Рішення

від 24.01.2013 по справі 5026/1863/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року Справа № 09/5026/1863/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представників сторін: позивача - Черниш О.В. за довіреністю, відповідача - Сирота М.С. директор, Стадник П.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УкрВата" м.Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №172" м.Черкаси про стягнення 60552,43 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Подано позовну заяву, у якій ТОВ "Укрвата" (далі - позивач) просить стягнути з ТОВ "Аптека №172" (далі - відповідач) 60552,43 грн., у тому числі: 49550,08 грн. боргу з оплати за поставлений товар, 4715,57 грн. договірної пені та 6286,86 грн. договірних 20% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору поставки товару №8586/09 від 10.12.2009 року (далі - Договір) позивач поставляв відповідачу товари медичного призначення та лікарські засоби, які останній прийняв, однак їх вартість сплатив не у повному обсязі, тому позивач просить стягнути суму заборгованості та нараховані за прострочення виконання грошових зобов'язань пеню і проценти річних.

У письмовому відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у позові повністю, посилаючись на те, що позивач в односторонньому порядку вніс зміни до п.4.2 Договору щодо строків оплати, оскільки у примірнику договору, який знаходиться у відповідача, строки оплати не визначені, відсутні вони також у накладних на товар; претензія, яка додана до позову, містить посилання на інший договір, отже строк оплати за товар не настав; позивачем не надані товарно-транспортні накладні на доставку товару.

Згідно ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався у зв'язку з витребуванням від сторін нових доказів.

На спростування доводів відповідача у письмових поясненнях позивач вказав, що два примірники договору були направлені відповідачу для підписання, один примірник заповнений та підписаний відповідачем, і повернутий позивачу із зазначенням строку оплати за товар; чому відповідач не вказав цей строк у своєму екземплярі договору, позивачу невідомо. У претензії №341/1 від 25.06.2012 року, яка направлялась відповідачеві, була допущена описка у номері договору, однак інших договорів між сторонами не існувало, окрім цього, у претензії були зазначені номери накладних, які не оплачені, тому з змісту претензії можна зрозуміти, що вона стосується саме договору поставки №8586/09 від 10.12.2009 року. Товарно-транспортні накладні відповідачу не надавались, оскільки фактом передачі товару є накладні-специфікації. Також позивачем подано уточнений розрахунок пені, згідно із яким вона становить 3698,62 грн.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити з врахуванням уточненого розрахунку пені, спростовуючи доводи відповідача, пояснив, що у претензії була допущена описка у номері договору; оригінал договору, який є у позивача, був направлений відповідачу у двох примірниках для підписання, заповнений та підписаний ним і один примірник повернутий позивачу із зазначенням строку оплати за товар, чому відповідач не вказав цей строк у своєму екземплярі договору, позивачу невідомо;

- представники відповідача наявність боргу визнали, вказали, що весь отриманий товар реалізований, однак просили відмовити у позові з підстав, викладених у відзиві, послались на відсутність строків оплати у договорі та неправильно вказаний номер договору у претензії, тому строк оплати за товар не настав, тому вважають позовні вимоги безпідставними.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

10 грудня 2009 року між позивачем (постачальник за Договором) та відповідачем (замовник за Договором) укладено Договір №8586/09 поставки товару, відповідно до якого постачальник зобов'язався здійснювати поставки товарів медичного призначення та лікарських засобів (надалі - товар), що належить йому на праві власності, а замовник приймати у свою власність та здійснювати оплату товару за цінами, якістю, асортиментом та в порядку, визначеними умовами даного Договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору ціна, кількість та асортимент товару визначається та узгоджується сторонами на кожну партію товару окремо у накладних специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного договору.

Згідно п.3.4 Договору право власності на товар переходить від постачальника до замовника з моменту оформлення сторонами належним чином видаткової накладної-специфікації на партію товару.

У пункті 4.1 Договору встановлено, що розрахунок за кожну партію товару проводиться в обумовлений в накладній-специфікації термін після здійснення поставки, шляхом безготівкового перерахування повної вартості товару, визначеної у накладній-специфікації на поточний рахунок постачальника. На вимогу постачальника або за бажанням замовника допускається здійснення повної або часткової попередньої оплати партії товару.

Згідно п.4.2 Договору, якщо термін сплати у накладній-специфікації не зазначений, то розрахунок здійснюється замовником не пізніше 30 календарних днів з моменту здійснення поставки.

Оригінали Договору, які надані позивачем і відповідачем, містять розбіжності у тексті вказаного пункту. Примірник наданий позивачем містить рукописний текст "30 (тридцяти)" у пропущеному фрагменті; у примірнику, який наданий відповідачем, даний пропуск не заповнений.

Відповідно до п.6.1 Договору дата і факт передачі товару підтверджується накладними-специфікаціями та довіреністю або іншими документами, які підтверджують відправлення та прийняття товару, підписаними представниками сторін. Якщо накладна-специфікація на партію товару скріплена печаткою замовника, то такий документ сторони визнають як належний доказ передачі товару замовнику.

Згідно п.7.2 Договору сторони домовились, що у разі прострочення виконання грошових зобов'язань з оплати поставленої партії товару замовник виплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми простроченого зобов'язання.

Відповідно до 7.3 Договору, якщо прострочення оплати триває більше ніж 10 календарних днів Замовник, поряд з штрафними санкціями передбаченими п.7.2 даного Договору, на підставі ст.ст.625, 692 Цивільного кодексу України зобов'язаний повернути постачальникові суму боргу, а також 20% річних від простроченої суми за користування грошовими коштами постачальника за увесь час прострочення.

На виконання умов Договору у період з 08.02.2012 року по 03.04.2012 року позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 50550,08 грн., що підтверджується накладними-специфікаціями за вказаний період, які підписані представникам обох сторін та скріплені печатками обох підприємств. Отже згідно п.6.1 Договору вказані накладні-специфікації є належним доказом передачі товару відповідачу. Всі накладні-специфікації містять посилання на договір №8586/09 від 10.12.2012 року, строк оплати у них не зазначений.

Відповідач прийняв товар, однак його вартість не оплатив, тому позивач після 03 квітня 2012 року припинив відпуск товару і 25 червня 2012 року направив відповідачу претензію №341/1 у якій, посилаючись на Договір №8565/09 від 10 грудня 2009 року, вказав на поставку у період з 08.02.2012 року по 03.04.2012 року товару на загальну суму 50550,08 грн. (з переліком всіх накладних-специфікацій) та пропонував протягом трьох банківських днів сплатити заборгованість. До претензії був доданий Акт звірки взаємних розрахунків станом на 25.06.2012 року за договором №8586/09.

Відповідач на претензію не відповів, заборгованість не сплатив.

30 вересня 2012 року між сторонами проведено звірку взаємних розрахунків станом на 30.09.2012 року за договором №8586/09, з якого вбачається, що у період з 08.02.2012 року по 03.04.2012 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 50550,08 грн., відповідачем сплачено 1000,00 грн. (платіжним дорученням від 24.07.2012 року), заборгованість становить 49550,08 грн. Акт звірки підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками підприємств.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є стягнення грошової суми, яка становить заборгованість з оплати за поставлений товар медичного призначення (лікарські засоби) та санкцій за порушення строків виконання грошового зобов'язання.

Сторони спірних правовідносин є суб'єктами господарювання; зобов'язання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Договір, на підставі якого виникли господарські зобов'язання сторін та заявлені позовні вимоги, за правовою природою є господарським договором поставки.

Господарські договори між суб'єктами господарювання укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається і не заперечується керівником відповідача отримання товару від позивача та несплату його вартості. При цьому керівник відповідача підтвердив, що весь отриманий від позивача товар проданий.

Доводи відповідача про відсутність домовленості у договорі про строки оплати за товар суд оцінює критично, і приймає строк оплати за товар, визначений у п.4.2 примірника Договору позивача.

Посилання відповідача на те, що отримана ним претензія не має відношення до розрахунків по договору, суд вважає такими, що не відповідають змісту претензії і встановленим обставинам справи. При цьому суд враховує те, що інших договорів сторони не укладали, у накладних на отримання товару має місце посилання саме на договір №8586/09 від 10 грудня 2009 року.

Посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних суд вважає безпідставним, оскільки кількість, об'єм та вартість відпущеної однієї партії медичних товарів не потребує доставки по окремій товарно-транспортній накладній. Окрім цього, відповідно до п.3.1.1 Договору порядок поставки визначений "на умовах самовивозу зі складу постачальника".

З огляду на встановлені обставини справи та наведені правові норми, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 49550,08 грн. боргу з оплати за поставлений товар.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В процесі вирішення спору встановлено, що відповідач не вжив заходів для належного виконання зобов'язань, поставлений позивачем товар відповідач продав, проте оплату за товар не здійснив.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У Договорі сторони встановили, що у разі прострочення виконання грошових зобов'язань з оплати поставленої партії товару замовник виплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми простроченого зобов'язання.

Заявлена у позовній заяві пеня в сумі 4715,57 грн. нарахована відповідачем по кожній накладній окремо, із обмеженням її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ, однак без врахування положень ч.6 ст.232 ГК України. У письмових поясненнях від 23 січня 2012 року позивачем подано уточнений розрахунок пені, згідно із яким позивачем враховані положення ст.232 ГК України, відповідно, пеня зменшилась і становить 3698,62 грн. Вказаний розрахунок пені перевірено судом, він зроблений вірно, тому в цій частині позовні вимоги задовольняються частково.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п.7.3 Договору сторони встановили інший розмір процентів річних, тому позивачем обґрунтовано нараховані 20% процентів річних від простроченої суми боргу, по кожній накладній окремо, в загальній сумі 6286,86 грн. Розрахунок трьох процентів річних перевірено судом, він зроблений вірно.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 49550,08 грн. боргу, 3698,62 грн. договірної пені, 6286,86 грн. договірних процентів, тому задовольняє позов частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1609,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека №172" (м.Черкаси, вул.Менделєєва, 3, корпус 5, ідентифікаційний код 21359461) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УкрВата" (м.Черкаси, вул.Якубовського,8, ідентифікаційний код 31301408) - 49550,08 грн. боргу, 3698,62 грн. договірної пені, 6286,86 грн. договірних процентів та 1609,50 грн. судового збору.

Відмовити в решті позовних вимог про стягнення пені.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 29 січня 2013 року.

СУДДЯ Н.М. Курченко