Постанова

від 22.01.2013 по справі 11545/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 січня 2013 р. № 2-а- 11545/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Каряки С.Г.,

представників сторін:

позивача - Машир В.О.,

відповідача - Буряківського О.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Астракарбон" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Астракарбон", з адміністративним позовом до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 04.07.2012 року № 0000162241 ,№ 0000172241, № 0000182241.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що порушень Податкового кодексу України не допускав, господарські відносини позивача з контрагентом за спірний період мають реальний характер, підтверджені належними первинними документами. Позивач послався на безпідставність висновків податкового органу про нереальність здійснення господарських операцій з контрагентом ПП «Баварія-Ф» (ідентифікаційний код - 31635757), оскільки за даними операціями товар був поставлений у повному обсязі, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, вказані у позовній заяві, та просив суд задовольнити позов.

Відповідач, Західна МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, з поданим позовом не погодився. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що ТОВ «Астракарбон» порушено вимоги п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36, п. 14.1 ст. 14, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України в зв`язку з чим донараховано податку на прибуток в сумі 33933,00грн., а також п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Баварія-Ф», котрі реально не відбулись, що привело до заниження податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову, посилаючись на обставини, зазначені у письмових запереченнях проти позову, та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечення проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Фахівцями Західної МДПІ м.Харкова Харківської області Державної податкової інспекції на підставі направлення від 05.06.2012 року та наказу від 05.06.2012 року № 447 , згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1 , п.78.1, ст..78 , п 82.2. ст.. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року 2755-VI було проведена позапланова виїзна перевірка фінансово господарської діяльності ТОВ "Астракарбон" в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат , що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по операціям з придбання товарів (робіт, послуг ) у ПП «Баварія Ф» та подальшої їх реалізації за період з 01.07.2011 року по 30.11.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 18.06.2012 року № 950/22-417/33291837 про результати документальної виїзної перевірки ТОВ "Астракарбон" з питання правомірності декларування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП « Баварія Ф» за період з 01.07.2011 року по 30.11.2011 року, в якому зафіксовані порушення встановлені відповідачем : пп.14.1.27, пп.14.1.36, п.14.1, ст. 14, п.п. 139.1.9.п139.1, ст..139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI ( зі змінами та доповненнями ) в зв'язку з чим донараховано по податку на прибуток 33933 грн. у т.ч. в 3 кварталі 2011 року -19443,00 грн. 4 квартал -2011 року -14490,00 грн.;п.п.14.1.181, п.14.1 ст.14 п.198.1, п.198.3 п.198.6, ст..198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI ( зі змінами та доповненнями ) в зв'язку з чим донараховано по податку на додану вартість 17111 грн. , у т.ч. за серпень 2011 року -8240,00 грн. , вересень 2011 року -8667,00 грн. та листопад 2011 року -204,00 грн. та зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду рядок 19 декларації за листопад 2011 року на суму 12396 грн.

На підставі акту від 18.06.2012 року № 950/22-417/33291837 про результати документальної виїзної перевірки ТОВ "Астракарбон" з питання правомірності декларування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП « Баварія Ф» за період з 01.07.2011 року по 30.11.2011 року були винесені податкові повідомлення-рішення №0000162241 яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 33933,00 грн., № 0000172241 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 21387,75грн. за основним платежем 17111,00 грн., та за штрафними санкціями -4277,75 грн.., № 0000182241 яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 12396,00грн.

Не погодившись с вказаними рішеннями ТОВ "Астракарбон" було подано скаргу до ДПС в Харківській області , яка рішенням ДПС в Харківській області була залишена без розгляду а податкові повідомлення - рішення без змін .

Судом встановлено, що мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов судження про порушення ТОВ «Астракарбон» діючого податкового законодавства, є висновки ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП «Баварія-Ф»(код 31635757), котрі відображені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Баварія-Ф» від 13.03.2012 року № 427/23-30/31635757, від 22.12.2011 року № 2497/23-30/31635757.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень-рішень, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 18.06.2012 року № 950/22-417/33291837, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

З наявних у справі документів вбачається, що 01.07.2011 року між ПП «Баварія-Ф» (Постачальник) та ТОВ «Астракарбон» (Покупець) укладений договір № 01/07 відповідно до умов якого Постачальник здійснює поставку на адресу Покупця вугілля деревне за найменуванням та договірною ціною, визначених у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Оцінивши вказаний правочин за правилами ст. 86 КАС України, суд відзначає, що спірний правочин укладений між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечить закону, предметом спірного правочину не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, зазначений договір визнається судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах договору № 01/07 від 01.07.2011 року, позивачем подані до суду виписані ПП «Баварія-Ф» наступні податкові накладні: від 18.07.2011 року № 2401 на загальну суму 49440,00 грн. в т.ч. ПДВ -8840,00 грн., від 01.09.2011 року № 26 на загальну суму 52000,00 грн. в т.ч. ПДВ -8666,66 грн., від 14.11.2011 року № 198 на загальну суму 75600,00 грн. в т.ч. ПДВ -12600,00 грн., та видаткові накладні, якими підтверджено факт отримання ТОВ «Астракарбон» товару, що є предметом договору № 01/07 від 01.07.2011 року, а саме: від 18.07.2011 року № 2401, від 01.09.2011 року № 0109-14, від 14.11.2011 року № РН-1411-10.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом -Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Приєднані до справи документи, а саме банківські виписки по рахунку, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ПП «Баварія-Ф» у сумі 177040,00 грн., що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується приєднаними до матеріалів справи товарно-транспортними накладними від 18.07.2011 року № 377, від 01.09.2011 року № 394, від 14.11.2011 року № 480.

Разом з тим, судом встановлено, що у подальшому придбаний Товариством з обмеженою відповідальністю «Астракарбон» товар був розфасований у мішки, про що свідчить договір підряду № 02/г-2/2 від 03.01.2012р., який було укладено між Дергачівською виправною колонією № 109 (Підрядник) та ТОВ «Астракарбон» (Замовник) та реалізований на адресу ТОВ «Параллель-М ЛТД» на підставі договору поставки № 0000004 від 01.01.2010 року, ТОВ «Донбаснафтопродукт» на підставі договору поставки № 169/01-11 від 01.01.2011 року, ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор» на підставі договору поставки № 11353 від 20.12.2011 року, ТОВ «Мікс Маркет» на підставі договору № МП-0000003 від 01.01.2011 року, ТОВ «ТП Нова Торгівельна Мережа» на підставі договорів поставки № 17818 від 03.01.2012 року та № 55 від 15.02.2011 року, ТОВ «СЕНА» на підставі договорів поставки № 1/0804 від 08.04.2011 року та № 2 від 01.02.2012р., ТОВ «Ессенс-Преміум» на підставі договору поставки № 01/08 від 01.08.2011 року, що не заперечується податковим органом. Окрім того, позивачем до матеріалів справи надані видаткові накладні, що підтверджують факт відвантаження товару на адресу вищевказаних покупців товару та товарно-транспортні накладні, як доказ фактичного переміщення товарно-матеріальних цінностей до наведених підприємств.

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, накладним, платіжним дорученням, товарно-транспортним накладним та іншим первинним документам, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного позивачем товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних рішень. Відтак, з огляду на приписи ст.ст. 6, 8 Конституції України, ст. 2, 11 КАС України суд не вбачає підстав для дослідження в ході розгляду справи цих обставин, оскільки зміна судом як фактичних, так і юридичних мотивів прийняття суб'єктом владних повноважень спірного правового акту індивідуальної дії чинним процесуальним законодавством не передбачена.

Отже, розглянувши матеріали справи, суд встановив, що викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на висновках ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП «Баварія-Ф», котрі відображені в актах про неможливість проведення зустрічних звірок ПП «Баварія-Ф» № 427/23-30/31635757, від 26.10.2011 року, № 2497/23-30/31635757 від 22.12.2011 року.

Ретельно аналізуючи положення Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2010 року № 1232, можна дійти висновку, що судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатися лише обставини, котрі спричинили таку неможливість. А відтак, акти про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Баварія- Ф» не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення платником податків порушення закону.

Разом з тим, з цього приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207,208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час судового розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Окрім того, суд при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст. 70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З огляду на положення ст. 71 КАС України та беручи до уваги п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, яким встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

Суд звертає увагу на те, що заперечуючи проти позову, відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки відповідачем, який в силу Закону України "Про державну податкову службу в України" та за ознаками ст. 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, суд доходить висновку, що спірні правові акти індивідуальної дії порушують права і інтереси позивача, тому підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Астракарбон" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 04.07.2012 року № 0000162241, № 0000172241, № 0000182241.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астракарбон" (код ЄДРПОУ 33291837) 678,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі постанова виготовлена 25 січня 2013 року.

Суддя Панов М.М.