Ухвала

від 21.01.2013 по справі 2а-4570/12/0170/27

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4570/12/0170/27

21.01.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Кобаля М.І. ,

Курапової З.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Аблякимов Е.Е. ) від 23.05.12 у справі № 2а-4570/12/0170/27

за позовом Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби (вул. Дзержинського, буд.30,Джанкой,Автономна Республіка Крим,96100)

до Кримського республіканського підприємства "Профілактична дезінфекція Джанкойського району" (вул. Ярморочна, 3,Джанкой,Автономна Республіка Крим,96100)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.05.12 позовні вимоги Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби до Кримського республіканського підприємства "Профілактична дезінфекція Джанкойського району" про стягнення, задоволено частково.

Стягнуто з Кримського республіканського підприємства "Профілактична дезінфекція Джанкойського району" (96100,АР Крим, м. Джанкой, вул. Ярморочна, б.3 ЄДРПОУ 20671601) у дохід державного бюджету м. Джанкой АР Крим (р/р 31113029700014 в ГУ ДКСУ в АР Крим, МФО 824026, код 14010101 ) заборгованість зі штрафних санкцій з податку на додану вартість за 2010 рік в розмірі 383 (триста вісімдесят три ) гривні 31 копійки.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Кримське республіканське підприємство "Профілактична дезінфекція Джанкойського району" ( і.к. 20671601), зареєстроване виконавчим комітетом Джанкойської міської ради АР Крим 16 червня 1998 року як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом, довідкою ЄДРПОУ та знаходиться на обліку в Джанкойській об'єднаній державній податковій інспекції в АР Крим Державної податкової служби, як платник податків.

Позивачем 10.12.2010 року була проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасної сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість, відповідно договору розстрочення №54 від 23.05.2001р.

За результатами перевірки було складено акт перевірки №6515/15/20671601 від 10.12.2010року (а.с.14), яким встановлено порушення відповідачем строку сплати узгодженого податкового зобов'язання із ПДВ у розмірі 2 094 грн. із затримкою на 2700 календарних дня.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №006688/1502/0 від 20.12.2010р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 50% на загальну суму 1 047 грн. 01 коп.

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення отримано представником відповідача 20.12.2010 року, про що свідчить підпис посадової особи на корінці податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем штрафні санкції по даному повідомленню-рішенню сплачені частково у розмірі 663,70грн. Станом на 25.04.2011р. заборгованість по податковому повідомленню-рішенню №006688/1502/0 від 20.12.2010р. складає 383грн.31коп.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 31.01.2011року Джанкойською ОДПІ була проведена перевірка відповідача з питання своєчасної сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість, відповідно договору розстрочення №54 від 23.05.2001р.

За результатами перевірки було складено акт перевірки №73/15/20671601 від 31.01.2011року (а.с.17).

В ході перевірки виявлено порушення строку сплати узгодженого податкового зобов'язання із ПДВ у розмірі 349 грн. із затримкою на 2 240 календарних днів.

Позивачем зазначено, що в порушення вимог чинного законодавства КРП "Профілактична дезінфекція Джанкойського району" порушило термін сплати податкових зобов'язань податку на додану вартість.

За результатами вказаної перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №00005441502/0 від 07.02.2011р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 50% на загальну суму 174грн.50коп. Вказане податкове повідомлення-рішення отримано представником відповідача 08.02.2011року, про що свідчить підпис посадової особи на корінці податкового повідомлення-рішення.

Станом на 25.04.2012р. заборгованість по податковому повідомленню-рішенню №00005441502/0 від 07.02.2011р. складає 174грн.50коп.

Перевіряючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень щодо прийняття податкових повідомлені - рішень, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з п. 5.3.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.00р. №2181-III (зі змінами та доповненнями), який діяв на момент встановлення порушення, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в представленій їм податкової декларації, протягом десяти календарних днів, що випливають за останнім днем відповідного граничного терміну, передбаченого пп. 4.1.4 ст. 4 Закону України для представлення податкової декларації.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, зазначених вказаним законом, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці від більш ніж 90 днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.14.1.3. ст.14 Закону України № 2181-IIІ від 21.12.2000 р., платник податків, який звертається до податкового органу з заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.9.8 (9) п.9.8. ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" від 104.1997р. за № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

Відповідно до пп.14.1.3, п.14.1 ст.14 Закону, платник податків, який звертається до податкового органу з заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого податкового зобов'язання.

В порушення вимог чинного законодавства, КРП "Профілактична дезінфекція Джанкойського району" порушило термін сплати податкових зобов'язань податку на додану вартість.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 р.1, п.57.1, ст.57 р.1., п.200.2, п.200.1 ст.200 р.5 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, платник податку зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.87.9., ст.87 р.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Пунктом 100.6. статті 100 розділу 2 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ передбачено, що розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Відповідно до п.14.1.3. ст.14 Закону України № 2181-ІII від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.00р. № 2181 -III зі змінами та доповненнями, платник податків, (який діяв на момент встановлення факту порушення) який звертається до податкового органу з заявою про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого податкового зобов'язання.

Конституцією України ст. 67 передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону №2181, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Перелік видів податків і зборів (обов'язкових платежів) визначений ст.14, ст.15 Закону України "Про систему оподаткування" та встановлює, що податок з прибутків фізичних осіб є обов'язковим до сплати.

Відповідно до п.5.3.1.ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.00 р.№2181-III(зі змінами та доповненнями), платник податків зобов'язаний самостійно сплачувати суму податкового зобов'язання, зазначену в представленій їм податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що випливають за останнім днем відповідного граничного терміну, передбаченого пп.4.1.4 ст.4 Закону для представлення податкової декларації.

У разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф відповідно до п.17.1.7 ст.17 Закону при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі - Закон №2181 в редакції на час виникнення правовідносин), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Платниками податків є юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції, згідно з п. 1.1 ст. 1 Закону № 2181.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000року №2181-ІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідачем самостійно визначено розмір податкового зобов'язання шляхом подання відповідних декларацій, а відтак в силу вимог пункту 5.1 статті 5 Закону №2181, таке податкове зобов'язання за 2010 р. вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації та не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Колегія суддів звертає увагу, що на час розгляду справи набрав чинності Податковий кодекс України, згідно з п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законів, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Відповідно до п.п.20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Статтею 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення податкового боргу за 2010 рік у сумі 383 грн.31коп.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача суми податкового боргу з податку на додану вартість, встановлену під час перевірки у 2011 рік в розмірі 174грн.50 коп., колегія суддів зазначає наступне.

На час звернення позивача з вищезазначеними позовними вимогами до суду, набрав чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі -ПК України), який згідно з п.1.1 ст.1 ПКУ, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.41.5 ст. 41 Податкового Кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 46.1 Податкового кодексу України, податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 57.1 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів зазначає, що доказів про сплату самостійно узгодженого податкового зобов'язання суду не надано.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право в тому числі стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи, щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, тобто з урахуванням змісту поняття "податковий борг", встановленому п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків на суму податкового боргу.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити вказану в п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України інформацію, зокрема, розмір податкового боргу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення згідно з п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

- після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

- сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

При цьому, податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків щодо погашення податкового боргу за кожний конкретний період за кожних конкретних підстав (наприклад, на підставі кожної податкової декларації або на підставі кожного податкового повідомлення-рішення).

Так, відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків -це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Норма п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 від 21.12.2000р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", яка встановлювала, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу, при цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється, втратила чинність з 01.01.11 р. у зв'язку із набранням чинності Податковим кодексом України, у якому подібна норма відсутня.

Норма п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України стосується випадків самостійного погашення податкового боргу платником податків.

Норма п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України стосується випадків збільшення податкового боргу внаслідок адміністративного оскарження.

Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 3 липня 2001 р. N 266, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 р. за N 595/5786, згідно з п. 4.6. якого, окрема податкова вимога щодо нового податкового боргу не формується, з часу набрання чинності Податковим кодексом України не діє.

У Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1037, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1432/18727, який діє з часу набрання чинності Податковим кодексом України, відповідна норма щодо не формування та не направлення окремої вимоги на новий борг відсутня.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що позивачем вказано про наявність у відповідача податкового боргу за 2011 рік, однак належних та допустимих доказів направлення податкових вимог, які містять відомості, передбачені ч. 2 п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, відповідачу на зазначені суми податкового боргу позивачем до матеріалів адміністративної справи не надано.

Також, судова колегія звертає увагу, що за результатами перевірки з питання своєчасної сплати відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість від 31.01.2011 відсутні дані про складання і направлення податкових вимог відповідачу.

В свою чергу, позивачем не надано доказів узгодження суми боргу відповідача, який виник у 2011р. у сумі 174,50 грн., а саме: не було надано податкової вимоги та доказів направлення ії на адресу відповідача.

В матеріалах справи містяться податкові вимоги №1/71 від 02.11.2001р. та №2/218 від 12.12.2001р., але вони не відповідають боргу, який виник у 2011р.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції здійснив вірний аналіз діючого законодавства та дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в частині стягнення податкового боргу з податку на додану вартість, виявлену під час перевірки 31.01.2011 року.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.05.12 у справі № 2а-4570/12/0170/27 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис М.І. Кобаль

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва