Рішення

від 25.01.2013 по справі 17/128-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2013 р. Справа № 17/128-12

За позовом Державного підприємства „Українська геологічна компанія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІА"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області

про стягнення 71 720,88грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Зеленська Т.В. (дов. № 1-1142 від 17.12.2012р.);

від відповідача не з'явилися;

від третьої особи Дудник А.О. (дов. № 52 від 06.12.2012р.), Макоцьоба Ю.А. (дов. № 7 від 09.01.2013р.).

. Обставини справи:

Державне підприємство „Українська геологічна компанія" (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІА" (далі - відповідач) про стягнення 71 720,88грн. заборгованості, з яких: 64 833,39грн. боргу з орендної плати, плати за електроенергію та земельного податку, 2 123,15грн. пені, 3 350,19грн. штрафу та 1 414,15грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 871 від 20.08.2009р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.11.2012р. порушено провадження у справі № 17/128-12, залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, розгляд справи призначено на 14.12.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.12.2012р. розгляд справи відкладено на 25.01.2013р.

У судовому засіданні 25.01.2013р. представники позивача та третьої особи підтримали позов повністю.

Відповідач в судове засідання 25.01.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

20.08.2009р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЛІА" (Орендар) укладено договір індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 871, згідно якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в строкове платне користування державне індивідуально визначене майно, згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 23614152, виданого КП Київської обласної ради „Вишгородське бюро технічної інвентаризації" від 18.09.2009р., а саме: складське приміщення - літера „Б" вартість - 5 433грн., інкубаційний цех - літера „Ж" вартість - 746грн., будинок вахтової зміни - літера „Н" вартість - 26 485грн., будинок вахтової зміни - літера „П" вартість - 23 302грн., водонапірна башта „III" вартість - 11 926грн., свердловина „IV" вартість - 4741грн., басейн „V" вартість - 5780грн., ворота „1" вартість - 588грн., що становить 7/20 частин об'єкта нерухомого майна (майно), розміщене за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н., с. Толокунь, вул. Леніна, 52а, що перебуває на балансі Північного державного регіонального геологічного підприємства „Північгеологія", вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31.05.2009р. і становить за незалежною оцінкою 520 530грн..

Майно передається в оренду з метою - розміщення буфету (їдальні), який не здійснює продаж товарів підакцизної групи, для розміщення складу та ведення виробництва (п. 1.2. договору).

Згідно п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акта приймання-передавання майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку, складеному за Методикою оцінки. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендодавця.

Відповідно до п. 3.1., 3.3., 3.4. 3.6. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995р. і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - серпень 2009р. - 5 047,65грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування. Орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяця з врахуванням індексу інфляції: - 70 % орендної плати перераховується до державного бюджету України; - 30 % орендної плати балансоутримувачу.

Згідно п. 5.11. договору орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, в тому числі земельний податок.

Цей договір укладено строком на 10 років, що діє з 20.08.2009р. до 20.08.2019р. включно (п. 10.1. договору).

Пунктом 10.5. договору встановлено, що реорганізація орендодавця або перехід права власності на орендоване майно третім особам не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого майна (його правонаступників), за винятком випадку приватизації орендованого майна орендарем.

Суд встановив, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про реорганізацію Північного державного регіонального геологічного підприємства „Північгеологія" № 1100-р від 12.10.2011р. та Наказу Державної служби геології та надр України „Про реорганізацію Північного державного регіонального геологічного підприємства „Північгеологія" № 153 від 16.11.2011р. на базі активів ПДРПГ „Північгеологія" 02.02.2012р. створено шляхом виділу Державного підприємства „Українська геологічна компанія", яке є правонаступником прав та обов'язків ПДРПГ „Північгеологія".

Згідно розподільчого балансу (а.с. 29) та акту приймання-передачі майна від 09.02.2012р. з додатками (а.с. 30-40) до Державного підприємства „Українська геологічна компанія" передано будівлі та споруди, які є об'єктом оренди та дебіторську заборгованість ТОВ „ЛІА" зі сплати орендної плати.

Відповідно до п. 10.5. договору реорганізація орендодавця чи перехід права власності на орендоване майно до третіх осіб не є підставою для зміни чи припинення чинності договору, який зберігає чинність для правонаступників.

На виконання зазначеного пункту договору листом № 1-128 від 01.03.2012р. (а.с. 22) відповідача було повідомлено про реорганізацію балансоутримувача та повідомлено нові реквізити для оплати заборгованості з орендної плати.

Про необхідність внесення змін до договору оренди в частині назви балансоутримувача 15.10.2012р. повідомлено орендодавця - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що право стягнення заборгованості по орендній паті за період з грудня 2010р. по жовтень 2012р. належить Державному підприємству „Українська геологічна компанія".

На виконання п. 1.1. договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 871 від 20.08.2009р. третя особа 20.08.2009р. передала відповідачу у строкову оренду об'єкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі державного майна від 20.08.2009р. (а.с. 14), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.

Суд встановив, що позивачем на виконання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 871 від 20.08.2009р. за період з грудня 2010р. по жовтень 2012р. надано відповідачу послуги з оренди на загальну суму 77 748,74грн. (30 % орендної плати), що підтверджується наявними матеріалами справи.

Відповідач за отримані послуги з оренди розрахувався частково на суму 12 915,35грн., внаслідок чого борг відповідача перед позивачем з орендної плати, плати за електроенергію та земельного податку, на момент судового розгляду справи, склав 64 833,39грн. (77 748,74грн. - 12 915,35грн.), що підтверджується довідкою ДП „Українська геологічна компанія" № 1-1126 від 13.12.2012р. (а.с. 56), підписаною В.о. генерального директора та головним бухгалтером підприємства, а також скріпленою печаткою позивача.

Предметом позову є вимоги про стягнення 64 833,39грн. боргу з орендної плати, плати за електроенергію та земельного податку, 2 123,15грн. пені, 3 350,19грн. штрафу та 1 414,15грн. 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли орендні правовідносини.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 ЦК України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивачем на виконання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 871 від 20.08.2009р. за період з грудня 2010р. по жовтень 2012р. надано відповідачу послуги з оренди на загальну суму 77 748,74грн. (30 % орендної плати), що підтверджується наявними матеріалами справи; відповідач за отримані послуги з оренди розрахувався частково на суму 12 915,35грн., внаслідок чого борг відповідача перед позивачем з орендної плати, плати за електроенергію та земельного податку, на момент судового розгляду справи, склав 64 833,39грн. (77 748,74грн. - 12 915,35грн.), що підтверджується довідкою ДП „Українська геологічна компанія" № 1-1126 від 13.12.2012р. (а.с. 56), підписаною В.о. генерального директора та головним бухгалтером підприємства, а також скріпленою печаткою позивача

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 64 833,39грн. боргу з орендної плати, плати за електроенергію та земельного податку є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 871 від 20.08.2009р., позивачем за період з 15.05.2011р. по 14.11.2012р. нарахована пеня в сумі 2 123,15грн., зокрема: 39,37грн. за період з 15.05.2011р. по 14.10.2011р. на суму боргу 2 990,33грн., 39,68грн. за період з 15.06.2011р. по 14.11.2011р. на суму боргу 3 014,25грн., 39,84грн. за період з 15.07.2011р. по 14.12.2011р. на суму боргу 3 025,98грн., 39,32грн. за період з 15.08.2011р. по 14.01.2012р. на суму боргу 2 986,94грн., 37,90грн. за період з 15.09.2011р. по 14.02.2012р. на суму боргу 2 975грн., 39,20грн. за період з 15.10.2011р. по 14.03.2012р. на суму боргу 2 977,98грн., 163,14грн. за період з 15.11.2011р. по 22.03.2012р. на суму боргу 2 977,98грн., 64,86грн. за період з 23.03.2012р. по 14.05.2012р. на суму боргу 2 977,98грн., 125,32грн. за період з 15.12.2011р. по 22.03.2012р. на суму боргу 2 980,94грн., 51,45грн. за період з 23.03.2012р. по 14.07.2012р. на суму боргу 2 980,94грн., 86,25грн. за період з 15.01.2012р. по 22.03.2012р. на суму боргу 2 986,92грн., 141,16грн. за період з 23.03.2012р. по 14.07.2012р. на суму боргу 6 663грн., 46,93грн. за період з 15.02.2012р. по 22.03.2012р. на суму боргу 2 986,92грн., 177,99грн. за період з 23.03.2012р. по 14.09.2012р. на суму боргу 2 986,92грн., 6,11грн. за період з 15.03.2012р. по 22.03.2012р. на суму боргу 1 799,32грн., 131,62грн. за період з 23.03.2012р. по 14.09.2012р. на суму боргу 1 799,32грн., 137,42грн. за період з 15.04.2012р. по 14.10.2012р. на суму боргу 1 817,37грн., 226,49грн. за період з 15.05.2012р. по 14.11.2012р. на суму боргу 2 995,21грн., 188,56грн. за період з 15.06.2012р. по 14.11.2012р. на суму боргу 2 998,84грн., 151,59грн. за період з 15.07.2012р. по 14.11.2012р. на суму боргу 2 998,84грн., 113,04грн. за період з 15.08.2012р. по 14.11.2012р. на суму боргу 2 989,84грн., 38,01грн. за період з 15.09.2012р. по 14.11.2012р. на суму боргу 2 983,86грн., 37,90грн. за період з 15.10.2012р. по 14.11.2012р. на суму боргу 2 974,91грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.7. договору).

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 16), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 15.05.2011р. по 14.11.2012р. загалом становить 3 134,36грн., зокрема: 194,29грн. за період з 15.05.2011р. по 14.10.2011р. на суму боргу 2 990,33грн., 195,84грн. за період з 15.06.2011р. по 14.11.2011р. на суму боргу 3 014,25грн., 196,61грн. за період з 15.07.2011р. по 14.12.2011р. на суму боргу 3 025,98грн., 194,07грн. за період з 15.08.2011р. по 14.01.2012р. на суму боргу 2 986,94грн., 193,29грн. за період з 15.09.2011р. по 14.02.2012р. на суму боргу 2 975грн., 192,22грн. за період з 15.10.2011р. по 14.03.2012р. на суму боргу 2 977,98грн., 163,14грн. за період з 15.11.2011р. по 22.03.2012р. на суму боргу 2 977,98грн., 64,69грн. за період з 23.03.2012р. по 14.05.2012р. на суму боргу 2 977,98грн., 125,32грн. за період з 15.12.2011р. по 22.03.2012р. на суму боргу 2 980,94грн., 102,62грн. за період з 23.03.2012р. по 14.07.2012р. на суму боргу 2 980,94грн., 86,02грн. за період з 15.01.2012р. по 22.03.2012р. на суму боргу 2 986,92грн., 139,55грн. за період з 23.03.2012р. по 14.07.2012р. на суму боргу 6 663грн., 46,80грн. за період з 15.02.2012р. по 22.03.2012р. на суму боргу 2 986,92грн., 177,50грн. за період з 23.03.2012р. по 14.09.2012р. на суму боргу 2 986,92грн., 6,10грн. за період з 15.03.2012р. по 22.03.2012р. на суму боргу 1 799,32грн., 129,79грн. за період з 23.03.2012р. по 14.09.2012р. на суму боргу 1 799,32грн., 136,30грн. за період з 15.04.2012р. по 14.10.2012р. на суму боргу 1 817,37грн., 225,87грн. за період з 15.05.2012р. по 14.11.2012р. на суму боргу 2 995,21грн., 188,04грн. за період з 15.06.2012р. по 14.11.2012р. на суму боргу 2 998,84грн., 151,17грн. за період з 15.07.2012р. по 14.11.2012р. на суму боргу 2 998,84грн., 112,73грн. за період з 15.08.2012р. по 14.11.2012р. на суму боргу 2 989,84грн., 74,60грн. за період з 15.09.2012р. по 14.11.2012р. на суму боргу 2 983,86грн., 37,80грн. за період з 15.10.2012р. по 14.11.2012р. на суму боргу 2 974,91грн. Відтак, вимога про стягнення 2 123,15грн. пені підлягає у повному обсязі, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 350,19грн. штрафу у розмірі 10 % від суми заборгованості на підставі п. 3.8. договору.

Згідно п. 3.8. договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості.

Суд встановив, що зазначені в п. 3.8. договору 10 процентів від суми заборгованості за своєю правовою природою є штрафом (господарсько-правовою санкцію у зв'язку з неналежним виконанням боржником грошового зобов'язання).

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки.

Враховуючи те, що, відповідач не сплатив орендну плату протягом більше ніж 3 місяців з моменту виникнення обов'язку по сплаті орендної плати, штраф у розмірі 10 % від суми простроченого платежу (погоджений сторонами п. 3.8. договору) у загальному розмірі 3 350,19грн. (10 % від 33 501,85грн. (борг за період з листопада 2011р. по листопад 2012р.)), відповідачем на час прийняття судового рішення не сплачено, розмір вказаного штрафу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 350,19грн. штрафу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню судом.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012р. у справі № 06/5026/1052/2011 та постанові Вищого господарського суду України від 19.12.2012р. у справі № 5019/1287/12.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 871 від 20.08.2009р., позивачем за період з 01.01.2011р. по 31.10.2012р. нараховано 1 414,15грн. 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, арифметично вірний розрахунок 3 % річних, нарахованих за період з 01.01.2011р. по 31.10.2012р. складає 1 414,15грн. 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 1 414,15грн. 3 % річних підлягає задоволенню у розмірі 1 414,15грн. 3 % річних.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 64 833,39грн. боргу з орендної плати, плати за електроенергію та земельного податку, 2 123,15грн. пені, 3 350,19грн. штрафу та 1 414,15грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІА" (07300, Київська обл., Вишгородський р-н., м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 31756999) на користь Державного підприємства „Українська геологічна компанія" (02088, м. Київ, провулок Геофізиків, буд. 10; код ЄДРПОУ 38078094) 64 833 (шістдесят чотири тисячі вісімсот тридцять три гривні) 39 коп. боргу з орендної плати, плати за електроенергію та земельного податку, 2 123 (дві тисячі сто двадцять три гривні) 15 коп. пені, 3 350 (три тисячі триста п'ятдесят гривень) 19 коп. штрафу, 1 414 (одну тисячу чотириста чотирнадцять гривень) 15 коп. 3 % річних та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять гривень) 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 29.01.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко