надіслана судом відповідачеві на адресу місцезнаходження останнього, що відповідає адресі, внесеної до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (бланк серії АБ № 754453). Отже, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений судом про дату, час та місце належним чином.

Відповідач повноважного представника в судові засідання не направив, письмового відзиву на позовну заяву, в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав.

Отже, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.01.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між комунальним підприємством "Грушківське" Солом'янської районної в місті Києві адміністрації (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Ровікс" був укладений договір від 01.04.2008 № 2-Г про надання послуг з водо-,теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території (далі - Договір).

Як вбачається з п. 1.1. Договору, його предметом є надання позивачем за оплату відповідачеві комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення, будівлю, загальна площа якої становить 120,6 м 2 , та яка знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Чугуївський, 19-А і участь відповідача у витратах по отриманню будинку і прибудинкової території.

Згідно з п. 2.1 Договору відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати позивачеві вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальниками табуляграми.

Розрахунки за отримані комунальні послуги здійснюються за діючими тарифами встановленими відповідними державними органами (2.2 Договору).

Пунктом 2.7 Договору передбачено, що відповідач також сплачує за встановленими тарифами вартість послуг по транспортуванню теплової енергії від джерел теплопостачання до споживача (відшкодування внутришньобудинкових мереж) у розмірі 6,15 грн. на місяць.

У відповідності з п. 2.8 Договору відповідач повинен сплачувати всі платежі, які передбачені Договором незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1 числа місяця, наступного за звітним.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, позивач, виконуючи взяті на себе зобов'язання за Договором та на його умовах, на протязі з травня 2012 по жовтень 2012 надав відповідачеві послуги у вигляді експлуатаційних та комунальних послуг на загальну суму 1 683,84 грн.; холодного водопостачання, згідно з табуляграмами, загальною вартістю 230,92 грн.; також нараховано відповідачеві 49,20 грн. по відшкодуванню внутрішньобудинкових мереж; крім того, у період з березня 2012 по травень 2012 позивач надав відповідачеві послуги з опалення будівлі на загальну суму 5 137,23 грн., що підтверджується табуляграмами, належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах даної справи.

Таким чином, загальна вартість наданих позивачем відповідачеві послуг, разом із податком на додану вартість, складає 8 521,43 грн. (1 420,24 грн. сума ПДВ).

Однак, відповідач, в свою чергу, отримав зазначені вище послуги, проте за них із позивачем не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 8 521,43 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту погашення відповідачем своєї заборгованості за отримані ним послуги на користь позивача до суду не подано.

Отже, виходячи з наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 8 521,43 грн. є обґрунтованими, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов'язання перед позивачем, то він вважається таким, що порушив зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

За несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі 1 % від суми боргу за кожен день затримки платежів, але не більше 100 % від суми боргу (п. 2.9 Договору).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, виходячи з наведеного вище, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 644,42 грн. підлягає задоволенню, за розрахунками позивача, які, в свою чергу, перевірені та визнані судом вірними.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія РОВІКС" (03067, м. Київ, провулок Чугуївський, буд. 19-«А»; код ЄДРПОУ 34617217, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства «ГРУШКІВСЬКЕ» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (03124, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 23-«А»; код ЄДРПОУ 35756939, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) - 8 521,43 (вісім тисяч п'ятсот двадцять одна) грн. 43 коп. - основного боргу; 644,42 (шістсот сорок чотири) грн. 42 коп. - пені; 1 609,50 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Повне рішення складено 28.01.2013 року.

Суддя С.В. Балац