УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" червня 2012 р. справа № 2а/0470/1052/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.
суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Хімушкіної О.Ю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДніпроМеталХолдинг»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 30 травня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДніпроМеталХолдинг»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и в :
В січні 2011 року позивач -ТОВ «ДніпроМеталХолдинг»звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.12.2010 року №0000182301/0 в сумі 55783,50 грн.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що донарахування податкових зобов'язань з ПДВ є безпідставним та незаконним, оскільки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська не навела належних доказів протиправної діяльності ТОВ «Ялонз», наявності вини в діях ТОВ «ДніпроМеталХолдинг»та факту обізнаності про протиправну діяльність контрагента.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 30 травня 2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що працівниками Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Дніпрометалхолдинг»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Ялонз»за період з 01.08.2008 року по 30.11.2008 року, з 01.03.2009 року по 31.03.2009 року, за результатами перевірки складено акт № 2575/233-34589138 від 13.12.2010 року.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Дніпрометалхолдинг»ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 665, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, також встановлено порушення пп.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. 68/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у серпні 2008 р. на суму 12 055,00 грн. у вересні 2008р. на суму 8 174,83 грн., у листопаді 2008 р. на суму 16 752,33 грн., у березні 2009 р. на суму 207,45 грн.
На підставі акту перевірки та у зв'язку із виявленими порушеннями податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 22.12.2010 року №0000182301/0, яким позивачу донараховано до сплати в бюджет суму платежу з податку на додану вартість у розмірі 55 783,50 грн., з яких сума штрафних санкцій у розмірі 18 594,50 грн.
Перевіркою було встановлено та в акті відображено, що за період з 01.08.2008 року по 30.11.2008 року, з 01.03.2009 року по 31.03.2009 року ТОВ «Дніпрометалхолдинг»мало взаємовідносини з ТОВ «Ялонз», що підтверджується договором укладеним між ТОВ «Ялонз»та ТОВ «Дніпрометалхолдинг»від 01.08.2008 року № 0108/08, від 01.09.2008 року №0109/08/а, видатковими накладними, податковими накладними та платіжними дорученнями.
12.08.2009 року ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Ялонз»(код ЄДРПОУ 35932734) з питань правильності дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 17.05.2008 року по 30.04.2009 року та складено акт перевірки від 12.08.2009 р. №4465/231/35932734.
Перевіркою встановлено, що дирекція та бухгалтерія ТОВ "Ялонз" за юридичною адресою не знаходиться, загальна чисельність працюючих на підприємстві - 1 особа, тобто відсутні трудові резерви для здійснення господарської діяльності, також встановлено відсутність необхідних умов для господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.
Згідно реєстраційних документів директором ТОВ "Ялонз" є ОСОБА_1 В ході перевірки працівниками ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було опитано ОСОБА_1 та встановлено, що вона на початку 2007 року, будучи у м. Дніпропетровську, загубила свій паспорт. Також ОСОБА_1 пояснила, що не має ніякого відношення до ТОВ "Ялонз" і не приймала участі в реєстрації фірми, жодних документів ТОВ "Ялонз" вона не підписувала, розрахункові рахунки ніколи не відкривала.
Таким чином, перевіркою встановлено, що ТОВ «Ялонз»створено невідомими особами для здійснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб, використовуючи при цьому фінансово - грошові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, не звітують до податкових органів та здійснюють свої операції через таких же посередників.
Фактично, у періоді що перевірявся, ТОВ "Ялонз" фінансово-господарською діяльністю не займалося. ТОВ «Ялонз»порушено ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених ТОВ «Ялонз», зокрема з ТОВ «Дніпрометалхолдинг».
З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту за операціями з ТОВ «Ялон维рунтувались на нікчемності угод про надання послуг, укладених між позивачем та його контрагентом, відсутності доказів реальності господарських операцій, на підставі яких сформовано податковий кредит.
Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена Закону України "Про податок на додану вартість".
Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно з вимогами п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Отже, здійснення господарських операцій з купівлі-продажу та надання послуг за договорами від 01.08.2008 року № 0108/08, від 01.09.2008 року №0109/08/а позивач обґрунтовував актами приймання -передачі послуг та податковими накладними, однак данні документи не є достатнім доказом реальності виконання угод, укладених між позивачем та його контрагентом, оскільки вони як і договори укладені з ТОВ «Ялонз»підписані ОСОБА_1, проте як зазначено вище, вона ніяких документів пов'язаних з роботою ТОВ «Ялонз»не підписувала.
Таким чином суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку що, укладені угода між ТОВ «Ялонз»та ТОВ «Дніпрометалхолдинг»в силу ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України та ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними, оскільки не створюють правових наслідків, та підлягають виключенню з податкового обліку як такі, що не спричиняють виникнення об'єкту оподаткування та формування податкового кредиту, податкових зобов'язань у її сторін.
У відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Згідно з даною нормою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного судочинства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Викладення відповідачем в акті перевірки власного судження щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, відповідає повноваженням податкових органів щодо контролю за правильністю і повнотою визначення податкових зобов'язань.
Позивачем в свою чергу, ні в суді першої інстанції ні під час розгляду апеляційної скарги, не було доведено реальності господарських операцій, за якими був сформований податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 37189,00 грн.
Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо правомірності дій відповідача при винесені оскаржуваного повідомлення-рішення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДніпроМеталХолдинг»-залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 30 травня 2011 року залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.
Повний текст виготовлено 24 вересня 2012 року.
Головуючий: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.06.2012 |
Оприлюднено | 30.01.2013 |
Номер документу | 28912445 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Поплавський В.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні