Ухвала

від 24.01.2013 по справі 2а/1270/8241/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Захарова О.В.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року справа №2а/1270/8241/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Старосуда М.І., Юрченко В.П., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 р. у справі № 2а/1270/8241/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгаз» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001852310 та № 0001862310 від 22.10.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001852310 та № 0001862310 від 22.10.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту від 02.10.2012 року № 1490/22/30463931 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгаз» (код ЄДРПОУ 30463931) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Сорекс-2006» (код ЄДРПОУ 34202418) за лютий 2011 року». яким встановлено порушення п. 5.1, п. 5.2.1, п. 5.2, п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94, в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2011 року на суму 35 833,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 р. у справі № 2а/1270/8241/2012 позовні вимоги задоволені, внаслідок чого визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 22.10.2012 року № 0001852310, яким визначено Товариству з обмеженою відповідальністю «Будгаз» податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємства на суму 44793,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 44792,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби від 22.10.2012 року № 0001852310, яким визначено Товариству з обмеженою відповідальністю «Будгаз» податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємства на суму 35834,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 35833,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а тому просив скасувати постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будгаз» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 16.06.1999 року, запис № 1 383 107 0005 008704, що підтверджується свідоцтвом серії А01 № 226079, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська, згідно свідоцтва № 100086248 НБ № 083833 зареєстрований платником податку на додану вартість. Індивідуальний порядковий номер № 304639312347 (а.с. 12, 13).

Відповідно до ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 05.09.2012 року по 25.09.2012 року відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Будгаз», код за ЄДРПОУ 30463931 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Сорекс-2006» за лютий 2011 року, результати якої оформлені актом від 02.10.2012 року № 1490/22/30463931 (а.с. 17-20).

Висновками перевірки встановлені наступні порушення ТОВ «Будгаз»:

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2011 року на суму 35 833,00 грн.;

- п. 5.1, п. 5.2.1, п. 5.2, п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на суму 44792,00 грн. за І квартал 2011 року.

Згідно з п. 54.3.2, п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

На підставі акту від 02.10.2012 року № 1490/22/30463931 Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001852310 від 22.10.2012 року, яким ТОВ «Будгаз» за порушення п. 5.1, п. 5.2.1, п. 5.2, п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ва редакції чинній на момент вчинення правопорушення, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 44 793,00 грн., за основним платежем 44 792,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами 1 грн. (а.с. 21);

- № 0001862310 від 22.10.2012 року, яким ТОВ «Будгаз» за порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 35 834,00 грн., за основним платежем 35 833 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами 1 грн. (а.с. 22).

Податковий орган висновки щодо не підтвердження складу валових витрат та формування податкового кредиту ґрунтував на тому, що позивач на запит податкової інспекції не надав документів, що підтверджують факт здійснення факт здійснення транспортних перевезень товарів. За результатами перевірки контрагента ТОВ «Сорекс-2006», що оформлені актом від 06.03.2012 року № 26/23/34202418 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сорекс-2006», щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.2010 року по 31.12.2011 року» та на підставі наявної податкової інформації встановлено, що у ТОВ «Сорекс-2006» відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, інших виробничих потужностей. Таким чином, податковим органом зроблено висновок, що ТОВ «Сорекс-2006» не могло поставити товар на адресу ТОВ «Будгаз», а отже ТОВ «Будгаз» не отримувало товари ТОВ «Сорекс-2006» у лютому 2011 року.

У відповідності із п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредитку виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну території України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПК України.

У відповідності до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Разом з тим, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Порядок визначення суми валових витрат звітного податкового періоду визначався ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинним у спірний період.

Відповідно до п. 2, 5, 16 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п.2 Порядку заповнення податкової накладної), податкова вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у п. 2 цього Порядку (п. 5 Порядку заповнення податкової накладної), всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку-продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою (п. 16 Порядку заповнення податкової накладної).

Отже, підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна, зокрема, наведені в ній відомості повинні відповідати дійсності.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів , передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, між ТОВ «Будгаз» та ТОВ «Сорекс-2006» 01.02.2011 року укладений договір № 0102/2 купівлі товару - труби ф273ммх6 у кількості 4000 м. Згідно п. 2.1 форма поставки: само вивіз (а.с. 36).

На виконання умов договору ТОВ «Сорекс-2006» були виписані та виадані податкові накладні, рахунки-фактури (а.с. 37-38, 40-43).

Фактичне отримання товару позивачем підтверджується видатковими накладними (а.с. 39).

На підтвердження транспортування товару згідно умов поставки (самовивіз), позивачем наданий подорожній лист (а.с 75). Транспортування товару було здійснено ТОВ «Будгаз» власним транспортом, який належить підприємству на праві власності (а.с. 76-77).

Оплата за отриманий товар підтверджується платіжними дорученнями, виписками по особовому рахунку платника у банку (а.с. 45-47).

Таким чином, позивачем сплачені грошові кошти на адресу контрагента за товар, відповідно документально підтверджена сплата податку на додану вартість до бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані бухгалтерські документи, які свідчать про подальшу реалізацію отриманого товару від ТОВ «Сорекс-2006» (а.с. 55-60).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи податкового органу про відсутність доказів перевезення товару через відсутність товарно-транспортних накладних не узгоджуються з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 363 від 14.10.1997 року, а також з Переліком документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 року № 207. Товарно-транспортна накладна є обов'язковим документом для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, які здійснюють перевезення на договірних засадах, тобто, здійснюють послуги з перевезення вантажів. В даному випадку перевезення товару здійснювалось власним транспортним засобом позивача, тобто, наявність дорожнього листа є підтвердженням перевезення вантажу.

Реальність господарських операцій між позивачем та вищезазначеним контрагентом підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, які оформлені належним чином. Зобов'язання за договором виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського обліку, якими відображено господарські операції.

Доводи податкового органу стосовно не підтвердження між позивачем та його контрагентами господарських операцій є безпідставними, що по своїй суті є нікчемністю укладених правочинів та відповідно не створюють юридичних наслідків, оскільки зазначені доводи є лише його припущеннями.

Таким чином. невиконання контрагентом платника податків своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість.

У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність на зі несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність від остей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

На підтвердження того, що контрагент позивача - ТОВ «Сорекс-2006» зареєстрований юридичною особою, є платником податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку, позивачем надані свідоцтво платника ПДВ, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідку про взяття на облік як платника податків (а.с. 80-83).

Що стосується наведених в акті перевірки обставин щодо діяльності, то зміст цих обставин не свідчить про їх фіктивну або будь-яку протизаконну діяльність на момент проведення операцій із позивачем, і ці обставини не можуть бути доказами фіктивності операцій позивача із цими контрагентами.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцій, що відповідач не довів правомірність своїх висновків щодо порушень позивачем податкового законодавства та відсутності господарських операцій та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи. Жодним нормативно-правовим не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 р. у справі № 2а/1270/8241/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2012 р. у справі № 2а/1270/8241/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання рішення законної сили.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді М.І. Старосуд

В.П. Юрченко